МЕМОРІАЛ
Солдат у бронзі.
Сум надгробних плит.
Ріка тече за сиві небосхили.
І тільки не тріпоче,
Не горить
Вогонь, що звали Вічним, –
Погасили.
Суворий час
Нічого не щадить.
Людей нові проблеми обступили.
Лише скорботна пам’ять
Пломенить
У квітах
Біля братської могили.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)
Related posts:
- ЧУДОДІЙНИЙ БОРЩ Серед ночі в завірюху стука хтось до хати. – Гей, хазяєчко, чи пустиш переночувати? Документи покажу вам. Я боєць піхоти. […]...
- “Міняється все. Не встигаєш звикати…” Міняється все. Не встигаєш звикати. Нові імена, і події, і дати. Кумира вчорашнього публіка лає, І вічного справді нічого не […]...
- “Пройду лугами до ріки…” Пройду лугами до ріки, У лісі поблукаю: Пташки, дерева і квітки – Земна подоба раю. Вернуся потім до людей. У […]...
- СТОПЧАТІВ В моїм Стопчатові нові сади ростуть, Нові хати, нові родини й покоління, Хоч тут історія текла, як люта ртуть, Не […]...
- “Мороз лютує, і сніги метуть…” Мороз лютує, і сніги метуть, І на душі, і в світі каламуть. Нові вожді, нові поводирі, Нове тисячоліття на дворі. […]...
- “…І ось я ляжу, – родючий гній…” …І ось я ляжу, – родючий гній, – На скривавлений переліг… – Благослови єси, часе мій! Навчи мене заповітів своїх! […]...
- НЕКРОЛОГ (Мотив Вежинського) Некролог – це для тих, Хто помирав у постелі. А для тих, хто із газових камер, Із хурделиць за Полярним […]...
- “Я в людей не проситиму сили…” Я в людей не проситиму сили, я нічого в житті не просила, як не просять гранітні схили, щоб у спеку […]...
- МОГИЛА НЕВІДОМОГО СОЛДАТА Не пляс Етуаль – площі Зірки, Де шум не стихає й на мить, В могилі, Обдурений гірко, Солдат Невідомий лежить. […]...
- ІСТОРІЯ Вставали, мужні і прямі, Сини віків, сини планети. Щоб не конати у ярмі, Ішли на списи й кулемети. А десь […]...
- “Десь на дні моїх ночей…” Десь на дні моїх ночей Горить свічка біла Йшов вітер не погасив Йшов віл не погасив Йшов кінь з гривою […]...
- “Плачет метель, как цыганская скрипка…” Плачет метель, как цыганская скрипка. Милая девушка, злая улыбка, Я ль не робею от синего взгляда? Много мне нужно и […]...
- “Над річкою, у затінку верби…” Над річкою, у затінку верби, Шепнула квітка вітрові: люби. Він колихнув зеленим шовком трав І коло неї сам шовковим став. […]...
- Проблеми Проблеми не вирішують, Їх переживають, Вони минають, Як дні, Що майнули І зникли за обрієм. Вони спадають із пліч, Наче […]...
- ХАТА Чотири роки – в спеку, по сніжку – Місив солдат солдатську путь важку. Ховав солдат під шапку волохату Тривожну думу, […]...
- В БАРСЕЛОНЕ На Рамбле возле птичьих лавок Глухой солдат – он ранен был – С дроздов, малиновок и славок Глаз восхищенных не […]...
- “За мить кохання йшов би навмання…” За мить кохання йшов би навмання З чолом відкритим, захололий, босий, Та в серці з вічним, захололий, босий, Та в […]...
- ПАБЛО ПІКАССО Білий голуб – голуб миру, Він – емблема, прапор тих, Хто планеті хоче щиро Щастя, Долі, Днів ясних! Голуб миру […]...
- Розкопки Копаємо землю в погоні За цінними черепками Розбитих горшків та глеків, Виліплених народами І забутих три тисячі років тому. Вони […]...
- У КОКТЕБЕЛІ 1 Гора із профілем Волошина, Біля підніжжя – дім і сад. Усюди спокій, мир і лад, Але якась печаль непрошена […]...
