“Метелик сів на квітку і завмер…”

Related posts:

1. Я ВЧОРА СТРІВ ДИТЯ БІЛЯ ВОРІТ Л. Вишеславському В моїм блокноті слід ще мирних днів: Адреси друзів, задуми безхмарні… О як би я, о як би […]...
2. “Життя будується у плоті…” Життя будується у плоті, в думках росте, в словах мудріша, і кожен звук солодкий в роті щодня від захвату кругліша… […]...
3. “Любить метелик пишну троянду…” Любить метелик пишну троянду, Почасту-часто кругом літає, Його ж самого ніжнокрилого Золотом сонце любо ‘бливає. Кого ж кохає пишна троянда? […]...
4. МЕТЕЛИК Летить, кружляє, крильцями тріпоче, На квітку сяде – вітер хить та хить. Єдиний день – умре цієї ж ночі – […]...
5. “Люблю я квітку, да котру, не знаю…” Люблю я квітку, да котру, не знаю, Самітно сумую, І зазираю в чарочки пахущі Про душу живую. Квітки вечірнім світом […]...
6. “В квітень квітку піду знайти…” В квітень квітку піду знайти Для душі, ту найкращу, єдину… До людської схиляюсь самоти – І розвіємо самотину. Квітень, квіти… […]...
7. “Не вернувся із походу…” Не вернувся із походу Гусарин-москаль. Чого ж мені його шкода, Чого його жаль? Що на йому жупан куций, Що гусарин […]...
8. СКРИПАЛЬ Старий скрипаль на п’яному банкеті, Серед нових господарів життя, – Дивлюсь – і викликає співчуття Незграбна постать в сірому жилеті. […]...
9. “Ой гляну я, подивлюся…” Ой гляну я, подивлюся На той степ, на поле; Чи не дасть бог милосердий Хоть на старість волі. Пішов би […]...
10. ПОЕТОВА КОХАНА Її любив поет. Отим і знаменита. А врода і краса давно уже не ті. Маленька, мовчазна, легендами повита, Живе тепер […]...
11. МЕТЕЛИК Метелик сів у мене на потилиці, Метелик сів і там сидить, Сидить метелик там і дивиться, Як гарно на потилиці […]...
12. МЕТЕЛИК Я мов метелик я білий білий Як він химерний як він несмілий Літаю біло у білім сяйві Лечу для лету […]...
13. МЕТЕЛИК Я засвітив огонь. Всю нічку Вікно відчинене було. Метелик залетів на свічку І обпалив своє крило. Вночі світилося віконце, Він […]...
14. “Тобі, що без геройства і без слави…” Тобі, що без геройства і без слави в покорі зустрічаєш кожен день, – тобі, чий усміх, мов вітрець ласкавий, одхмарює […]...
15. МЕТЕЛИК В повільних княжих ритмах Метелик – анілева чаша, Спустився на моє плече. Але я не хотіла надужити довір’ям І простягнути […]...
16. Метелик нічної веселки метелик нічної веселки з гір що димлять від спеки у складках туніки з каменю орхідеї почали перетворення риби крилаті й […]...
17. Метелик ночі злетів на вікна метелик ночі злетів на вікна фіолетніє світ травневим бузком одна пелюстка впала на серце при прешій зірниці тону в спогад...
18. “Для чого в світі живемо…” Для чого в світі живемо, Народжені для чого? Важке історії ярмо, Всі впряжені у нього. За днями дні – роки […]...
19. Чому любов несе розчарування Чому любов несе розчарування, Душевні муки і духовні втрати? Бо хочемо щось мати від кохання, А суть його у тім, […]...
20. “Стояла я і слухала весну…” Стояла я і слухала весну, Весна мені багато говорила, Співала пісню дзвінку, голосну, То знов таємно-тихо шепотіла. Вона мені співала […]...
21. ДІД УМЕР От і все. Поховали старезного діда, закопали навіки у землю святу. Він тепер вже не встане і ранком не піде […]...
22. “Не в моднім якомусь платті…” Не в моднім якомусь платті – Веселе, дзвінке на ймення, В сестринськім білім халаті Приходить моє натхнення. За всім воно […]...
23. “Барвінок цвів і зеленів…” Н. Я. МАКАРОВУ На пам’ять 14 сентября Барвінок цвів і зеленів, Слався, розстилався; Та недосвіт перед світом В садочок укрався. […]...
24. ІВАНІВ ГАЙ У ПОЛТАВІ Чи ж так синів цей степовий простір, Коли тут край вікна, в дідівській хаті Сидів старий у шовковім халаті І […]...
25. “Поле – тихо й п’янко до нестями…” Поле – тихо й п’янко до нестями, Як в степу – ні цяточки ніде, Тільки жайвір в небі над житами […]...
26. ШУКАННЄ-ВИКЛИКАННЄ Ще любо дивляться на мене карі очі, І біла рученька в моїй руці тремтить, І від речей моїх серед німої […]...
27. “Я НЕ ПРОСИВ ОСІННЬОЇ ОБНОВИ…” Я не просив осінньої обнови Як хліба нашого насущного в Отця. Вона ж явилася – чудесна і чудова – Негадано, […]...
28. “Прийшла брехня, прийшла і стала…” Прийшла брехня, прийшла і стала, І п’яні очі у брехні. Вона в житті святе стоптала І душу зранила мені. І […]...
29. ОСТАННІЙ ПРОМІНЬ НАДІЇ одного разу пропив я усе що мав залишився в мене останній промінь надії і я пожбурив його на прилавок шинкар […]...
30. ОСІНЬ “Осінь холодна, непривітна, зимна…” Осінь холодна, непривітна, зимна… Покутну пісню вітер в полі віє, Над світом хмара сповершилась димна, Як килим смутку, втрати, безнадії… […]...
31. З Адама Міцкевича ДО НІМАНУ Мій рідний Німане! Куди сплили ті води, Що я в дитячі їх зачерпував долоні, Що ними плавав я по дикому […]...
32. РЕТРО У стилі ретро – тихий жаль За тим, що одійшло. І знов у моді пастораль, Модернові на зло. І допотопний […]...
33. ПОКАРА Не всі на світі радощі священні – Є радощі, народжені з проклять, Коли, метнувши громи навіжені, Став Єву Бог із […]...
34. “Зійде зоря у вишині…” Зійде зоря у вишині, Засяє яснооко. І одинокому мені Не буде одиноко. На ту зорю погляну я, Гіркі згадаю втрати: […]...
35. ПРИНАДА Дівчино, у тебе радощі, смішки, Радощі, смішки, груди – орішки, Дай мені радості Тії хоч трішки! Буду їх мняти, Як […]...
36. БАЛАДА ПОВЕРНЕННЯ Коли мандрівник повернувся додому, ступив за ворота, зійшов на поріг, здійнявши на плечі дорогу і втому, – всі радощі світу […]...
37. “Музика. Вечір. Вікно..” Музика. Вечір. Вікно. Моря гримучі розкати. Як це далеко й давно! Я вже почав забувати. Чайки, вітрила, блакить, Зустрічі перші […]...
38. В ЗАТІНКУ ЧУДА В затінку чуда, в світлі надії так і живемо. Веснам радієм. Рано встаємо – будні чи свята. В сінях у […]...
39. АНТИБАЛАДА Пам’яті поета-сімдесятника Прийшла колись чутка, що він помер. І пам’ять вертала Стрункого високого хлопця З філфаку, Про якого казали: “неабиякі […]...
40. СОНЦЕ Нічого не пиши, коли всі люди сплять, І не катуй себе, бо в людські сновидіння Проб’ється біль твоїх страждань, саморозп’ять, […]...