“Доцвіли й осипалися квіти…”

Related posts:

1. Облітають квіти, обриває вітер Облітають квіти, обриває вітер пелюстки печальні в синій тишині. По садах пустинних їде гордовито осінь жовтокоса на баскім коні. В […]...
2. КВІТИ Під віконцями На сонці У весняному саду У земельку, Як в постельку, Я насіннячко кладу. Сонце, смійся! Дощик, лийся! Линьте, […]...
3. ЦАВЕТ ТАНЕМІ Сільві Капутікян Згоріли їхні селища, пропали їхні мули. Бредуть, бредуть вигнанці в дорогу неблизьку. Щоб мову свою рідну їх діти […]...
4. “ПЕРЕПІЛКА В ЖИТТІ – РАДІСТЬ…” Перепілка в житі – радість. В пшеницях волошки – смуток. Ворон з ріль – печаль. Гей, ти, коню, вибий іскру! […]...
5. КВІТИ У гарному будинку на вікні Бриніли Квіти у макітрі; Тихесенько вони гойдалися на вітрі, Радіючи весні. На другому вікні стояли […]...
6. Айстри задумані, квіти останнії Айстри задумані, квіти останнії, осені пізньої сльози багрянії… Сумно шепочеться вітер над вами, і обмиває вас небо дощами. Ви як […]...
7. ВІТЕР Вітер шалий, ніби п’яний, Розігнав, розбив тумани, Збив, підняв до небосхилу Хмари пилу. Проти шалу, проти сили Буйно сосни зашуміли, […]...
8. МАКИ Пам’яті Миколи Шопши Дощ відшумів і стих, Світ у ясній блакиті. Жаль тільки маків тих, Що облетіли в житі. Грізно […]...
9. “Жінки і квіти. Квіти і жінки…” Жінки і квіти. Квіти і жінки. Ідуть-минають і роки, й віки, Але в минулі й нинішні часи Над їх красу […]...
10. ПІЗНІ КВІТИ Небес осіння каламуть Сльотить-мрячить дощами. І журавлі між хмар пливуть, І по садах на незабудь Жоржини з айстрами цвітуть Жагуче, […]...
11. “Я вразливішим став – не інакше…” Я вразливішим став – не інакше. Не вернути безжурних років. З кожним разом, прощаючись, важче Залишати стареньких батьків. Очі їхні […]...
12. “В купальську ніч, коли дерева й квіти…” В купальську ніч, коли дерева й квіти, Мінливі води й скелі-моноліти, Птахи і звірі, зорі з небесами Єднаються в одну […]...
13. Як наколотишся за день Як наколотишся за день, Як натовчешся на роботi, Так Душу задовбуть турботи, Що в нiй нi жартiв, нi пiсень! Iдеш […]...
14. “На стрімчастих скелях…” На стрімчастих скелях, Де орли та хмари, Над могутнім морем, В осяйній блакиті – Гей, Там Розцвітали грози! Розцвітали грози… […]...
15. III. Ранок Над тихим сном мого малого сина, Над плетивом думок моїх і мрій Пливла тривога, ніби всесвіт, сива, Гойдаючись на гребенях […]...
16. РИБИ холоднокровні істоти доживають у нашій ванні останні дні їх продовгуваті гнучкі тіла закінчуються прозорими хвостами їх очі дивляться як будуть […]...
17. “Ти їдеш там, де млисте, зимне море…” Ти їдеш там, де млисте, зимне море Мутними хвилями змиває береги, Де небо півночі студене, непрозоре Спов’є всі думи мрякою […]...
18. ЗДИВОВАНІ КВІТИ Сю ніч зорі чомусь колючі, Як налякані їжачки. Сю ніч сойка кричала в кручі, Сю ніч ворон казав: “Апчхи!” Сю […]...
19. “Є вірші – квіти…” Є вірші – квіти. Вірші – дуби. Є іграшки – вірші. Є рани. Є повелителі і раби. І вірші є […]...
