“Достигло жито, споловіло жито…”

Related posts:

1. “Римо, ти – жито. Мир…” Римо, ти – жито. Мир Тримала, вишивала мирт. Ти ж у вiкiв, у жит – Що дощ. Рима – що […]...
2. “Косивши дядько на узліссі жито…” Косивши дядько на узліссі жито, Об жовтий череп косу зазубив… Кого й за віщо тут було убито, Хто і для […]...
3. “Серед поля попід небом жито жала…” Серед поля попід небом жито жала, Попід небом жито жала серед поля. Вітер віяв, сонце гріло. Дожинала. Дожинала. Сонце гріло, […]...
4. ВИ БАЧИЛИ МОЮ МАМУ? Ви бачили мою маму? Он в одежині подертій Сіла на камінь, чекає, хто б їй картоплю доніс… Сіла перепочити – […]...
5. В КІНЦІ ГРЕБЛІ ШУМЛЯТЬ ВЕРБИ В кiнцi греблi шумлять верби Що я насадила… Нема того козаченька, Що я полюбила. Ой немає козаченька, – Поïхав за […]...
6. “Стоїть гора, од снігу сива…” Стоїть гора, од снігу сива, В долині вогнище горить. І ти шепочеш: “Я щаслива”. І це свята для мене мить. […]...
7. НЕЗАКІНЧЕНА БАЛАДА Ранок багрянець розлив на поля й тротуари Мати Скорботна Вкраїна Стоїть на базарі Сива сльоза у свічаді вдовиної муки хустка […]...
8. “На асфальті – неонове світло…” На асфальті – неонове світло І відбите проміння зорі. Несподівано місто розквітло, Наче луг о травневій порі. Світлофори, і вікна, […]...
9. “Грузинській дівчині, убитій саперною лопаткою” Донечко, доню, як же нам жити, Коли тебе вбито, а свічка жива, Коли тебе вбито і кровію вмито, Коли тебе […]...
10. “Жіноча протяжність – упродовж родів…” Жіноча протяжність – упродовж родів, Як впродовж родів безперервні шпагати, Що в’яжуть родини (не в матріархати)… Стоїть, наче гість, чоловік […]...
11. ПЕРЕСПІВ З НАРОДНОЇ Гей, у лузі та й не перше літо Виляга некошена трава. Гей, у полі та й не перше жито, Та […]...
12. МОТИВ СТАФФА – 1 В зміні змін минає час неспішно, Смертні всі, кому судилось жити. Тож могилам на планеті тісно, Скільки їх – несила […]...
13. СИН Там, де Лаври золота кантата Височіє в гомоні століть, Мати Невідомого солдата На могилі, наче тінь, стоїть. Б’є вогонь з-під […]...
14. ТРИПТИХ І ДАНИЛО Гроза спивала в ологість грозову, Розвиті кучерявились луги. Князь наказав збиратирать. І знову Ясольда припадала до ноги. Не […]...
15. “Навік запам’ятаю дні…” Навік запам’ятаю дні, Сиротні, зболені, жахні, Коли на пні вмирало жито. Тоді моє дитинство вбито. Червоні птахи – віхті стріли, […]...
16. “Переселилась у міста…” Переселилась у міста Народу половина, А в полі хиляться жита, Цвіте в лугах калина. І дві руки, як дві сестри, […]...
17. “Поле широке…” Поле широке – У два крила. Жито високе – У погляд орла. Житом Іде Дівчина Біла-біла, Як мати породила, І […]...
18. Береза Белая береза Под моим окном Принакрылась снегом, Точно серебром. На пушистых ветках Снежною каймой Распустились кисти Белой бахромой. И стоит […]...
19. БУРЛАЦЬКА БУРЛАЦЬКА Мати вмерла десь в острозі, Батька сам не знаю: Як береза при дорозі, Дико виростаю. Нещаслив я, гей! З […]...
20. НАД МОГИЛОЮ БАТЬКА Один тільки раз постукали у двері здушені крики, напіввисказані слова, квіти в руках нашіптували молитви, птахи витягали скрипки з горел […]...
