ЖУРАВЛІ
Видиш, брате мій,
Товаришу мій,
Відлітають сірим шнурком
Журавлі в вирій.
Чути: кру! кру! кру!
В чужині умру,
Заки море перелечу,
Крилонька зітру.
Мерехтить в очах
Безконечний шлях,
Гине, гине в синіх хмарах
Слід по журавлях.
(3 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Видиш, брате мій Видиш, брате мій, Товаришу мій, Відлітають сірим шнуром Журавлі у вирій. Кличуть: кру! кру! кру! В чужині умру, Заки море […]...
- ГАЛИЧИНО “Чути кру-кру, В чужині умру, Заки море перелечу – Крилонька зітру…” (Б. Лепкий) А ще пам’яті Л. Лепкого, Д. Січинського, […]...
- РІДНА МОВА В щільник чуттів і розуму зоря Бджолою залітає; тихо Завісу смутку розкриває пісня: …Кру-кру, Заки море перелечу – Крилонька зітру… […]...
- 1. “Я тільки інколи переживаю туму…” “Чути кру-кру, В чужині умру…” Б. Лепкий Я тільки іноді переживаю туму, Ту, що під вербами рідними з серця зніму, […]...
- Бути посохом для пілігримів Н. М. М. бути посохом для пілігримів заки простелюся стежкою бути черпаком для голодних заки розкришуся манною жити в тіні […]...
- ЖУРАВЛІ (“Зацвіла весна, молода, ясна…”) Зацвіла весна, молода, ясна, Білим цвітом простелилась до села. На лугах, в діброві в зустрічі, в розмові Полюбила, тільки гордою […]...
- ПАТАГОНІЯ Я не умру від смерти – Я умру від життя. Умиратиму – життя буде мерти, Не маятиме стяг. Я молодим, […]...
- “Долі своєї я не кляну…” Долі своєї я не кляну – бути луною, будить луну. Віршиком був я рунних полів – гнівом на дуків дух […]...
- “Неждано так ця хмара присиніла…” Неждано так ця хмара присиніла З-над Сожу, а чи, може, з-над Березина… Трьома вітрами хмара підперезана, Неждано так здалеку присиніла. […]...
- КУДА? – Куда ти йдеш, єдиний мій? – Я й сам не знаю, де! Хіба ж та доля вповіда, Куда вна […]...
- “Не питайте мене…” Не питайте мене, Як я в світі живу: Шура-бура гуде, Я весельцем гребу. Не питайте, як? В моїм мозку гадки […]...
- ПІД ЗОДІАКОМ Переважна назва Львівських кав’ярень – “Під левом”, “Під вежею”… Дитя кав’ярень львівських і підвалів, Розвіяне, розгублене дитя, В твоїх очах […]...
- САМУРАЙ Самурай учневі: “Щоб стати майстром шпаги, будь майстром гри мікадо. Заки розколеш волос, направ павутину. Заки зруйнуєш царство, забудуй себе”....
- МАТІНКО Матінко моя старенька, Обличчя – поморщене яблучко, Волосся – бабине літо, Дай пригорунти тебе до душі, Я стану навколішки, щоб […]...
- ПАМ’ЯТІ ІВАНА ФРАНКА + Брате мій, пригноблений русине! Чи ти бачив сяйво на зорі? Як на Сході ніч імлиста гине, Скелю б’ють нові […]...
- “Хтось за стінкою в камері тихо співа…” Хтось за стінкою в камері тихо співа, Виливає свої затамовані болі, Та приглушена пісня в бездушній неволі, Як молитва, з […]...
- “не забудьмо…” І. С. не забудьмо заки звечоріє довишивати останній хрестик на хустині не забудьмо зірвати дитині червоне яблуко з високої гілки […]...
- Осінні думи. ЖУРАВЛІ Понад степи і поле, гори й доли, Понад діброви, зжовклим листом вкриті, Понад стернища, зимним вихром биті, З плачем сумним, […]...
- “Ті журавлі, і їх прощальні сурми…” Ті журавлі, і їх прощальні сурми… Тих відлітань сюїта голуба… Натягне дощ свої осінні струни, торкне ті струни пальчиком верба. […]...
