“Вечірня жінка і ранкова жінка…”
Вечірня жінка і ранкова жінка –
Немов вечірня й вранішня зоря.
Ранкову манить росяна стежинка,
Вечірня – в тихім сяйві догоря.
Ранкова жінка і вечірня жінка –
Між ними долі голуба вода.
Ранкова – у віночку із барвінку,
Вечірню осінь листям закида.
Рум’яна перша, друга блідолиця,
На них серпанку золота вуаль.
А у очах одної – таємниця,
У іншої – просвітлена печаль.
Вечірня жінка і ранкова жінка,
І час між ними лінію змиває.
Хвилинка зблисне,
наче намистинка,
І хмаркою по хвилях відпливає.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Жінка ця жагуча, нетутешня…” Жінка ця жагуча, нетутешня Поглядом, як спалахом душі, Обпікає тих необережних, Кого той вогонь приворожив. І, як ніч, – глибока […]...
- “Гора кличе. Але то жінка…” Гора кличе. Але то жінка. Скільки на ній квітів.., а в прірвах золота, що болить і не встигає побути болем […]...
- ЖІНКА, ЩО ЙДЕ З ПОБАЧЕННЯ Жінка, що йде з побачення, Схожа на дорогу – Боїться сама від себе втекти І сама себе наздогнати. Жінка, що […]...
- “Вечірня зоре, благодатна Ладо…” Вадимові Сварогові Вечірня зоре, благодатно Ладо! Світи на долю спізнену мою, Щоб я молитвою святково й радо Тобі в дубовому […]...
- “Жінка – українка…” Жінка – українка Й відгомін бандури… Ще одна сторінка З далечей похмурих. Те мужське козацьке – Заняття кобзарське Перебрала жінка, […]...
- “Золотіє вечірня тополя…” Золотіє вечірня тополя, Дивним світлом горять небеса. Покотилась зоря, мов сльоза, У долоні пшеничного поля. Ту зорю я уранці пізнав […]...
- “Тиша вечірня…” Тиша вечірня… Тільки десь у полях одинокий віз торохтить приглушено, наче зерня в достиглому яблуці… То серпень від нас крадькома […]...
- “Сутінь вечірня…” Сутінь вечірня. Хмари осінні. Думи понурі. Серце без бурі. Мертва надія. Погасла мрія. Спить, мов дитина, Радість єдина. Серце повите […]...
- “Чи й справді необхідно, щоб жінка була мужня…” Чи й справді необхідно, щоб жінка була мужня? Спасибі вам, спасибі за цей пріорітет. Поетам всіх віків була потрібна Муза. […]...
- Жінка сумна жінка яка не чекає нікого сумна жінка яка лежить горілиць на березі річки яка думає про воду річчину що […]...
- РАНКОВА ПАСТОРАЛЬ Розвиднювалось. Ми пішли косити за грунь. А нам навстріч несли трембіти чоловіки з присілка – хтось помер. Була ще тиша. […]...
- “Вечірня долина повита імлою…” Вечірня долина повита імлою, Осіння калина стоїть над водою. Рубінові грона обтяжують віти, Колише калину калиновий вітер. І тихо навколо, […]...
- ЖІНКА. ГОТЕЛЬ Ліфти снують туди і сюди, Люди снують вгору та вниз, А ти тут сиди, і сиди, і сиди, Тим часом […]...
- “Жінка, яка без любови…” Жінка, яка без любови Заміж виходить, схожа на ту, що купила тісні черевики Останньої моди. Тому я не дам своєї […]...
- “Іноді жінка ревнива…” Іноді жінка ревнива, Бо в чоловіків Часто поганий смак: Буває таке, що міняє конвалію На картопляний цвіт....
- ТЕПЛА ЖІНКА Нервує чорне з білим Вабить остання сторінка Впала на темний килим Тепла жінка При фантастичнім лихтарнім світлі Оксамитова м’якість І […]...
- “…ця жінка – музика…” …ця жінка – музика мелодії смеркань і тиша смутку – листя золоте де біла квітка в кришталевій вазі де сон […]...
- “Чому я жінка й не можу…” Чому я жінка й не можу Викладати в каштановій Падові Білу магію? Близько було б до каплиці Джотто, До чудес […]...
