І Тим часом як недомисел земляцький Юртується в письменницьких кагалах, Мов ті сейми в землі погибній лядській, Кохається в руїнних […]

Не славте кобзаря словами золотими, Повісьте ви над ним його тридцятиструнну, Нехай між липами пахущими, густими Із вітерцем веде розмову […]

Рушив табір, і в концерті Скрип коліс гарбових Злився з копотом і ржаннєм Коней табунових І, мов стадо голубине Замигтіло […]

Чого кипить химерна кров? Чого палає серце дике? Кипить, бунтується, горить, І в серці горенько велике? Химерна кров кипить-горить: Бо […]

Народе без пуття, без честі і поваги, Без правди у завітах предків диких, Ти, що постав з безумної одваги Гірких […]

Як літнім ранком зчервоніють хмари Над сонечком, що весело встає, І пан старий, надівши окуляри, Провізію з комори видає, А […]

Ходжу-блуджу по городу Великому, великому Одкрив би я своє серце, Та нікому, так нікому. Цвіте воно, як Божий рай, Потай […]

Стоїть ніч темна весняна, Квітки благоухають, І серце, збуджене від сна, Коханнєм знов лякають. Котра ж з квіток тих запашних […]

І Ти знаєш край, де скрізь цвітуть цитрони, Де померанці золотом блищать, Де вітерець з-під хмари прозірної На мірти дише, […]

Як налягло на Русь татарське лихоліттє, Зісталося в Києві немовби тілько сміттє. На Клязьму й на Москву позабігали люде І […]

Вже дніло. Вітерець, немов на скло тоненьке, Наліг на дніпрову ще не рухому воду. Старий дід, на весло опершися легеньке, […]

І Уродилася Настуся – Любо подивитись, Із личенька рум’яного Хоч води напитись. Уродилася Настуся – Серце голубине. Хто ж то […]

На греблі трускій та предовгій, Що сипано ще за татар, Задумавшись, їду бідою… Знемігся мій коник, пристав. За греблю сю […]

І О Києве, оманна просторік святине, Безодне мідяків дурних мозольних! В тобі останній глузд народу гине По капищах безумно-богомольних… По […]

“Рох, рох! плям, плям! Щодня я, любий брате, сита: Полови й висівок зісталось півкорита”. “Гав, гав! цяв, цяв! А я, […]