- “Схилившись на руку, дивлюся я…” Схилившись на руку, дивлюся я В вечірнє крайнебо далеко і глибоко. І чую: проситься душа моя Туди, де потонуло в […]...
- БУДЬ ЗАВЖДИ ПРИ МЕНІ Будь завжди при мені, Хоч лиш у мрії й сні, Коханий Краю мій, Вітчизно дорога, Як чашу гіркоти Підносить вже […]...
- “Ми восени таки похожі…” Ми восени таки похожі Хоч капельку на образ божий, Звичайне, що не всі, а так, Хоч деякі. Крутий байрак, Неначе […]...
- ВИПРАВА В ПОЛЕ – Ой брате мій, ой коханий, Чого ти ходиш заплаканий? Гай, гай, не думай, поїдем за Дунай, Гей, поїдем, коханий! […]...
- “Сестра, а другому – мати…” Сестра, а другому – мати. Містечко – як сіра твань. Товаришу мій, брате, Горіння одних бажань! Не бійтесь, напне до […]...
- ГРИВКО І СИВКО Оден господар мав два сторожі при хаті, А то такі, що пошукати! Лиш що Гривко лінивий трохи був І в […]...
- БРАТОВІ Кого там виводять, кого там ведуть, Ярославе? Кого там доводять, доносять, у землю яку? Кому там забаглося Миклащука з Прокурави? […]...
- ЖУРБА Горе ж тому кораблеві Та у море занесенному, Горе тому сиротині, Від родини відлученному! Куди віне буйний вітер – Корабль […]...
- ТРУПАРНЯ Осіння нічка зимна, бо зима надходить; В шпиталі на подвір’я жовняр варту ходить. Що ступить – камінь йойкне, більше нич […]...
- “Холодне море, день похмурий…” Холодне море, день похмурий, Пісками вкритий берег бурий. Справляє сірий бал сльота, І нудить світом самота. Куди не глянеш – […]...
- НА КЛАРНЕТІ”Мов нині бачу все: у залі балевій…” Мов нині бачу все: у залі балевій Веселий гамір слів за шумом шовку в’ється, І мерехтить кругом світил дрімучих рій, […]...
- Н. Маркевичу Бандуристе, орле сизий! Добре тобі, брате: Маєш крила, маєш силу, Є коли літати. Тепер летиш в Україну – Тебе виглядають. […]...
- Я умру в крещенские морозы Я умру в крещенские морозы. Я умру, когда трещат березы. А весною ужас будет полный: На погост речные хлынут волны! […]...
- “Промкнулося світло і впало на світле – ясне…” Промкнулося світло і впало на світле – ясне, а зверху осоння яріло зелене; зітхання злетіло, засвічене днем, немовби душа відлетіла […]...
- СІДОГЛАВОМУ Ти, брате, любиш Русь, Я ж не люблю, сарака! Ти, брате, патріот, А я собі собака. Ти, брате, любиш Русь, […]...
- Думка (“Тече вода в синє море…”) Тече вода в синє море, Та не витікає; Шука козак свою долю, А долі немає. Пішов козак світ за очі; […]...
- ЧОВЕН Заграло, запінилось синєє море, І буйнії вітри по морю шумлять, І хвиля гуляє, мов чорнії гори Одна за другою біжать. […]...
- СМЕРТЬ ТРОЯНДИ Гине троянда; в тиші вечірній Вітре, не бур їй святочних хвилин! Хай докривавить, сонцеві вірна, Все, що розквітло : мед […]...
- Дощ Парило. Нахмарило. Нахмурились дуби. Замовкли голуби. І смугою рясною З раптовою грозою Полився шумно синій дощ На довгу скаргу жовтих […]...
- МАРИВО На дальній обрій, світло-зеленастий, Лягає марива хвилястий плин, І каже дід, проходячи за тин: “Святий Петро вигонить вівці пасти”. А […]...
- “Червоною задумливою лінією…” Червоною задумливою лінією У сизих вербах, в голубій імлі В тонкій руці з прив’яленою лілією Окреслилась ти на вечірнім тлі […]...