ГОТЕЛЬ

У білому готелі опівнічнім,
За вікнами заштореними, за
Твоїм ім’ям і тілом твоїм ніжним,
Немов ясна зоря – твоя сльоза.
Готель… Сюди прибув ти, звідси – вибув.
Ні епохальних мук, ані епох.
А я таки боюся: буде вибух
Між нас обох, і спопелить обох.
Та що там дні і душі спопелілі,
Та що там суєслівна суєта,
Коли любов живе в твоєму тілі,
Транзитна і минуща, та свята.
Реальність мрій?
Приїзди і від’їзди.
І провінційних півнів голоси.
І ця дилема –
бажане і дійсне.
І незбагненна надранкова синь.
А я до мрії, не до тебе горнусь,
Бо вже ти в мене увійшла, як міф,
Напівзабутим воркуванням горлиць
І вигаслим болінням уст німих.
Але якби – опісля злої зваби –
Тебе я повернув із зим і літ,
О, я й сліди твої зацілував би:
В твоїх слідах – моєї долі слід.
Та ці дива спливуть, і їх не спиниш.
Життєве коло не спинити нам…
Готель зоріє. І горить опівніч
Твоїм сузір’ям і твоїм ім’ям.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

“В готель столичний із бетону й скла…” В готель столичний із бетону й скла Несмілою і тихою ходою Ввійшла приїжджа жінка із села І запах поля принесла […]...

“Старий готель, і незнайоме місто…” Старий готель, і незнайоме місто – Прибув і вибув, здрастуй і прощай. І проступає крізь роки імлисто, Як старовинна фреска, […]...

ТРОЯНДИ Якби всі ці полум’яні гори зі сходу до заходу Під м’якістю вечора були моїми, Ти знаєш : більше я б […]...

ПАМ’ЯТЬ МАТЕРІ Ворог землю потолочив, сивиною – пил доріг. Злої ночі, злої ночі впала зірка на поріг. Впала зіронька гаряча, засмутилася трава. […]...

ЖІНКА. ГОТЕЛЬ Ліфти снують туди і сюди, Люди снують вгору та вниз, А ти тут сиди, і сиди, і сиди, Тим часом […]...

“Ходи, мій псе! Склонись мені на ноги…” Ходи, мій псе! Склонись мені на ноги І притулись до мене, гей до друга: Обох нас гне однака скорб і […]...

“Минають дні, минають ночі…” Минають дні, минають ночі, Минає літо, шелестить Пожовкле листя, гаснуть очі, Заснули думи, серце спить, І все заснуло, і не […]...

УКРАЇНІ Коли крізь розпач випнуться надії І загудуть на вітрі степовім, Я тоді твоїм ім’ям радію І сумую іменем твоїм. Коли […]...

ПІСНЯ МОЄЇ МАТЕРІ Твоя, мамо, пісня помагає від лиха, Від недужі злої І злої людини. Почую – і в серці моїм відлига Вже […]...

“Хомі – сімох…” Хомі – сімох. Химі – німих. А мені – нема?.. Німого бо гомін Заз- дро норд Поніс у Сіноп. Я […]...

РАЙЦЕНТРІВСЬКИЙ КАЙФ Глухий готель, німа кімната, брусочок сиру на столі, і пляшка, щойно розпочата, і дощик при віконнім склі. Нема з тобою, […]...

“Що сама тоненька, як бриндуша…” Що сама тоненька, як бриндуша, Бистроцвітна, як бриндуша, теж… Придушила душу й далі душиш, Дихать мені, диху не даєш. Мало […]...

ПРОЛОГ ДО ПОЕМИ “МОЙСЕЙ” ПРОЛОГ ДО ПОЕМИ “МОЙСЕЙ” Народе мій, замучений, розбитий, Мов паралітик той на роздорожжу, Людським презирством, ніби струпом, вкритий! Твоїм будущим […]...

НЕПЕВНІСТЬ Якби знати, що треба жить, І сподіватись, і бажати, То жив би так, щоб кожну мить Для цілі одної віддати, […]...

БЕНЕФІС НА ГОЛГОТІ Яке це щастя, – є на світі Бог. Яке нещастя – розп’яли обох… Поетові, гульвісі, ночоброду, Мені знайдеться місце і […]...

“Тим від тебе утікаю…” Тим від тебе утікаю, Що тебе кохаю. Позирни сама на себе, Мій квітчастий раю! Чи моє ж худе обличчє Із […]...

“Земле рідна! Мозок мій світліє…” Земле рідна! Мозок мій світліє, І душа ніжнішою стає, Як твої сподівання і мрії У життя вриваються моє. Я живу […]...

