ЕСТАФЕТИ
Різні бувають естафети.
Міщани міщанам передать буфети,
Заяложені ложки, тупі ножі,
Глупоту свою і думки чужі.
Різні бувають естафети.
Воїни воїнам передать багнети.
Майстри майстрам – свої таємниці,
Царі царям – укази й темниці.
Різні бувають естафети.
Передать поетам поети
З душі у душу,
Із мови в мову
Свободу духу і правду слова,
Не промінявши на речі тлінні –
На славолюбство і на вигоду.
І не зронивши.
Бо звук падіння
Озветься болем в душі народу.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- РЕНТГЕН СОВІСТІ Хвороби на землі бувають різні. І поки не зотлів ще корінь зла – пронизує пекучо душі грішні рентгенового променя стріла. […]...
- МОЯ СВОБОДА Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за […]...
- “Шпаруймо потріскані душі…” Шпаруймо потріскані душі, Як стіни в занедбаних пустках, З дором, наче з хлібом насущним, Ходім до голодних, розпусних. І щирого […]...
- “Ми – дим…” Ми – дим. Ми – дим віків, ми – дим. Ми – дим низин, ми – дим. Ми – долом […]...
- ЖУЧКИ Заграло юне сонце навесні, Збудило потайну світобудову; Прокинулися й ті жучки в стіні, Що слухають душі моєї мову. Я чую, […]...
- МОВА Мова – не звуки, Смисл, Душа народу. Мова – це розум і руки, Сутність народу. Забути мову – Душу зрадити. […]...
- СТАЮТЬ У ПРИГОДІ Загадка Коли твір якийсь готую, різні речення пишу, щось, буває, я цитую, мову вводячи чужу. Але, любий мій читачу, як […]...
- ПРОКЛІН Тепер, коли не треба людям книжки, Лиш плотської жаги й дешевих цін, Коли, неначе вівці після стрижки, Йдуть голі душі […]...
- УКРАЇНІ Починаю найсвятішу тему, Вибираю найніжніші барви. Скільки світла в імені твоєму, Скільки в ньому доблесті і слави! У віках недолі […]...
- ДО МУДРОСТІ Тим, хто дарує людям Вічну Мудрість книг – присвячую. У тиші Храму, де живуть слова І мови, й пісні рідної […]...
- “Я польську чув мову…” Я польську чув мову на розі двох вулиць Тернополя, і зрадів тоді мові, що вільно текла, наче дзенькала срібно. Не […]...
- ЦЕ МОЖЕ ДИВНО Це може дивно, може ненормально З кущами й речами заводити розмови, Які вважаються законно і формально Звичайним крамом без душі […]...
- Про мову точаться розмови Про мову точаться розмови. То трохи вщухнуть, то iзнов. Щоб не любити рiдне слово – Такого свiт iще не знав. […]...
- НАД МОГИЛОЮ БАТЬКА – (Уявне) Це ми – смертні залишки твого буття, свідчення світові, що ти жив, існував, – тривожимо твій досконалий кам’яний погляд молитвою, […]...
- “Поїдем, поїдемо, брате, до Львова…” Поїдем, поїдемо, брате, до Львова Послухати музику рідного слова. Там приязно стріне говірка Франкова На вулиці Гонти, Івана Підкови… В […]...
- 22. Навчи мене мови істини Навчи мене мови істини, мови дерев і каміння, здери з мого обличчя всі нещирі усмішки, вилущи з язика всі облесні […]...
- І ЯКБИ МОЯ БАБУСЯ ВСТАЛИ – Любі діти, хто з вас тему візьме, – каже вчитель, – тема не важка: розказати про неологізми на занятті […]...
- “Світ наш, Друже, вживає…” Світ наш, Друже, вживає Чоловічу мораль: Що для чоловіка вигідне – Пристойне. Проблема: тіло мужчини, Що ж там жіноча душа! […]...
- “Є різні ватри. Є ватрИ…” Є різні ватри. Є ватрИ, що з довгими прийшли ночами. Горять в снігах під небесами на голому джубрі гори, горять […]...