- Що беремо з собою На побачення букет руж або квитки на яку-небудь прем’єру; в дорогу – задавлені хвороби чи бестселер з револьвером на обкладинці; […]...
- САРАНА Споконвік терзає степ вона, Не щадить ані зела, ні цвіту. Носиться із краю в край по світу, І жере, і […]...
- “Коли я далеко від тебе…” Коли я далеко від тебе – ти думаєш у мене все чудово. Купаюсь у променях слави, пишу нові вірші. Коли […]...
- БАЛАДА ПРО СОЛДАТСЬКУ ПІДКОВУ В руках незмінний автомат, За спиною – мішок. З боями відступав солдат – Од Пруту до Моздок… Чи кров од […]...
- ЦИБУЛИНА Біля брами тюремної, мила, не плач – Не розтопиш сльозою цеглину… На Великдень мені передав наглядач Твій дарунок – просту […]...
- У МІСТІ Байдужих авто нескінченний потік По вулиці сірій осінній… Зупинка трамвайна. Сидить чоловік, На склянки торгує насінням. Колись він солдатом радянський […]...
- “Вузький Шевченків скверик біля храму…” Вузький Шевченків скверик біля храму Здоровкається, простягнувши віть. Француженятко загубило маму Й на паперті заплакане стоїть. Двигнять авто, будинки і […]...
- І ГРІХОВНА, І СВЯТА Вся в колючках, вся в гірляндах, І в тернах, і в пишних квітах, Вся в коштовних діамантах І в блискучих […]...
- ПАМЯТЬ Люди теряют память, Как зонтики в метро. Что важно вчера – Забыто давно. На карнавале смерти Первая маска – ложь: […]...
- НЕЗАКІНЧЕНА БАЛАДА Ранок багрянець розлив на поля й тротуари Мати Скорботна Вкраїна Стоїть на базарі Сива сльоза у свічаді вдовиної муки хустка […]...
- “Світе любий, таємний, далекий…” Світе любий, таємний, далекий, Так, як зоряні ночі Вкраїни, Як лелека в ту світлу країну, Я полeчу туди, як лелека. […]...
- НА РІЦІ Верба, задивлена у воду, Милується на власну вроду. І лілеї срібляста квітка На синім плесі – як лебідка. І м’яко […]...
- “Відлуння дзеркала” відлуння дзеркала нічого не знає про дзеркало нічого не знає про себе але воно про літо знає і про нього […]...
- ЄЛИЗАВЕТА КАТОЛИЦЬКА читаю у безмежжі моря книгу мудрости за скибами води що каравели оруть кілями нові світи виблискують на сонці самоцвітами не […]...
- ПОВЕРНЕННЯ ШЕВЧЕНКА Заслання, самота, солдатчина. Нічого. Нічого – Оренбург. Нічого – Косарал. Не скаржився. Мовчать. Не плакав ні від чого. Нічого, якось […]...
- НА ПЕРЕХРЕСТІ ТРЬОХ ДОРІГ На перехресті трьох доріг, Що кожна з них веде в барліг, У лігво звіра – до Беліна, – Стояв солдат. […]...
- ЯК ТИ ЗА МИР – МОБІЛІЗУЙ ЖЕ СИЛИ І рідний люд, і сонце, і земля до нашого сумління промовля: Як ти за мир – мобілізуй же сили, агресорів […]...
- СНІЖОК МЕТЕ У КИЄВІ Сніжок мете у Києві, Гра вітровій в дуду… Не взнати вітровієві Куди я йду! Йду вулицею Леніна, Сніжок вкриває путь… […]...
- ДО АПОЛЛОНА Нема нічого важчого писати поетові, як осінь – восени! Та Аполлон накликав муз до хати, і порядкують за столом вони… […]...
- Разрушенный мир Ползают на коленках, что-то собирают, складывают в кучку. Что спрашиваю собираете? Осколки, отвечают, осколки разрушенного мира. Неужто, изумляюсь, мир уже […]...