НА КАМЧАТЦІ
Твоє ім’я рокоче океан,
Ліси його вишіптують вітрами,
Воно пливе в долинах, як туман,
І на вулканах міниться снігами.
Такий мені роковано талан:
Відколи я назвав тебе судьбою,
Твоє ім’я ношу як талісман,
Душа живе для тебе і – тобою.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Не слухають мне дзвінкії рими…” Не слухають мене дзвінкії рими, Не мож акорду вивести зі струн; Розвіявсь спів дорогами пустими… Нема веселих дум!.. Прощай мене, […]...
- ТУГА СЕРЦЯ Літа мої молодії, Вам вже не вертаться; Душі моїй прийшла пора Слізьми обливаться. Серцю мойму як хотілось, Так не удалося: […]...
- ЛЕНІН (уривок) Чи спів, чи крок маніфестацій, чи гул моторів з висоти у шумі теплому акацій, – завжди, завжди між нами […]...
- НЕ РАЗ ВЕЧІРНЬОЮ ДОБОЮ Не раз вечірньою добою Снуюся по стернистім полі І раз у раз питаю долі: Чи найдеш ти талан зо мною? […]...
- 3. Цієї ночі Цієї ночі зеленим потягом ти наближаєшся до Києва, але потяга нема а чи просто не видно, і я бачу над […]...
- “Я визрів і прозрів – мені нема неволі…” Я визрів і прозрів – мені нема неволі І слово не вмира на зімкнутих вустах. Душа моя живе, неначе вітер […]...
- Тому, хто запізнився Пробитись до полюса Ціною життя Крізь стужу, мороз, крізь ніч, Крізь Еребус і Террор І, зібравши останні сили, Переконатися, Що […]...
- “Взимку…” Взимку я назвав тебе квіткою. І навесні ти зелене пагіння пустила угору і зацвіла. Прилетіли пташки, посідали на плечі твої, […]...
- НОСТАЛЬГІЯ Душа торкнулася душі І забриніла. Мов під смичком туга струна, Здригнулось тіло. Живе у голосі душа – Колючий дотик. Неначе […]...
- КАДРИ З ТЕЛЕФІЛЬМУ Ввійдіть у гай, без поспіху ввійдіть, Знайдіть себе у щебеті і квіті. Тепер скажіть: ну як могли ви жить Без […]...
- З Генріха Гейне МОЇЙ МАТЕРІ Б. ГЕЙНЕ Я звик високо голову держати, Бо маю честь і мужність без догани; Хай сам король мені у вічі гляне, – […]...
- ДУША ЖУРАВЛИНА Курличе душа журавлина і пружить морозне крило. Десь там, на іскристій рівнині, не спить у заметах село. Над ним у […]...
- ДО СХІД СОНЦЯ Якби я повірив, що в нашій країні Тепер сходить сонце, та вже не криваве – Росли б мені в грудях […]...
- “І станом гнучим, і красою…” І станом гнучим, і красою Пренепорочно-молодою Старії очі веселю. Дивлюся іноді, дивлюсь, І чудно, мов перед святою, Перед тобою помолюсь. […]...
- ГРИВНА МОНОМАХА Пастух, що ніс провізію поживну, В святу неділю зібрану в домах, Знайшов у приміському лісі гривну, Яку носив на грудях […]...
- “У сіро-жовтому камені…” У сіро-жовтому камені Кубляться хижі орли, Зійшли перші квіти На скелі Пітії. Кітерон зносить мед і отари, Салямінська затока Міниться […]...
- СТИХАЄ ВЕЧІР Стихає вечір. Над горою Червоний місяць устає. Я так стужився за тобою, Любов моя, життя моє. Вслухаюся у шум прибою, […]...
- СОЛОВЕЦЬКА БЕРІЗКА Володимиру Лазоренку Соловки. Глушина. Древній храм на горі. Одинока берізка під небом звелася. Бурі плями темніють на білій корі, І […]...
- “Чого ви не гаптовані туманом…” Чого ви, мої вірші, не естрадні, Чого ви не гаптовані туманом, Чом догори ногами не стаєте, Чому не прикидаєтесь байками, […]...
