ДОЩ НА МОРІ
Я в літній дощ на дощових твоїх,
На грудях табунами пальців пасся…
Твого волосся дощового пасма
Той літній дощ на морі утаїв.
То все в той дощ і в літо це було.
Спинилися дощі перед дверима,
Немов священнодійство сотворили,
І ти уже не тіло – тільки тло.
І розкололось небо на слова…
Та я тебе затямлю в літі тому,
Коли мене вела з дощу і грому
І дівчинка, і віра дощова.
2007
(2 votes, average: 3,50 out of 5)
Related posts:
- НА МОРІ 1 Білі чайки, білі пароплави, Сині хвилі, небо і вітри. На флагштоках гордо й величаво Синьо-білі мають прапори. Понад ними […]...
- ЛІТО НА МОРІ Одноманітний гул прибою, Вино, і музика, й пісні. І добре нам удвох з тобою У цій південній стороні. І дні, […]...
- “В цьому морі облич…” В цьому морі облич – сонцем в ньому проглядувати твоє. Між мільйонів зірок – пломеніти мені однією досвітньою серцю зорею. […]...
- Туди, де в синім неба морі Туди, де в синім неба морі немов тремтить Чумацький Шлях, я понесу тебе над зорі в моїх закоханих піснях. Любові […]...
- КВІТОЧКА (З чеського) Вітронько віє З панського лісу; З відрами дівка Біжить до річки: В кований цебер Води набрала; По річці к дівці […]...
- РОМАНС ДЛЯ ЧОЛОВІКА Сміюсь. Не плачу-не ридаю – Хай! Пронесе – не пронесе. Минуле вже не все згадаю, Майбутнє знаю майже все. І […]...
- ГУЦУЛ-НЕВІР Гуцул-Невір, половчани – Хто на Русі го й не знає? Плужить долом подолянин, Піт кровавий утирає, – Він же, стоя […]...
- “Тільки далеко від тебе…” Тільки далеко від тебе Я твою близькість відчув, Тільки в журбі за тобою Я своє щастя знайшов. Чом не родився […]...
- “У морі синьому, не знаючи причалів…” У морі синьому, не знаючи причалів, На всіх вітрилах у незвідані моря Пливе за межами скорботи і печалі, Як біла […]...
- ДІАЛОГ Мовчи, кажу душі, мовчи, Не маєш приводу для слова, Бо я у Всесвіті нічий, В путі загублена підкова. Що образ […]...
- ЗОРЯ-ПОЛОНЯНКА Раніш мороз нагнав на птаство страху, А нині дощ берези полива. У бочку із казармового даху Накапала водиця дощова. Чому […]...
- “Це тільки мовчання…” Це тільки мовчання це тільки ранок поніс мене в коло розмов слова виростали струшувалися з газет відбивалися від стелі на […]...
- “За рікою тільки вишні…” За рікою тільки вишні… тільки вишні… тільки вишні Та дорога за тумани утіка. І ніхто мене не чує, і ніхто […]...
- ЗОРЯ-ПОЛОНЯНКА Раніш мороз нагнав на птаство страху, А нині дощ берези полпва. У бочку із казармового даху Накапала водиця дощова. Чому […]...
- ІМПРОВІЗАЦІЯ ОПІВНОЧІ 1. Постукаєш у двері. Гострі кроки по засмічених дошках підлоги, і лице – зелена пляма в коридорі : у мене […]...
- ТАКИЙ ДЕНЬ Коньяк чи горілка, Голубка чи квітка увагу відвернуть, бува… Та знову немає автобуса з краю у рейсі… всі плани зрива. […]...
- “Нам не знать, як згашено кров…” “Діла і бажання сторукі І смерть, як найвищий вінок”. О. Ольжич Нам не знать, як згашено кров, І не знати, […]...
- Коли пристрасно коли пристрасно цілуєш моє тіло не знаєш що у ньому пливе ніч замість крови тому я темнію з кожним днем […]...
- ПРОЩАЛЬНИЙ РОМАНС А я тебе кидаю В світі такому холодному. Всі клятви й обіцянки Раптом упали в ціні. І тільки два слова, […]...