- ІІІ. “Люди різні між нас бувають…” Люди різні між нас бувають – Симпатичні, гарні, чудні. Дні за днями, бува, куняють, А живуть лиш у мріях та […]...
- КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ Прекрасне місто і нещасне: Кам’янець – у серпні камінець. Чи живло ти духу незагасне, А чи духу нашого кінець? Бавлю […]...
- “Він був як полум’я. Його рядки…” Та не однаково мені… Шевченко Він був як полум’я. Його рядки – Дзвінкі і небезпечні, наче криця, Переживуть і жито, […]...
- МОВА Я по Києву ходив, Рідну мову чув аж двічі… То було в годину див у двадцятому сторіччі. Двадцять перший вік. […]...
- “Відчуєш смерть, що ходить за плечима…” Відчуєш смерть, що ходить за плечима, Як і очей холодних злосний лід. Вона щоденно поруч, хоч незримо Ступа за тобою […]...
- ДІЄ СЛОВО! Бистрі очі, вмілі руки, рухи точні, як слова. Вияв радості і муки – слова, мови плоть жива. Де леміш і […]...
- ДОРОФЕЙ Де я вперше чув російську мову? На Роменщині, в глухім селі. В пам’яті моїй зринає знову спогад про дитинство на […]...
- ПРО ПОЕЗІЮ Поету, кажуть, треба знати мову Та ще уміти вправно римувать. Надхнення і талант – і все готове – Слова самі […]...
- “В двадцятий вік не просто жити” В двадцятий вік не просто жити, Де неспокійна кожна мить, Де можна атом поділити, Але душі не поділить На половину […]...
- З ОДНІЄЇ МИ РОДИНИ Загадка З однієї ми родини від Андрія до Ярини. Як по одному, самі, ми буваємо німі, хоч і маєм різні […]...
- ЯК ПРАВДУ ВІДНАЙТИ Як правду віднайти серед полови слів Людських півправд, уявлень і брехні, Очистити поліття наших днів Від плісні, кукілю і хробачні? […]...
- Українці в Росії живуть Українці в Росії живуть, Знають мову російську, як рідну, Служать словом і працею гідно, Путь Росії – то їх власна […]...
- ПРИТЧА ПРО СПРАВЕДЛИВІСТЬ Прийшли до матері сини. Стоять похмурі, мов залізні. – Чому в нас різні талани, Талани і прикмети різні? Таж ми […]...
- “Мови данина… Дивом…” Мови данина… Дивом Нотую у тон: О – соло гожо-голосо. Е – Лель, леле. А – Вада, гадав… У – […]...
- “Я запізнивсь на стільки літ…” Я запізивсь на стільки літ Своєю радістю і болем… Від того не спісніло поле, Але залежувався лід. Залежувався довго лід […]...
- ГРІХ Як тяжко бачити в дозрілім віці Юнацьке немічне моє письмо, Коли спів я, наче пташка в клітці, І називав свободою […]...
- ДРУЖНЯ РОЗМОВА “Люби ближнього свого, як самого себе” Так, Я Люблю себе, Люблю і навіть дуже, Але без цього, любий друже, Я […]...
- ВОГНИЩЕ РОДИННЕ На світі білому єдине, як і дніпрова течія, домашнє вогнище родинне, оселя наша і сім’я. Ми відтоді початки лічим, як […]...
- РІДНА МОВА Вивчайте, любіть свою мову, як світлу Вітчизну любіть, як стягів красу малинову, як рідного неба блакить. Нехай в твоїм серці […]...
- “Не треба слів. Хай буде тільки діло…” “Не треба слів. Хай буде тільки діло. Його роби – спокійний і суворий, Душі не плутай у горіння тіла, Сховай […]...
- 1 …Возвеличу Малих отих рабів німих! Т. Шевченко Ти возвеличив нас, рабів, Неупокорений Кобзарю, Й на велелюдному базарі Вознести до висот […]...