- “Снігами вітровінь поля відволочила…” Снігами вітровінь поля відволочила, Прижовклено збіліла далина – Дніпровими високими очима Дитинносіро глянула весна. Весна моєї вільної надії! Гінка тремтінь […]...
- “Заплачеш по мені, кохана, о! заплачеш…” Заплачеш по мені, кохана, о! заплачеш, Як бездиханного мене колись побачиш Промов же се словце, промов мені його Ні, ні! […]...
- “Недопите вино…” Недопите вино, Шоколаду надламна плитка… І тебе вже давно За снігами-тернами не видко. У вікно весняне Мені променем, раптом, заграєш?.. […]...
- Такий я ніжний, такий тривожний Такий я ніжний, такий тривожний, моя осінняя земля! Навколо вітер непереможний реве й гуля… І хвилі моря, далекі й близькі, […]...
- XVIII. “Коли хочеш…” “Коли хочеш, я піду геть від тебе, та дозволь мені взяти з собою моє невинне, як немовля, щастя. Дозволь мені […]...
- “Є день такий – іскристий, як вино…” Є день такий – іскристий, як вино, Є день такий – спинись, прекрасний часе! Отам я жив. Отам колись давно […]...
- МУЗИКИ Ой, заграли музиченьки на горбу, Аж гуде, так бухка бубон: бу-бу-бу! Скрипка співом, срібним співом залилась: “Гей, до нас, веселі, […]...
- К ДРУГУ Взлелеянный на лоне вдохновенья, С деятельной и пылкою душой, Я не пленен небесной красотой; Но я ищу земного упоенья. Любовь […]...
- ОСТАННІЙ ЛИСТ Ти шукала людини міцної як криця, – Ти не знала, мила, що криця завше лежить на землі, Ти не знала, […]...
- НА РОКОВИНИ СМЕРТІ ШЕВЧЕНКА Умер поет! І струни голосні Порвалися, замовкнули навіки. Ми стали сиротами, і, сумні, Ми понесли у серці жаль великий. І […]...
- “Трава із вітром гомонить…” Трава із вітром гомонить, А річка з берегами. До квітки квітка лебедить І лине пелюстками. Цвіте і міниться блакить Під […]...
- “Цвіте барвінок восени…” Цвіте барвінок восени, Коли запахли дні снігами, Немов мелодія весни Зашелестіла під ногами. І радісно стає до сліз, І відпливає […]...
- ТЕЛЕФОН-АВТОМАТ Поміж нами снігами простелилася віддаль, непривітна, холодна, поміж нами – снігами… Нема тебе, рідна, і душе моя, наче голодна. Вкотре […]...
- Я Я в себе дома в княжій палаті та в хаті рибалки. Я їм золотою виделкою і дерев’яною ложкою. Мені любі […]...
- “Перед тобою, над горою – ліс темний…” Перед тобою, над горою – ліс темний, високими снігами спинений. За тобою, під горою – село вечірнє, першою колядою засвічене. […]...
- КОХАНОМУ ТАКИЙ ти ніжний Як відбитки Пташих ніг на снігу Такий сумний Як сосна вгорі на зарві З печальними кісьми Такий […]...
- “Живе сусід…” Живе сусід, живе, вважає, правильно Бере з одних – що тягнуться до нього, дає для інших – тягнеться до них. […]...
- “Стою над річкою: імла…” Стою над річкою: імла Тремтить і міниться в блакиті. І ніби я вже був на світі, І річка ця також […]...
- ЗАМОВЛЯННЯ Я знову не зберіг тебе, надіє. Я знову перебив тобі крило. Тепер за тебе стати не посміє душі моєї чорне […]...
- ТОПОЛИНІ СНІГИ Летять тополині сніги, зриваються, падають косо. Лягають на брови і коси густі тополині сніги. Ходімо, ходімо в поля, де вітер […]...
- МЕДИТАЦІЯ Пригорнися до мене, Обігрій мою душу, Прожени люту стужу Й крижану заметіль. Я напружу стремена, Осідлавши гнідого, І помчуся в […]...