“Згадаєш їжака, що я приніс…”
Згадаєш їжака, що я приніс,
І як вночі він бігав по кімнаті.
А вже роки убогі і багаті,
Як сніг січневий, промайнуть навкіс.
Забудь ім’я, і голос, і слова,
Лише згадай, що серпень був, як вершник.
Заносилось на дощ. Дивак і віршник
Прийшов вночі і руки цілував…
А інший хтось цей аркуш відшука,
І в нім, далекім, блисне, наче спалах,
Моя любов до жінки, що не спала
І хлібом годувала їжака.
1968
(3 votes, average: 4,00 out of 5)
Related posts:
- ОЙ ЯК УМЕР СТАРИЙ БАТЬКО Тихо закрив старий повіки, За життя тяжко гарував, В поті і труді на вигоди Молодій жінці заробляв. Вдова остала молоденька, […]...
- “Отак прожив собі, дивись…” Отак прожив собі, дивись, немов одне лиш тільки знав я: о півдошостій народивсь – о півдопершій поховають. Звідкільсь прийшов, ішов […]...
- “Я в ніч приніс…” Я в ніч приніс тривог червоні маки Поклав їх на могилу мовчазну, Самотнє дерево ішло в пітьму дрімати, Надівши білий […]...
- ЖНЕЦЬ Весняними ясними вітрами Наші перші овіяно драми, Наші перші щасливі незгоди, Наші чисті закохані гніви. Які в них були насолоди, […]...
- “Ви – дивак, кави див…” Ви – дивак, кави див, Ви з ума, ах, схаамузив – А в руки курві. А та М’яла в руках, […]...
- “Я прийшов до тебе несподівано…” Я прийшов до тебе несподівано, Я від тебе несподівано піду. Найдорожча пісня – недоспівана, А найліпша – та, що не […]...
- ДОН ХОЗЕ Такі, як перше, профіль цей І руки, і дитячі плечі, Та з чорних, дорогих очей – Байдужість, глум і порожнеча. […]...
- “Це інший світ… Я з іншого прийшов…” Це інший світ… Я з іншого прийшов, Я ще від тих, кого давно немає, Та тверде місце тут своє знайшов […]...
- FINALE По тисячу поцілунках, Ще й ще по одному, Цілував тебе б я, серце, І не кидав дому. Що один солодкий, […]...
- “Цей шум осокора вночі…” Цей шум осокора вночі Безсонно мене по плечі Зеленим листком торкає Було життя – і немає Як шум осокора вночі […]...
- ВІДКРИТТЯ ПАМ’ЯТНИКА Не до мистців, не в пантеон поетів прийшов, щоб слави лавр прийняти на чоло: – ще не настав той час, […]...
- ДВІ ПОРАДИ Прийшов хворий до лікаря. – Кепське, – каже, – діло. Ломить ноги, крутить руки, туситься все тіло. – Де працюєте, […]...
- “Вночі, середночі хтось тихо…” Вночі, середночі хтось тихо До мого Слова підійшов І став дивитися і дихать, І я відчув: так диха лихо, Так […]...
- СЛОВО СЛОВО Вночі, серед ночі хтось тихо До мого Слова підійшов І став дивитися і дихать, І я відчув: так диха […]...
- ПОЕТОВІ В собі ти знищив рожі кущ дощенту. Ти вже не є – метелики, нашпилені на плюш. Душа твоя – паперу […]...
- “І ось межа – я зупинюсь на ній…” І ось межа – я зупинюсь на ній. Ось аркуш – я на нім поставлю крапку. А те, що сталось, […]...
- АНДРІЮ ЛЕГОТУ З якого краю і з яких сторін Причувся цей прибій морської хвилі? Немов не він шурує втерту рінь, А шерехтять […]...
- ЖАР – ПТИЦЯ Мені співала мати про жар-птицю, Вишин володарку, пестунку хмар. Вона минає зерно і криницю, Лише вночі клює Волосожар. Бувало: смеркне; […]...
- “Синіє обрій, як стіна фортечна…” Синіє обрій, як стіна фортечна… Так що таке скінченність безконечна? За колесом ще котиться луна, за голосом – хуртечна пелена, […]...
