ЯК НЕОПЕРЕНУ ПТАШИНУ
Як неоперену пташину,
Пустили ви мене на волю,
Пустили в світ шукати долі
І полягали в домовину.
І я пішов. Літа минали,
І я зривався все до лету,
Та щораз більше тратив мету,
А крила нижче опадали.
І я ходив щораз частіше
На тихе кладбище ридати,
А злидні пхалися до хати
Щораз частіше і грізніше.
А нині клонюся без сили,
Як сірий хрест на роздорожжю,
І чую, чую, що не зможу
Дійти до бажаної цілі.
***
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- І ЗНОВ ДОВОДИТЬСЯ РИДАТИ І знов доводиться ридати Над трупом вбитого бажання І в скорбнім серці будувати Терем для лютого страждання. Невже до скону […]...
- Наталья Жадан Рідний куточок… Чому я все частіше і частіше Думками повертаюсь у село? Село, що наймиліше, найсвятіше Безцінним скарбом в серце […]...
- ЗАКАРПАТТЯ Хати мої, хати, низенькі, бідні й рідні В тонкім мереживі зазеленілих віт! Тут ще чорніш кількастолітні злидні Підкреслює карпатський краєвид. […]...
- “Приїжджайте частіше додому…” Приїжджайте частіше додому, Щоб не мучила совість потому. Ні грошей не привозьте, ні слави, – Будьте з рідними ніжні й […]...
- Chichen Itza Спека розтопила під ногами кроки, їх відлуння липло до землі. Гусли співи у пташиних горлах на гіллі. А під обрієм […]...
- НЕ ЗНАЮ Вернулася весна красна До нас у гостину, Принесла нам від боженька І ружу, й калину; Вернулася й зазуленька, Вернули й […]...
- ПОБРАТИМИ Ласкавих, ласканих подруг, Здається, я забути зможу. Солдатський стан, суворий круг Тих, з ким в краї ішов ворожі, Хто рану […]...
- “Як все живе, поволі умираю…” Як все живе, поволі умираю І знаю: на краю – пекельне зло… Вже цілу вічність я тебе кохаю, А ніби […]...
- “Хати, прив’язані до хмар димами…” Хати, прив’язані до хмар димами, Пливуть кудись за хмарами хати. Пливуть хати з дорогами, садами, Пливуть, пливуть, кудись пливуть хати. […]...
- ДО МУЗИ + 1 Навіщо ти прийшла до мене Й застукала в вікно? Навіщо серце б’є шалене, А думка з ним водно. […]...
- ПАЛІМПСЕСТ Позволь мені, пташко, до себе казати, Лиш нині – потім вже най дієсь, що хоче… На вулиці пустка, під вікнами […]...
- ВЕЛИКИЙ ЛУГ Гнучка лоза під хвилею крутою Зелено-бурі стелить ятері. Бліда вдова виплакує в журі Потоки скарг – як чайка над водою: […]...
- Невідомий хтось невідомий має прийти і знищити нас непогрішних нас праведних нас святих безневинних хтось безіменний має прийти і знищити нас […]...
- В ГОСТЯХ У ПОЕТА Я слухаю: “Єдиний він, баштан – Ще зброя нам на голод і на злидні. День ясний там і вечори погідні, […]...
- ЖАЛІ Блажен, хто, звідавши всі племена земні, Як мудрий Одіссей чи то Язон завзятий, Укритий славою чи досвідом багатий, Вертає в […]...
- ДО АПОЛЛОНА Нема нічого важчого писати поетові, як осінь – восени! Та Аполлон накликав муз до хати, і порядкують за столом вони… […]...
- КАМО Іду, і клонюся доземно, І вірю. За мною, передо мною темно В безмір’ю. За мною, передо мною чорне, Безкрає, А […]...
- FINALE Засну, як легіт в сірій скибі, Розвіюсь, мов рідка імла, Візьму з собою злидні й болі, Оставлю вам самі діла. […]...
- “Що за епоха була…” Що за епоха була! Нині вона – за горами: Воду бери з джерела, В ліс вирушай за грибами. Хочеш – […]...
