ЯКЕ НАМ ДІЛО ДО ТОГО?

Related posts:

1. “Ти – мов галактика. До того ж – чорноброва…” Ти – мов галактика. До того ж – чорноброва. Ти – мов галактика. До того ж-у вінках. Така близька у […]...
2. ДІЛО Я так вагався перший крок ступити. Води – по пояс, мулу – аж по шию У річці тій, що зможу […]...
3. ХІБА ДОЛІ ЯКЕ ДІЛО? Іду з шинку, потикаюсь, – З свойов долев зустрічаюсь! Хитаюся – вітаюся, Про здоров’я питаюся. А вна мені відповіла: “Коли […]...
4. З ТОГО СВІТУ Варфоломієві Шевченкові Не хотіли панські діти Мою воленьку вволити, – Щоб мене там поховали, Де б одраду серце мало, Де […]...
5. “Нащо слова? Ми діло несемо…” Нащо слова? Ми діло несемо. Ніщо мистецтво і мана теорій. Бо ж нам дано знайти життя само В красі неповторимій […]...
6. АПОСТОЛЬСЬКЕ ПОСЛАННЯ ТОГО, ХТО БУВ ПРИСУТНІЙ НЕЗРИМО І НІКОЛИ НЕ НАЗВАНИЙ Мій час не настав і вже не настане ніколи. Призначив Господь мені: бути апостолом – задовго до того, коли народився […]...
7. “Не треба слів. Хай буде тільки діло…” “Не треба слів. Хай буде тільки діло. Його роби – спокійний і суворий, Душі не плутай у горіння тіла, Сховай […]...
8. “Любов – це грiх!” Менi вiд того сумно “Любов – це грiх!” Менi вiд того сумно. Я знаю, звiдки це до нас прийшло. Коли Господь про заповiдi думав, […]...
9. “По хвилях бачу, доле – до того…” По хвилях бачу, доле – до того! Ожина дивиться. У зуби аж заходить… Хто ж, як не я, ще грається […]...
10. ДІВЧА 3 ТОГО БЕРЕГА За чим воно лиман перепливло до нас, кому велось не кучеряве? Травневої води перепило і дрижаків набралося чимало. Не знало, […]...
11. “Ще немає того священника…” Ще немає того священника, якому би я висповідався, кому я довірив би душу свою. Все життя сповідався я у самоті, […]...
12. Я НЕ ЗНАЮ ТОГО, ХТО ПРИВІВ На ворізках колиска під самою стелею – так дід ладнав, сам прив’язав на сволок. За шнур колиску колисав вояк, поранений […]...
13. “Нехай з поміж усіх ти мов зірниця сяєш…” Нехай з поміж усіх ти мов зірниця сяєш, Хай цінний скарб краса твоя І чарами її ти всіх собі звабляєш, […]...
14. 1. “Отож воно й почалося з того…” Ото ж воно й почалося з того, що одружився дурний Петро. Тільки до хати привів небогу – зразу ж топитись […]...
15. ТИ НЕ МОЯ! Нехай з-поміж усіх ти, мов зірниця, сяєш, Хай цінний скарб краса твоя І чарами її ти всіх собі скоряєш… Та, […]...
16. Лиш журавлині голоси того продовжать “Умерти й сліду не покинуть на обікраденій землі”. Т. Шевченко лиш журавлині голоси того продовжать кого корогвою розіпне відчай над […]...
17. “Шанують лиш того народи…” Шанують лиш того народи, Хто власну ниву розорав. Талант – це вогнище Свободи На тлі нікчемних рабських вправ. Це Слова […]...
18. “Індія починається з того, що сняться…” Індія починається з того, що сняться сни про виправу на схід. І вони сюжетні, вони – наче фільм, по якому […]...
19. VII Grave. Сцена весілля в саду Над сади і сліди мої сад-пантеон. І ромашки гадають – півспалах, півтон: – Любить… не любить… Лю… Над сади і […]...
20. “Нехай і так, що згину я…” Нехай і так, що згину я, Забутий десь під тином, Що всі мої думки, діла Сліду не лишать, мов та […]...