- Я ПРОСНУЛАСЬ Я проснулась На світанку Сон – це? Сонце! Сонця світ! Спалах сонця! Сонця спалах! Слава сонцю На весь світ! О, […]...
- БЛАГАННЯ Лечу кудись орбітою земною. Люблю й ненавиджу усе земне… Не я пишу, а Слово пише мною – Воно вже вкрай […]...
- ПІСНЯ Мені хтось раптом перейшов дорогу. Була то пісня, як широкий лан. Я пригубив до вуст той срібний жбан, Тамуючи досаду […]...
- 2. ПТАХОРІЗКА Це рясне гуляння вбогих при музиці, Під мурами, де випивка і тінь. Це триває свято поїдання птиці При світлі відлітань […]...
- “В дні, прожиті печально і просто…” В дні, прожиті печально і просто, все було як незайманий сніг. Темнооким чудесним гостем я чекала тебе з доріг. Забарився, […]...
- “…І враз на чужині постане” …І враз на чужині постане, мов спалах, в пам’яті моїй: Вітчизна – соняшник весняний цвіте на грані польовій. Вночі і […]...
- СРІБНИЙ СОНЕТ М. Алексеєву Посріблені ліси окуталися тінню, А небосхил горить і віти золотить. Виходжу я на шлях – на смугу ясно […]...
- НА ТЕМУ КІНЦЯ ТИСЯЧОЛІТТЯ Комусь секс (що то ситі), кажуть, в горлі стоїть, То не той хворобливий із назвиськом “хіть”, Той високий – коли […]...
- ДО ЛІТА Споруднику пахощів, служителю квітки, на лицях у тебе вогніють нагідки, видмухуєш звуки лункі в соломинку, вимочуєш в річці надуту хмаринку. […]...
- “Ще під інеєм човен лежав без весла…” Ще під інеєм човен лежав без весла, Ще не скреснув мороз, далина не воскресла – З того боку снігів задиміла […]...
- АБИ ВЗЯВ Прийшов жених у хату до Марини Просити руки в тата й мами. А ті йому зраділи, наче сину: – Бери […]...
- ДВІ РОСЯНІ КРАПЛІ Лопушана долоня виважує чисту краплину, успадковану з ночі – цей скарб над скарби; як і ти, я стою нищуном коло […]...
- “Замовкніть всі: великий час прийшов…” Замовкніть всі: великий час прийшов. Мовчать в сю мить громи-гармати, Схилилась наша хоругов, І на коліна стала мати. На терезах […]...
- “Хтось там інший ходить, топче квіти…” Хтось там інший ходить, топче квіти І толоче трави у росі… А що нам робити, милий світе, Що зійшовся на […]...
- “Так, вона залізна, наше слово – криця…” …В залізній мові, в залізнім реченні! А. Малишко Так, вона залізна, наше слово – криця, Гучнодзвонна мідь. Над життя і […]...
- ЛЮБОВ ДО СПІВУ Вночі про себе півень сповістив, Що хоче співом ранок зустрічати. Лис облизавсь на півнячий мотив: – Ось де тебе голубчику […]...
- ЦИГАРКА Ох, як буває інколи!.. Вночі прорветься небо, ллє безперестанку холодний дощ… На сході хтось ключі украв од сонця – не […]...
- “До нас прийшов лелека…” До нас прийшов лелека З косою на плечі, Води напився з глека Та й сів на спориші. І так сидів […]...
- ЛІТЕРИ Я пам’ятник собі поставив нетривалий – Не з міді гордої, не з мармурових брил, Скупі слова мої, що на папері […]...
- ГРОШІ ТРЕБА БЕРЕГТИ Всі дивуються з Панька: як придбав він дачу? – Я уміло, – каже той, – грошенята трачу. Научився відкладать гроші […]...
- ПІДКОВИ КОНЕЙ Відстукали копита коней бойових, Серця в мозиль, каміння в пил зітерши, І я прийшов, прийшов уже не перший Слідами втоптаних […]...