ЛЮБОВ У правилі математичнім світа за дужки викинена невідома, незнаний косинус днів наших літа. В далекій подорожі, навіть вдома дарма шукати […]...

ЗЕЛЕН КЛЕН ОБНОВИВСЯ Зелен клен обновився Молодою корою. Ой упився я, впився Хмільною порою Чорнобривим сміхом, Серденьку на втіху. І твоїм диханням, І […]...

6. ЗАМІСТЬ ЕПІЛОГА ДО ПОЕМИ (БРАТУ ТАРАСОВІ НА ТОЙ СВІТ) У пахарській хаті Україна мати Обох нас родила; У чистому полі На одному лоні Обох нас пестила; Однакові пісні Обом […]...

“Давно затерся слід копит…” Давно затерся слід копит. Давно вже коні продудніли. А далечі очам не спать, не похилити слів дозрілих. Якби хоч здалеку […]...

“Перецвітуть у липні картоплі…” Перецвітуть у липні картоплі, Відгупають антонівки у серпні. І защемить, засвітиться у серці Осіння тиша і печаль землі. І трудно […]...

МАРІЇ Якби помножити любов усіх людей, ту, що була, що є й що потім буде, то буде ніч. Моя ж любов […]...

“Огорну тебе теплим плащем…” Огорну тебе теплим плащем На осіннім холодному вітрі. Губи зрошені тихим плачем – Поцілунку солоного вістря – Я устами зашерхлими […]...

“Якби-то ти, Богдане п’яний…” Якби-то ти, Богдане п’яний, Тепер на Переяслав глянув! Та на Замчище подививсь! Упився б! здорово упивсь! І препрославлений козачий Розумний […]...

ЯКБИ Якби я була красунею, Я не писала б віршів, Бо обличчя поезії – краса. Якби я була вільною, Я не […]...

“Ви щасливі, пречистії зорі…” Ви щасливі, пречистії зорі, ваші промені – ваша розмова; якби я ваші промені мала, я б ніколи не мовила слова. […]...

НЕМОВЛЕНЕ ІМ’Я 1 П р а п е р в і н ь У чомусь незнаному, зеленовихрому гуляло невидимо: цвіло безпричинно – […]...

“Терпи, терпи – терпець тебе шліфує…” Терпи, терпи – терпець тебе шліфує, сталить твій дух – тож і терпи, терпи. Ніхто тебе з недолі не врятує, […]...

“Щоразу ловили її…” Щоразу ловили її, чотирнадцятилітню, під лісом – хай не тікає на село до мами мужня жона! Може б, не спіймали, […]...

“Я скучив по тобі, де небо молоде…” Я скучив по тобі, де небо молоде, Два наших імені розлука вполювала Й за руки їх, розлучених, веде, Отак довіку […]...

У ПОВІНЬ Ліні …Ми пізно вибрались додому – В Бурштин – з сусіднього села. На небі темному, німому Зоря подекуди цвіла. Немов […]...

2. УСТНІ МОЇ ОТВЕРЗЕШИ Відкрий уста мої, щоб слова виходили повні і чисті, як сльози, обдихані духом Твоїм. Щоб на галявині віддиху Твого зазвучали […]...

“…І заклинання мольфарів…” …І заклинання мольфарів промовив бахур. І знову не почули слів, хто ждав метафор. Лиш забрязчала тьма оков, і знову – […]...

МАЗЕПА. ВСТУП ДО ПОЕМИ Навколо радощів так мало… Який у чорта “днів бадьор”, Коли ми крила поламали У леті марному до зорь. І гнів, […]...

РАННЄ ЛІТО Tвоє літо починається рано, з’являється, як гук, що несеться з усіх боків, підкоряє собі тендітність зелені, розбиває скло святинь акваріїв, […]...

“Благословляю час той, і годину…” Благословляю час той, і годину, І ту ясну невимовну хвилину, Як я, об’їхавши світ-Україну, Тебе побачив, над людей людину. В […]...

“Ти схожа. Дві краплі води…” Ти схожа. Дві краплі води Упало з весла золотого. Ти схожа, як дві біди Ні з того, ні з сього. […]...

НАД ХРИСТОМ Колишу свою дитину І співаю їй. Люляй, люляй, любий сину, Поки ти ще мій. Сон-ява мені віщує, Вітер вість несе.- […]...

КЕРМАНИЧ – Ох, братику ж ти мій, соколе, Чого ж ти поломилась воля? Чого ж голівоньку склонив На тисовий отсе ти […]...

Related posts: