ЗДИВОВАНІ КВІТИ

Related posts:

1. “Я сьогодні не прийду додому…” Я сьогодні не прийду додому – Де я? Я сьогодні в Київ не приїду – Де я? Я сьогодні не […]...
2. УЛИЦЯ Сьогодні знов піду на її вулицю Буду чекать і мріять колисанок Сьогодні ніч безкрила зорі туляться І такий бездумно-ласкавий світанок […]...
3. ГРАКИ ВІДЛІТАЮТЬ Граки зимують десь на Україні. Вони в мордовське небо піднялись – І потемніло всюди. Чорні тіні На землю кинула холодна […]...
4. Сьогодні Вчора і завтра на моїм лиці і тільки нема сьогодні… І ходять навколо стола стільці такі самотні-самотні....
5. “Не кидай у мене подушкою…” ХХ Не кидай у мене подушкою З п’яних очей Я тобі скажу на вушко Про мармур твоїх плечей Емма мені […]...
6. “Дивна річ: нічого не змінилось…” Дивна річ: нічого не змінилось – листя поривалось і світилось на прикові в яблунь молодих. Квітнуть, як і вчора, ніжні […]...
7. “Сьогодні я не той, що вчора…” Сьогодні я не той, що вчора, І ватра мрій – не та сама, Бо впала непрозора штора За тим, що […]...
8. “Жінки і квіти. Квіти і жінки…” Жінки і квіти. Квіти і жінки. Ідуть-минають і роки, й віки, Але в минулі й нинішні часи Над їх красу […]...
9. “…ця жінка – музика…” …ця жінка – музика мелодії смеркань і тиша смутку – листя золоте де біла квітка в кришталевій вазі де сон […]...
10. “Як прокидались ми в дитинстві…” Як прокидались ми в дитинстві Чи просто скажем – в колисках? Ми відкривали очі чисті, І сонце-сонечко в очах! І […]...
11. “Є вірші – квіти…” Є вірші – квіти. Вірші – дуби. Є іграшки – вірші. Є рани. Є повелителі і раби. І вірші є […]...
12. ХХ ВІК Сьогодні у церкві коні ночують і воду п”ють. Сьогодні новим іконам прочани поклони б”ють. Сьогодні на дружбу вічну посаджено кимось […]...
13. СПОГАД Віддаленість, спогад, зелена гілка, кинута рукою. І мов шовкова квітка. У спогаді тверде її стебло. А квітка – мить, до […]...
14. “Женщино ти здивована…” ХІХ Женщино ти здивована Ти не відчула що то за прязні Ти не знаєш що то було обмірковано То було […]...
15. “Мати сутінок мальвового цвіту…” Ганні Собачко мати сутінок мальвового цвіту як зозуліють квіти у вашому цвітінні де ви розчиняєте нічні пуп’янки дотиком тихого пензля […]...
16. “Шлях-дорога в небокрай веде…” Шлях-дорога в небокрай веде. Обіч розступається стерня. То не я – моя уява йде, Наче босоноге старченя. Люди добрі, орачі-дядьки! […]...
17. НА БАЛІ БУВШИХ ЛЬВІВСЬКИХ СТУДЕНТІВ У НЬЮ-ЙОРКУ 1 Gaudeamus igitur, juvenes dum sumus, хоч їхні голови покрила сивина, хоч в кутиках очей горить вчорашній день, хоч їхні […]...
18. ПАРИКМАХЕР Сьогодні вдень мені було так нудно, Ніби докупи зійшлись Олесь, Вороний і Чупринка. Почувалося дощово і по-осінньому облудно – В […]...
19. РОЗКОЛОЛИСЯ ЛІТА Провістило журавлиний перелет. Розтулило спраглі дзьобики бруньок… Одягну я по-козирному кашкет І візьму самій весні під козирок. Та й піду […]...
20. МІЙ ШПИТАЛЬ Abyssum abyssus invocat! Ruysbroek Admirabillis Безодня смерти і безодня життя спіткались на межі, а на лезі її сьогодні знова нап”ятий […]...