- “Відбило небо у воді…” Відбило небо у воді Незайманість блакиті. Стоять берізки молоді У бабиному літі. І кожна золотом горить, Під вітерцем тріпоче. У […]...
- “Синій сон у небесному морі…” Синій сон у небесному морі, Сплять часи, і віки, і літа. Я лечу у сіянні прозорім, Труться зорі німі об […]...
- “Закрию очі…” Закрию очі, – Поринаю У блакить очей твоїх. На лекціях – Тільки про тебе мрію. Коли дзвінкий, Мов чисте небо, […]...
- “На морі синь і голубінь…” На морі синь і голубінь, На сонці грають хвилі. Пливуть за вітром вдалечінь Вітрила сніжно-білі. Між ними зрідка водну рінь […]...
- AVE, EVA! (III) III І тихо в охиті тіло тре “вертоліт”… М’ят охопили жили похотям: у чу- ді лід. Оговтала вала твого віра […]...
- “Я сотворив тебе зі Слова…” Я сотворив тебе зі Слова, з пелюсток маку і роси, аби криниця яворова твоєї бралася яси. Я сотворив тебе з […]...
- “Тихо гойдаються в синьому морі…” Тихо гойдаються в синьому морі Іскоркі-зорі, Ніби купаються в хвилі блискучій Рій їх летючий. Скелі здіймаються, ще неостилі, Темні, похилі. […]...
- ПРОБУДЖЕННЯ СЕРЕД НОЧІ Я жив, як всі: гадав, у цьому світі Є тільки насолоди – їж та пий. А добру дівку маєш на […]...
- ЧЕТВЕР Мені сьогодні тоскно – може тому Що дощ іде. Ах невже тільки тому тільки тому? Місця нема ніде. Сьогодні середа […]...
- “Вийду в поле, стану серед жита…” Вийду в поле, стану серед жита, Задивлюся в небо голубе. Земле рідна, скільки буду жити, Стільки і любитиму тебе. А […]...
- “То шторм на морі орди хвиль жене…” То шторм на морі орди хвиль жене, То знову штиль, меланхолійна тиша… Не знаю, що мені миліше, Що більше радує […]...
- ВИДИВО ЗАКЛОПОТАНИМ Обоє молоді – як золоті олені, Що вибігли на галяву ясну… І сонце не небесному знамені На їх дивлюсь радісну […]...
- “Над ліжком дитячим, над сном голубиним…” Над ліжком дитячим, над сном голубиним Витає, мов чайка, турбота твоя, Моя ти дружино, Моя ти єдина, – І радосте, […]...
- “Без тебе світ – це тьмавий морок…” Без тебе світ – це тьмавий морок. Без тебе не біжить вода. Без тебе кожен камінь – ворог, Подушка каменем […]...
- НАПУЧУВАННЯ СІЛЬСЬКОГО ВЧИТЕЛЯ Хай це, можливо, і не найсуттєвіше, але ти, дитино, покликана захищати своїми долоньками крихітну свічечку букви “ї”, а також, витягнувшись […]...
- “І рубачів січе меч, і свіча бурі…” І рубачів січе меч, і свіча бурі – Мечем, іменем і мечем. … А дико по літі рубалися – сила […]...
- ЛЮБОВ Обраную мою люблю так якось безрозсудно. То слова гострієм Її немов гадюку розсікаю, То знов беру, як запах полуниць. Тому […]...
- ЩЕ Й ДОСІ Я ДИВУЮСЬ Ще й досі я дивуюсь, Дивлюся, мов дитина, Великими очима На світ і на людей. Пора б прибрати позу, Мовляв, […]...
- МАТИ Вона була красуня з Катеринівки. Було у неї п’ятеро вже вас. Купляла вам гостинчика за гривеник, топила піч і поралась […]...
- БОГ Я бачив статую свойого Бога, Постріляну. Дивилися з чола Дірки від куль. Сувора засторога Для мене, ще маленького, була. Я […]...
- ЧЕРНИШЕВСЬКИЙ Полярна ніч і волохатий сполох Над безвістю засніжених долин. Як терпне серце! Скільки літ один Німує він у нетрях захололих! […]...