- “Ходить по місту жінка…” Ходить по місту жінка, оббираючи із себе прилипаючі погляди, як осіннє легке павутиння. Ходить по місту, як обснована – в […]...
- “Печаль одвічна, вікова печаль…” Печаль одвічна, вікова печаль У нинішніх Марій, як і в Марій колишніх. Лягає тінь на лиця, як вуаль, На рід […]...
- “Прекрасна жінка ця – в печалі…” Прекрасна жінка ця – в печалі. Про що її сумні думки? Що лебедино від’ячала Любов у молоді роки? Дивилась раною-душею […]...
- ЖІНКА ІДЕ В САД Жінка іде в сад, Бере з собою руки, приладдя, подібне до своїх кінцівок, торкається скель, які минає, немов з кущів, […]...
- ВЕЧІРНЯ МОЛИТВА На човні через ніч перевези мене, підпитий діду. Берег рання чекатиме з посухою жадання і з повінню коханої сльози. Про […]...
- “Ти чудова, як вечір весною…” Ти чудова, як вечір весною, Ти чарівна, як нічка в маю, – О, з якою гіркою журбою Я дивлюся на […]...
- ДЕ ПЕРЕПРАВЛЯЛИСЬ Несуться хвилі рвучі, Шумить підводний вир. Над берегом на кручі Дрімає монастир… Іде вечірня хвиля, Темніє небосклін. Об берег плеще […]...
- РАНКОВА МОЛИТВА В плавнях світанкової пори Ляж у трави – не дихни, замри. Дух конвалій плине у гаю. Дятел силу пробує свою. […]...
- ВЕЧІРНЯ ПІСНЯ За вікнами день холоне, У вікнах – перші вогні… Замкни у моїх долонях Ненависть свою і гнів. Зложи на мої […]...
- ЖІНКА Вона – химерна вода, Що по льодку біжить, Пилуючи зубцями – бурим ряботинням Під журкоти гладенькі водориї. То заховається під […]...
- “Чоло біле при чорній одежі…” Чоло біле при чорній одежі, Як при хмарі вечірня зірниця. В ока світло паде так на лиця, Як від місяця […]...
- ТАЄМНИЦЯ БУТТЯ Десь там, у найвищих глибинах, Десь там, у найглибших висотах, Таємниця вродилося, як пелюстина, Як бджола в золотистих сотах. Уся […]...
- ЯК КУЗЬМУ ПРОВЧИЛА ЖІНКА ЙОГО МИЛА Повернувсь Кузьма з роботи, освіжився в ванні, Одягнув нову піжаму та й ліг на дивані. Лежить собі, проглядає журнали й […]...
- СМЕРТЬ ЛАНКОВОЇ Вмирає жінка. Голова її горда Вже осипається зимнім цвітом. Ще й коса золота, як той гострий орден, Що понесуть за […]...
- “Коли з’явилась лая псів…” Коли з’явилась лая псів і забрехала, між ними ти своє посів. Душа сховала свої обгризені часи в старі бесаги, а […]...
- ДВІ ДІВЧИНКИ Коли сушило сонце весла І вітерець над полем стих, Дві дівчинки мені принесли Пучок ромашок польових. Я глянув: о, пречиста […]...
- “Знову степ встає із глибини…” Знову степ встає із глибини, Із душі, з очей, з моєї мови. Ось дожив уже до сивини, А не знаю […]...
- ВЕЧІРНЯ Під деревами – вечір. Сонце кидає в вікно останні мідяки, які зникають між смуглявістю твоїх колін. В кімнаті: тільки ми....
- ВЕЧІРНЯ ПІСНЯ сліпне небо, а будинки прозрівають як сумно числити зорі, мокрі, що втікають із пальців чому я сам, із льодовими руками? […]...
- ВЕЧІРНЯ МІСТЕРІЯ Обсіли мороки-химери, Снується сутінь спроквола… Тужавіє драглиста мла. Принишкли камери-печери. І раптом – вічність ожила! Здригнулися небесні сфери, Й зоря […]...
- ВЕЧІРНЯ ПІСНЯ Моя ти зоре, румунські гори Стоять кругом, кругом. А думи вільні, а думи хвильні Витають десь поза Дніпром. Сіріють доти […]...
- FINALE Засну, як легіт в сірій скибі, Розвіюсь, мов рідка імла, Візьму з собою злидні й болі, Оставлю вам самі діла. […]...