“Кажу: “Не забуду ніколи”…”
Кажу: “Не забуду ніколи”, –
А вітер шумить: не клянись.
Черешні цвітуть біля школи,
Вихлюпують цвітом увись.
Кажу: “Я писатиму часто”.
Сміється: “Та знаємо вас!”
Зірчасто, хвилясто, квітчасто,
Прощальних відлунює вальс.
Кажу: “Ненадовго розлука”.
А погляд відвожу убік.
Зрадливо здригнулися руки:
“Хто знає, а може – навік!”
(2 votes, average: 4,00 out of 5)Related posts:
- “Цю грозу не забуду ніколи…” Цю грозу не забуду ніколи: З ріг корови стікає в краплинах сонце. Босий батько заганяє качок у комору. 1964...
- СТАРОВИННИЙ ВАЛЬС Падає листя, падає, В золото світ убравсь. Хто там кого там згадує? Давня платівка. Вальс. Котяться хвилі. Колами. Скільки ж […]...
- “істинно кажу тобі – зима…” істинно кажу тобі – зима так і час переступає тричі і нікого вічного нема нині понад нами чоловіче все воно […]...
- ІРОНІЧНИЙ ТАНОК М’якше, оркестр! Інтимна півтьма… Дамського вальсу високі закони: От вона йде. Скромність сама. Ну абсолютно – Пречиста з ікони! Бантик […]...
- “Я ніколи не звикну. Я не вмію до тебе звикати…” Я ніколи не звикну. Я не вмію до тебе звикати. Це за примхи ти так гарно мене покарав. І приходять […]...
- ПІЩАНІ ДЮНИ З-над моря вал пливе хмільний, Та тільки знайде свій кінець, Тоді, рудавий і сухий, Встає хвилясто піщанець. Землі він творить […]...
- “Не забуду я… о ні!..” Не забуду я… о ні! І тепер, коли згадаю, Бачу ночі весняні, Чую шум далекий гаю. На траві, в шовку […]...
- А ВСЕ БУЛО… НІКОЛИ За життя матерів златоусти-поети вряди-годи навідують домівку, і то на хвильку: “Та скоріше, мамо! Нема ж коли: машина вже під […]...
- “Я не забуду буйні вруна…” О. Івахові Я не забуду буйні вруна, Покритий ранню чорний шлях, Навали гроз від Саскатуна І дальні вогники в полях. […]...
- БЕЛЫЙ ВАЛЬС Какой был бал! Накал движенья, звука, нервов! Сердца стучали на три счета вместо двух. К тому же дамы приглашали кавалеров […]...
- НЕСКІНЧЕНИЙ МАЛЮНОК На шибках – зимових мережок зірчасто-білий візерунок. Червоним одсвітом пожеж горить нескінчений малюнок. 1920. ЧЕРВОНИЙ ШЛЯХ. 1925, ч. 11-12, с. […]...
- СТЕЖКАМИ ЮНОСТІ Я на оцій землі зростав, Тут сили набирався, Отут під спалахи заграв З тобою попрощався. Тоді я думав: на літа, […]...
- “Оце сьогодні згадував про вас…” Оце сьогодні згадував про вас… Пливли човни, співали хвилі й весла, І десь далеко ледве чутний вальс Будив і кликав […]...
- НІЦШЕ Змію, людину, сонце та орла Благословив він у високих горах: Премудрість, світло, серце, міць крила – Для бур, для щастя, […]...
- “Не докорю ніколи і нікому…” Не докорю ніколи і нікому, Хіба на себе інколи позлюсь, Що в двадцять літ в моєму серці втома, Що в […]...
- “На Лесбосі ніколи не була ти…” На Лесбосі ніколи не була ти, Де ж ти взялась, до чорта, отака, Із ніжними колінами теляти, Яке навік злякалося […]...
- Вічними не будемо ніколи вічними не будемо ніколи мертвими не станемо навіки осінь як останню непокору збережуть поети і каліки дощ як перестояне мовчання […]...
- ПРИЛІТАЮТЬ РУКИ Голубко засмучена, лікарю милий! Не хмуртесь, од вас я приховував біль… Коли вже, буває, уся медицина безсила, тоді прилітають до […]...
- “Я не вмирав ніколи – я живу…” Я не вмирав ніколи – я живу З тих пір, як води землю оросили, Ні, я не вірю в темряву […]...