21. ЗДРАСТЄ, МАМА РОДНАЯ! Син поїхав з дому та й прожив у місті Більше як півроку, днів, напевне, з двісті, Він в село вертається, […]...
22. ОСЬ БЛИСКА ЧАР, ЗАКЛЯТИЙ В ДОРОГІ КАМІНІ Ось блиска чар, заклятий в дорогі каміні, З краси, і крові, і терпінь. Їх пише золотом в пурпурнім пергаміні Огонь […]...
23. “Покоління-біжутеріє…” Покоління-біжутеріє, Дивні мої діти! Вже давно мені пора З вами бронзовіти! Але ж ви не даєте – Мушу знов кричати, […]...
24. “Для чого ми отут – під вічним небом…” Для чого ми отут – під вічним небом? На оцій землі, невічні, – нащо ми? Горить багаття. Світиться береза, Береза […]...
25. МРІЯ Хвиля човника легкого І цілує, і гойда, Ширша моря голубого Наша юність молода. Приспів: Без вітру не родить жито, Без […]...
26. СТАРІ БУДИНКИ Завтра їх не буде. Загудуть, Загуркочуть, загримлять машини, І здригнуться потемнілі стіни, І, здригнувшись, важко упадуть. Завтра їх не буде. […]...
27. “Ти нарешті збагнув…” Ти нарешті збагнув: ти – один. І природу прийняв як провину. Ніби жінки нома, чий ти син? І вона вже […]...
28. БЛОК У КИЄВІ На кручі Володимирської гірки стояв поет у присмерку зела. Осіння тиша солодко і гірко над ним червоним полум’ям цвіла. Десь […]...
29. “В степу цвітуть маки червоні…” В степу цвітуть маки червоні, Маки червоні польові. Мов жар, горять на степу лоні Їх короговки вогневі. Дажбога люблені вибранці, […]...
30. ДЕ ТОПОЛЯ РОСТЕ Де тополя росте, Серед поля стою. І шумить, і співа Жито думку свою. Шумить жито, співа, Заохочує жить. Вітерець повіва, […]...
31. “У цьому полі, синьому, як льон…” У цьому полі, синьому, як льон, де тільки ти і ні душі навколо, уздрів і скляк: блукало в тому полі […]...
32. СТЕПОВА КРИНИЦЯ Під сонцем південним Гілеї столиця, Степів неоглядна могуть. Загублене в травах джерельце іскриться, Прозоре, тремке, наче ртуть. Навколо хвилюється жито-пшениця […]...
33. ТАЛАН Колись турботливо і строго казала матінка мені: – Гляди, аби тобі дорогу не перейшли упорожні… Мені шуміло в полі жито, […]...
34. “Сіла горлиця, сива горлиця…” Сіла горлиця, сива горлиця На Богдановій булаві – Навіть горлиця не прогониться, Схоче – сяде на голові. Безневинна ти, сива […]...
35. ЖАБКА ІЗ ЧЕРВОНИМ ЧЕРЕВЦЕМ Де город – до берега крутого, Тут була криниця із криниць. До її цілющої вологи Я постійно й спрагло падав […]...
36. “Він був як полум’я. Його рядки…” Та не однаково мені… Шевченко Він був як полум’я. Його рядки – Дзвінкі і небезпечні, наче криця, Переживуть і жито, […]...
37. “Береза в моем стародавнем саду…” Береза в моем стародавнем саду Зеленые ветви склоняла к пруду. Свежо с переливчатой зыби пруда На старые корни плескала вода. […]...
38. МАТИ Відступають довгі колони. Пил доріг і патронів мідь. А вона голови не клонить, Біля тину сама стоїть. І не страшно […]...
39. “Різдво окрашене в колір крові…” Різдво окрашене в колір крові… Озвучене піснеспівом і колядуванням церковним, Різдво юності повоєнної поранене у найчутливішу зону – молодої радості […]...
40. Я ДУМАЛА – МАКИ НЕСУТЬ Я думала – маки несуть, А то сонце заходило. Падали темно-вишневі пелюстки в росу І ховались у вечорових водах. Колись […]...