21. “Я спокійно б лежав під вагою століть…” Я спокійно б лежав під вагою століть, Я б давно вже й землею став, Але ж бісова дівка на кручі […]...
22. КВІТИ Під віконцями На сонці У весняному саду У земельку, Як в постельку, Я насіннячко кладу. Сонце, смійся! Дощик, лийся! Линьте, […]...
23. КВІТИ У гарному будинку на вікні Бриніли Квіти у макітрі; Тихесенько вони гойдалися на вітрі, Радіючи весні. На другому вікні стояли […]...
24. ВЕСНЯНКА Зіроньки у небі заблищали, Квіточки в садочку забіліли, Дівоньки у полі заспівали. Що на небі зірки, Що в садочку квітки, […]...
25. ПІЗНІ КВІТИ Небес осіння каламуть Сльотить-мрячить дощами. І журавлі між хмар пливуть, І по садах на незабудь Жоржини з айстрами цвітуть Жагуче, […]...
26. ЧЕТВЕР Мені сьогодні тоскно – може тому Що дощ іде. Ах невже тільки тому тільки тому? Місця нема ніде. Сьогодні середа […]...
27. “Паперові квіти поезії…” Паперові квіти поезії… А прагнеться свіжих, навіть пізньої-пізньої осені – гіркущого запаху хризантем. Вата поезії… обкладають по вуха. Навіть солодка […]...
28. “Коби я міг, як тії білі квіти…” Коби я міг, як тії білі квіти, Що на твоїх чарівних грудях в’яли,- Коби я завжди міг при тобі мріти, […]...
29. “В купальську ніч, коли дерева й квіти…” В купальську ніч, коли дерева й квіти, Мінливі води й скелі-моноліти, Птахи і звірі, зорі з небесами Єднаються в одну […]...
30. “Доцвіли й осипалися квіти…” Доцвіли й осипалися квіти В кришталевій вазі на столі. А в саду, дрібніші і малі, Сестри їхні залишались жити. Вітер […]...
31. КВІТИ НА ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ 1. Завтра день твого народження, і колір цих двадцяти чотирьох червоних троянд, які я післав тобі, описує, як без міри […]...
32. Айстри задумані, квіти останнії Айстри задумані, квіти останнії, осені пізньої сльози багрянії… Сумно шепочеться вітер над вами, і обмиває вас небо дощами. Ви як […]...
33. Облітають квіти, обриває вітер Облітають квіти, обриває вітер пелюстки печальні в синій тишині. По садах пустинних їде гордовито осінь жовтокоса на баскім коні. В […]...
34. “Нехай мене чарують квіти…” Нехай мене чарують квіти, Нехай життя їм віддаю: Ніяк я барвами досхочу Своїх очей не напою. Нехай і так… але […]...
35. НА ОРІЛІ Друже мій, курличуть журавлі, Вогнище на кручі догоряє. Картоплини, спечені в золі, Батько твій для внука вибирає. Батько сивий, а […]...
36. “Розпогодилось… Поле і квіти…” Гей, заслаб чумак, заслаб молоденький Та й у Криму на перевозі… Народна пісня Розпогодилось… Поле і квіти… Далина – перекопський […]...
37. МІЙ КИЇВ Золотоверхий Києве, До твоїх тротуарів прикипає душа. Тут одвічною тінню Шлю прокльони й поклони. Приймаю закони джунглів – твої криваві […]...
38. “Важко прокинутись і піти…” Важко прокинутись і піти в ранок похмурий. “Де мій коханий?” – питала ти сторожа мурів. Вічна сторожа, звісно, не спить. […]...
39. “Нарядившись у квіти й любисток, весна веселилась…” Нарядившись у квіти й любисток, весна веселилась. Солов’єм щебетала, і маяли коси дощів. Семибарвна веселка у косах, мов бинда, світилась […]...
40. ПОКОТИПОЛЕ Восени ми тряслись в таратайці в село; Вже на нивах нічого тоді не було, Тільки що покотиполе вітром несло. Ото […]...