- “Я Вас любив, а Ви ніколи…” (ТРОЯНДИ) Я Вас любив, а Ви ніколи Мене любити не могли, І от погасло сонця коло, Й мої троянди одцвіли. Немов […]...
- “Я вже ніколи довіку тебе не побачу…” Я вже ніколи довіку тебе не побачу, Земле моя. Не почую гучного Дніпра. Не обійму запорозьку Хортицю козачу, Впавши на […]...
- ТРІОЛЕТ Моїй душі розлука з Вами – Чорніш від Ваших чорних кіс. Чому ж недобрий час приніс Моїй душі розлуку з […]...
- “І вже нам, кохана, ніколи не стати…” І вже нам, кохана, ніколи не стати На спільному шляху одними думками; Бездонного яру, що став межи нами, Здаєсь, саме […]...
- ЛІНИВОМУ НЕ РОЗГАДАТЬ НІКОЛИ Загадка Лінивому не розгадать ніколи, кмітливому на відповідь – хвилина. А буде наша загадка така: три букви, означають те, що […]...
- “Я ніколи не кланявсь вождям…” Я ніколи не кланявсь вождям У житті – ні малим, ні великим, І дивився з жалем на нетям З їх […]...
- Це розріджене повітря не закінчиться ніколи це розріджене повітря не закінчиться ніколи ніби варвар в стійлі папи ні стояти ні втекти люмпен вирвався на волю алебарди […]...
- Так буває вічно і ніколи так буває вічно і ніколи сонний дим на землю опада золотих хмарин ламкі околи сонця кров солом’яно-руда так перетинаються і […]...
- “Поетів ніколи не був мільйон…” Поетів ніколи не був мільйон. Не кожен з них був засновником. Розбійником був Франсуа Війон, а Гете, Вольфганг, сановником. Були […]...
- АПОЛОГІЯ БОЛЮ Пам’яті Олени Антонів Як слово у нашій мові – Так біль у живих світах. Без болю немає любові – Є […]...
- АПОСТОЛЬСЬКЕ ПОСЛАННЯ ТОГО, ХТО БУВ ПРИСУТНІЙ НЕЗРИМО І НІКОЛИ НЕ НАЗВАНИЙ Мій час не настав і вже не настане ніколи. Призначив Господь мені: бути апостолом – задовго до того, коли народився […]...
- ЗАНАДТО Занадто я в своїм житті спішив, Занадто часто виступав зі сцени, Занадто ревно плакав і служив Слізьми царям, що люблять […]...
- ШОПЕН Шопена вальс… Ну хто не грав його І хто не слухав? На чиїх устах Не виникала усмішка примхлива, В чиїх […]...
- “Спідниця, втята на півслові…” Спідниця, втята на півслові, Неначе тятива туга, І ліфчика дзвінки шовкові, Де схована грудей жага, І погляд, що шукає цілі, […]...
- “Моя судьба була до мене щедра…” Моя судьба була до мене щедра: ішов-ішов – і от помітив враз: стоїть за щастям незвичайна черга – За тим, […]...
- РАНОК Так закипав ранковий чай. Зламалась ніч об грані вікон І погляд твій німів од крику, Чи може, крик у нім […]...
- “Під дулами конвойних автоматів…” Під дулами конвойних автоматів жили, вмирали, навіть з домовин вставали. Як страждальців божий син підніме? Як судитиме розп’ятий їх, що […]...
- МИТЬ З Брюсова Той погляд її – він яскравіш зорі, Блискучий брильянтовий хрест угорі. Той погляд її – він яскравіш зорі! […]...
- ПРОЩАЛЬНИЙ ВАЛЬС Однокласникам Новосанжарської школи Золоті мої надії, молоді мої сади… Надвечір’я вересневе одягається в кармін. Відкурликали осінньо, відгукали поїзди. …А на […]...
- ВЕЧІРНЯ МІСТЕРІЯ Обсіли мороки-химери, Снується сутінь спроквола… Тужавіє драглиста мла. Принишкли камери-печери. І раптом – вічність ожила! Здригнулися небесні сфери, Й зоря […]...
- ІКОНИ Від квітчасто-золотих фонів відтулялися святі мої предки, поправляли шати червоні невимушено і легко. І ставало з ними дивно знайомо, і […]...