ЖІНКА, ЩО ЙДЕ З ПОБАЧЕННЯ
Жінка, що йде з побачення, Схожа на дорогу – Боїться сама від себе втекти І сама себе наздогнати. Жінка, що […]
ПРИЙШЛИ З ТРАВИ
Прийшли з трави. І підемо в траву. Дорога в сто розлук, дорога в сто печалей, Де пахне сто вітрів і […]
ГІРКА ЦИГАРКА
Дим обнімав її за шию розтікався по руках і ніяк не знаходив дверей. Вона чула, як тихо сідають на пальці […]
ПРО РІДНЕ СЛОВО
Если бы от того, что мы заговорим по-украински, появился бы уголь, и колбаса, и продукты в магазинах… то ми б […]
У ЛІСІ ОПІВНОЧІ
У лісі опівночі спали дерева. Опівночі в лісі горіло багаття. Не спало кохання моє червневе, Кохання болюче, немов прокляття. Земля […]
ХУДОЖНИК
Моєму дядькові, миргородському художнику Г. Ксьонзу Був дядько земний, не вірив в дива, Не міг ні чути, ні говорити. Він […]
ФАНТАЗІЯ
Білі синиці Сідають на гілки В засніженому парку. У напівсні Легко прясти Тонку нитку думок. Самотній на лаві. Ніч. Снігові […]
ПРОКРУСТОВІ ЩАСЛИВЦІ
– У тебе задовгі руки, – сказав Прокруст. – Відрубаємо – і ти будеш щасливий. – У тебе задовгі ноги, […]
У МАМИНІМ САДУ
У маминім саду вітрець гілки колише, Гілок не дістю, бо я іще мала, Та знаю, що ніде нема землі рідніше, […]
МІЖ ЩАСТЯМ І БОЛЕМ
Між небом і полем Тугі парасолі дерев, Які не злетять І не ляжуть додолу. Між щастям і болем Той сум, […]
ДІЄСЛІВНЕ
Заарештовують. Реабілітовують. Підсолоджують І обпльовують. Похвилюємось. Пострибаємо – І лякаємось Чи звикаємо. Забувається, І дрімається, І кохається, І співається. Чи […]
КОПИЦЯ
Скиртували слова У копицю – Сіли відпочити. Рости, копичко, Рости – Вистачить На довгу зиму.
ХВОРІЄ МІЙ НАРОД
Тут не поможе ні настій ромашки, Ані міцний відвар із спориша… Хворіє мій народ. Давно і тяжко. Болить йому покручена […]
ЗУСТРІЧІ
Ці зустрічі – ніби на вістрі меча, Палають в душі, як розпечена ватра. Не варто палити й гасити не варто. […]
ВІТИ І ВІТЕР
Зламають, як молоду топольку – Плакатиме вітер опівночі. Зірка, падаючи, зависне Між чорними гілками дуба на павутинці. Стоїш у білому, […]