21. “Мені ввижається: наш сад уже зацвів…” Мені ввижається: наш сад уже зацвів – Сад-ветеран, старезний сад артілі, – Й від меж його, немов од берегів, Пливуть […]...
22. ОДЕРЖИМА (Драматична поема) Дія III + ІІІ На Голгофі. Ніч. Три хрести з розп’ятими, вже мертвими. Віддалік варта, Інших людей нема, тільки Міріам сама під […]...
23. БУЗОК І грішне, і святе Єднають сили вищі. І весело цвіте Бузок на кладовищі. Ніхто з людей за те Не гудить […]...
24. СУПОКІЙ Вечірня мла налляла із вікна мені в кімнату сутінки холодні: все стало сірим – стіни, стіл, вазони і звук струни, […]...
25. ГОЛОС С ТОГО СВЕТА Не узнавай, куда я путь склонила, В какой предел из мира перешла… О друг, я все земное совершила; Я на […]...
26. ЗА ВСІХ СКАЖУ За всіх скажу, за всіх переболію, я кожен час на звіт іду, на суд. Глибинами не втану, не змілію, верхів’ями […]...
27. “Чекала з армії два літа…” Чекала з армії два літа, Прийшов – не глянув, обминув. Притихла, знічена й розбита, Але недовгим смуток був. Утерла сльози:”Ет! […]...
28. “Ну, та й чистять, ну, й чухрають…” Ну, та й чистять, ну, й чухрають – Бо за діло: не гріши! Як з гармати, вилітають Із рядів “товариші”. […]...
29. БРАТИ РОМАНОВИЧІ (Данило до Василька) Мій вірний брате, воля – на мечі Лишень опреться в цім заздреннім світі А ворогам принадні русичі – У всіх […]...
30. СПІЛКУЙТЕСЬ, ЛЮДИ! Я ще не весь об’їздив світ! Не був у Римі, в Сан-Франціско, Не бачив нив індійських цвіт, Не був у […]...
31. ТЕРЕЛЯ (Балада) Стоять у серпанку смереки, А легінь лежить коло пня, Вчуває, як гул недалекий До нього летить навмання. Спиняються танки сталеві, […]...
32. ЗАВОРОЖЕНА КРИНИЦЯ У сестри моєї тихо Процвітає сад в ограді. Кінамон, моя утіха, Нард, алое в любім саді. Там квітки, як в […]...
33. “Не треба класти руку на плече…” Не треба класти руку на плече. Цей рух доречний, може, тільки в танці. Довіра – звір полоханий, втече. Він любить […]...
34. “Весняні блакитні очі…” Весняні блакитні очі Дивляться з трави на мене: Се фіалочки кохані, Що набрав я повну жменю. Я набрав і все, […]...
35. О МУЗИКАХ, МЕНОВИТЕ О ЦИМБАЛІСТАХ І О СКРИПНИКАХ Веселоє ремесло музицтво, повідають, же іграми своїми смутних пудвеселяють, А веселії паче веселими бивають, когда музики в скрипку і в […]...
36. СЛОВО О ЛЮБВИ Любить – это прежде всего отдавать. Любить – значит чувства свои, как реку, С весенней щедростью расплескать На радость близкому […]...
37. V. “Підкрався круком до душі…” Підкрався круком до душі і серце розколов… І крапле кров, сочиться кров На прапори чужі. Наш день – вогонь, Наш […]...
38. “О, як весело глядіти…” О, як весело глядіти, Як сміються всі на світі, А я з горя поманеньку Наллю чарочку повненьку, Вип’ю добре, посмакую […]...
39. “Ніч то вельможна, то тривожна…” Ніч то вельможна, то тривожна, то осоружна, то острожна, то химородна, то хмільна. Невже і ця тривога ложна? Любить чи […]...
40. “Не забудь, не забудь…” Не забудь, не забудь Юних днів, днів весни, – Путь життя, темну путь Проясняють вони. Золотих снів, тихих втіх, Щирих […]...