МЕТЕЛИК

Related posts:

1. ЗДОБУТКИ Весняна тонкість фарб – березова намітка сполохано тремтить, бо вітер продува, і в душу зазира жовтавим оком квітка, і щулиться […]...
2. МЕТЕЛИК Я мов метелик я білий білий Як він химерний як він несмілий Літаю біло у білім сяйві Лечу для лету […]...
3. “Метелик сів на квітку і завмер…” Метелик сів на квітку і завмер. Скрадаюся, аби його впіймати. Стоїть край лугу і сміється мати, Я пам’ятаю день той […]...
4. “Життя іде і все без коректур…” Життя іде і все без коректур. І час летить, не стишує галопу. Давно нема маркізи Помпадур, і ми живем уже […]...
5. “В степу цвітуть маки червоні…” В степу цвітуть маки червоні, Маки червоні польові. Мов жар, горять на степу лоні Їх короговки вогневі. Дажбога люблені вибранці, […]...
6. МАЛЬВИ Мамо, світяться мальви на світанку зими. Їх вітри не зламали, їх не вбили громи. Над літами, світами я лечу, я […]...
7. ОНОВЛЕННЯ Там, де колись ходила, Осінь ходить. Думала: треба поспішати, Бо вже нерано. Обрій червоно засвітився, По гілках вітер перебіг – […]...
8. БІЛЯ ДЖЕРЕЛА Нам треба жити… Мамо, мамо! Життя – як мить, як сивий дим. І так його на світі мало, що не […]...
9. “Все ближче дзвонять дзвони…” Все ближче дзвонять дзвони, Життя людське – як мить. На голубі затони Із яблунь цвіт летить. Дивлюся, як поволі Ріка […]...
10. “Страшний калейдоскоп: в цю мить десь хтось загинув…” Страшний калейдоскоп: в цю мить десь хтось загинув. В цю мить. В цю саму мить. У кожну із хвилин. Розбився […]...
11. НА ГОСТИНАХ У БАТЬКА Цвіркун сюрчить, і сад шумить, Снуються тіні волохаті. І добре з батьком при багатті Посидіти і відпочить. Між нами полум’я […]...
12. РОЗЛУКА Пишні квіти – білі мальви Облітають рясноцвітом, Ось розійдемося в даль ми, Щоб не нудить більше світом. От і мертва […]...
13. “Гроза в степу…” Нас було двоє в однім наметі, Біля вогню ми єдині були. Транзистор читав нам новини планети, І зорі над нами, […]...
14. СПОГАД Виблискує в сонці ріка, Біліє хмарина легка, І ти мені мила така, Що годі вмістити у слові Безмежжя моєї любові. […]...
15. ЗИМА В СТОЛИЦІ Мороз на дворі, стужа крижана, Гудуть дерева, завиває вітер, Дзвенять, як скло, обледенілі віти, І місяць птахом б’ється до вікна. […]...
16. ТРЕБА Треба бути сонцем, щоб промінням гріти, Треба буть грозою, щоб громом гриміти, Треба бути вітром, щоб хмари гонити, Треба бути […]...
17. КРАПЛИНА ТИШІ Мамо, вже навколо нашої хати звужується тиші сувій суцільний. Не зацвіли цього літа ні гарбузи твої, ні мальви. Те намисто, […]...
18. ТИ НЕ ЗНАЄШ Так до болю, до болю тужно, так безмежно, жагуче жаль, хоч і небо ясне-головокружне, і хоч дзвенить-співає зелена даль. Бо […]...
19. “Біля пригаслого багаття…” Біля пригаслого багаття Посеред лугу уночі Згадалось раптом біле плаття І поцілунки при свічі. Незнана сила воскресила На мить якусь […]...
20. ВОГОНЬ (“Дивлюся на вогонь, як полум’я струмує…”) Дивлюся на вогонь, як полум’я струмує, по вигинах своїх він настрій мій формує: сюди-туди хить-хить, назад-вперед-угору, горить душа, горить, і […]...
21. “Хати, прив’язані до хмар димами…” Хати, прив’язані до хмар димами, Пливуть кудись за хмарами хати. Пливуть хати з дорогами, садами, Пливуть, пливуть, кудись пливуть хати. […]...
22. МЕТЕЛИК Метелик сів у мене на потилиці, Метелик сів і там сидить, Сидить метелик там і дивиться, Як гарно на потилиці […]...
23. “Не вимовлю ні слова. Помовчу…” Не вимовлю ні слова. Помовчу. А дощ іде. А вітер хилить клени. На серці так бентежно – до плачу. Присядь, […]...
24. МЕТЕЛИК Я засвітив огонь. Всю нічку Вікно відчинене було. Метелик залетів на свічку І обпалив своє крило. Вночі світилося віконце, Він […]...
25. МЕТЕЛИК В повільних княжих ритмах Метелик – анілева чаша, Спустився на моє плече. Але я не хотіла надужити довір’ям І простягнути […]...
26. Метелик нічної веселки метелик нічної веселки з гір що димлять від спеки у складках туніки з каменю орхідеї почали перетворення риби крилаті й […]...
27. Метелик ночі злетів на вікна метелик ночі злетів на вікна фіолетніє світ травневим бузком одна пелюстка впала на серце при прешій зірниці тону в спогад...
28. “Любить метелик пишну троянду…” Любить метелик пишну троянду, Почасту-часто кругом літає, Його ж самого ніжнокрилого Золотом сонце любо ‘бливає. Кого ж кохає пишна троянда? […]...
29. ОГНИЩЕ Квітки пахнуть ясним ранком, Соловейко свище, Край дороги догорає Забуте огнище. Курить димок; головешка То сям, то там тліє, І […]...
30. “Я тебе вимріяв, ніжну й жагучу…” Я тебе вимріяв, ніжну й жагучу, В снах узаконив, пізнав з поцілунку, Кликну: – Прийди! – І прийдеш неминуче Крикну: […]...
31. “Щоночі сад приходить до вікна…” Щоночі сад приходить до вікна, І житнє поле шелестить щоночі, І жінка та, що на землі одна, Стоїть за крок […]...
32. “Над бідою Твоєю не плачу…” Над бідою Твоєю плачу, Не жаліюсь на долю свою, Хоч і відаю долю ледачу І болючу до сліз – не […]...
33. ПРИВІТАННЯ ЖИТТЯ І день і вік однаково минають. Не задержать нам хвилі. Кожна мить знов родить другу мить, і перша в другій […]...
34. СТРИБОК З ПАРАШУТОМ З-під крила літака – Сторчголов – в чорторий! Голубінь роздалася, Зімкнулася… Падаю! Я всього дев’ятнадцять На світі прожив. Мені страшно […]...
35. СЬОМЕ НЕБО Благословляю ті сліди, благословляю ті дороги, що привели мене сюди – в мистецтва зоряні чертоги! Тут сьоме небо, верх бажань, […]...
36. ВІТЕР Зелений вітер бродить у ярузі, Зелений вітер бешкетує в лузі, Зелений вітер котиться степами І гонить білі хмари небесами. Зелений […]...
37. ДВОЄ Він із поля вертався не пізно й не рано, Пахло кропом село, полином і катраном. Він любив біля хати в […]...
38. ЗАСУРМИЛИ ВІТРИ Засурмили вітри, об сосну розбиваючи крила, Зачастили до саду зайці з помертвілих лугів. То зима у степах вікові фоліянти розкрила. […]...
39. СТОПЧАТІВ В моїм Стопчатові нові сади ростуть, Нові хати, нові родини й покоління, Хоч тут історія текла, як люта ртуть, Не […]...
40. СХІДНИЙ МОТИВ Як пишно квітка лотоса цвіте. Яка жагуча врода у тюльпана, Яке в ромашки серце золоте, Яка троянда горда і духмяна! […]...