20. “Паперові квіти поезії…” Паперові квіти поезії… А прагнеться свіжих, навіть пізньої-пізньої осені – гіркущого запаху хризантем. Вата поезії… обкладають по вуха. Навіть солодка […]...
21. “Розпогодилось… Поле і квіти…” Гей, заслаб чумак, заслаб молоденький Та й у Криму на перевозі… Народна пісня Розпогодилось… Поле і квіти… Далина – перекопський […]...
22. КВІТИ НА ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ 1. Завтра день твого народження, і колір цих двадцяти чотирьох червоних троянд, які я післав тобі, описує, як без міри […]...
23. “Нехай мене чарують квіти…” Нехай мене чарують квіти, Нехай життя їм віддаю: Ніяк я барвами досхочу Своїх очей не напою. Нехай і так… але […]...
24. АЙСТРИ Опівночі айстри в саду розцвіли… Умились росою, вінки одягли, І стали рожевого ранку чекать, І в райдугу барвів життя убирать… […]...
25. “Коби я міг, як тії білі квіти…” Коби я міг, як тії білі квіти, Що на твоїх чарівних грудях в’яли,- Коби я завжди міг при тобі мріти, […]...
26. “Нарядившись у квіти й любисток, весна веселилась…” Нарядившись у квіти й любисток, весна веселилась. Солов’єм щебетала, і маяли коси дощів. Семибарвна веселка у косах, мов бинда, світилась […]...
27. “Хтось там інший ходить, топче квіти…” Хтось там інший ходить, топче квіти І толоче трави у росі… А що нам робити, милий світе, Що зійшовся на […]...
28. СУБОТА ах який колосальний вечір море горілки море пива а тоді борюкання за кулісами раю за гратами кухні поміж плюшевих штор […]...
29. “Глухе провалля, зяюча глибінь…” Глухе провалля, зяюча глибінь. Над нею – кущ. І одчайдушна тінь На схилі дня і літа голубого З останніх сил […]...
30. СЛОВО ДО ЧТИТЕЛЕЙ РУСЬКОГО ЯЗИКА Дайте руки, юні други, Серце к серцю най припаде, Най щезають тяжкі туги, Ум охота най засяде. Разом, разом, хто […]...
31. “Молюсь і вірю. Вітер грає…” Молюсь і вірю. Вітер грає І п’яно віє навкруги, І голубів тремтячі зграї Черкають неба береги. І ти смієшся, й […]...
32. “Зима побілила сади…” Зима побілила сади – У квітні їм знов квітувати. А мати пішла назавжди І вже не повернеться мати. Сувора настала […]...
33. ЖАГА Як сарна, бігла за кущі І помахом руки манила. І я догнав її мерщій, Я шепотів бентежно: “Мила…” Давила в […]...
34. Уривки слів, народжених із пам’яті (Із Йожефа Серваца) * живу живеш і ми ще в силі жити ото живімо поки в силі жити все буде […]...
35. ВІТЕР Вітер, солоний вітер, що хмарить обрій, вітер, що пахне літом, п’янкий і добрий, вітер, що бризки піни несе в обличчя, […]...
36. Абрикоса … Було довго чекати до літа, А теплінь – враз мазнела крилом, Абрикоса, задумливо-світла, Розцвіла у садку за вікном....
37. ФОТО З ЛЕТОВИЩА ВЕСНОЮ З кожною весною вигини дівчат вабливіють, та їхні усміхи до мене вкриті плівкою поблажливости. Їхні талії стрункіші цього року і […]...
38. СТЕП Від полудня теплий вітер Стиха повіває, Під живущою росою Степ наш оживає. За могилою могила Зеленіє-мріє, І далеко проміж ними […]...
39. ВІТЕР Вітер обскрібує спини гір. Вітер забиває віддих. Вітер нас, зблідлих, Оскелює – хижий звір. Вітер осклянив будинки. Вітер серце проймив. […]...
40. ВАСИЛЬ ГЕРАСИМ’ЮК. 2000 я маю знати кожного в лице – дощів імущих і життя імущих, – коли не звірина вертає з пущі, а […]...