Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Ятаганно вигнуті кінці маленьких ножиць…”

Ятаганно вигнуті кінці маленьких ножиць,
летючі нігтики сідають на підлогу,
а один залетів аж на килим.

Діти під наглядом
перебігли дорогу,
а один, обережніший,
залишився по цей бік,
бо листок світлофора опав
і попередив, що може бути кров.

Хмари пройшли десь убік,
одна лише зараз пливе,
досить швидко пливе,
доганяючи табун.

А зі мною все нормально –
я і далі росту на пальці,
а якщо і буду відрізаний,
то впаду лише на підлогу;
я перебіг зі всіма дорогу,
і вже давно зайшов до музею;
я ніколи не відбивався від табуна,
хіба лише раз на короткий час –
на життя (по аналогії до: на смерть).

09. 12. 85.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)

“Ятаганно вигнуті кінці маленьких ножиць…” - ЛУЧУК ІВАН