Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Одкам’янійте, статуї античні…”

“Одкам’янійте, статуї античні,
одкам’янійте і кричіть на гвалт!
В Лос-Анжелес пальми синтетичні
уже вростають коренем в асфальт.

Там смог навис, і сонце тяжко гріє,
потік машин тісніший череди,
і алігатор міста – алергія –
виходить із асфальтів, як з води.

Дерева вже тримаються за стіни,
вони ідуть із міста ледь живі.
Невже колись і їх уже не стане,
ні коника в реліктовій траві?

Сухі гілки – це вже вінок терновий.
Останній клен світ за очі забіг.
Залишитсья єдиний лист кленовий –
бетонний лист – розв’язкою доріг.

Ліси мої, гаї мої священні!
Пребудьте нам вовіки незнищенні!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 4,00 out of 5)

“Одкам’янійте, статуї античні…” - КОСТЕНКО ЛІНА