- Без шкіри – на вітрі Пустеля – колоратура З ацитиленовим кар’єром смерти. Щораз розпеченіші кола Нескінченної повивальні. На щаблях прискореного розпаду Самі бані, куби Й […]...
- FINALE І Як лилики у тьмі, кружляють наші душі Над глобом вічних мук, і скорби, і знемоги І упорчиво ждуть, коли […]...
- ДЕВОЧКА ИГРАЕТ Девочка на кладбище играет, Где кусты лепечут, как в бреду. Смех ее веселый разбирает, Безмятежно девочка играет В этом пышном […]...
- Двері двері зачиняються і відчиняються двері відчиняються і зачиняються рип-рип рип-рип то ми виходимо з хати то ми приходимо до хати […]...
- ПОВІНЬ Весняна повінь рве загати, Змиває дамби і мости. У неї іншої мети, Аніж природу оновляти, Нема… Але пеан співати Її […]...
- ЗЕМЛЯ ТАРАСОВОЇ ХАТИ Її вручають гостю від душі привітні Кобзареві земляки… Мені промінням жита зігріва земля Тарасової хати. На сьомий поверх, де землі […]...
- “Приходиш, як біла таємна сноява…” Приходиш, як біла таємна сноява – Така невловима й незмірне кохана! І я з боговінням корюсь перед чаром Твоєї принади […]...
- ПІСНЯ ЗАКОЛИСНА Спи, дитинко моя, сонце мого життя, Яра квітко пахучого маю! Най колише тебе любий чар забуття, Срібна мрія про розкоші […]...
- ЛИСТ МАГИСТРА ГЕОРГІУСА ЗІ ЛЬВОВА З РУСІ ДО МАГІСТРА МИКОЛИ ЧЕПІЛЯ З ПОЗНАНІ, ЯКИЙ МЕШКАЄ У РИМІ ЛИСТ МАГИСТРА ГЕОРГІУСА ЗІ ЛЬВОВА З РУСІ ДО МАГІСТРА МИКОЛИ ЧЕПІЛЯ З ПОЗНАНІ, ЯКИЙ МЕШКАЄ У РИМІ (від 6 лютого […]...
- “Боже мій, які розчарування…” Боже мій, які розчарування! Вчора ще вражаюча краса (Забивала дух від хвилювання_, Нині покидає небеса… Нині бачу змучену, зів’ялу (Хто […]...
- 1 Мені б – весняні трави до щоки, І глибина повітря синьоока, Та кухличок березового соку, Та солов’їний щебет з-за ріки… […]...
- ДО НИВИ Не пести мені ніг незабудьками, Бо забути ніколи не зможу я. Не ридай цвіркуневою скрипкою, Хоч не знаю, чи ми […]...
- КІНЧАЮСИ Кінчаючи цієї книги співні, п’янливі сторінки, не думай, друже, що у них я горіти зможу крізь віки. Із поривань, натхнень, […]...
- “Когда очнусь душою праздной…” Когда очнусь душою праздной И станет страшно за себя,- Бегу я прочь с дороги грязной, И негодуя, и скорбя… Болящим […]...
- ИДЕТ ПРОЦЕССИЯ Идет процессия за гробом. Долга дорога в полверсты. На ветхом кладбище – сугробы И в них увязшие кресты. И длится, […]...
- СОНЕТИ Там в долині, при битій дорозі. Сумовитими двома рядами, За ровами, помежи плотами Мерзнуть хлопські хати на морозі… А у […]...
- ЗАКЛИК! Годі спати! – Всі із хати: пишне свято навкруги. В мрійно-синіх далечінях хвилі-співи, переспіви, хвилі і луги. Годі спати! Всі […]...
- ЛІНІЇ Лінії поземі, лінії доземі, Лінії прості, лінії криві Сплітаються вічно на Землі, Творять візерунки щораз то нові… Лінії, лінії, лінії… […]...
- “Ластівко біля вікна…” Ластівко біля вікна, Ластівко нашої хати, Що тобі, ластонько, дати: Меду, борщу чи пшона? Ластонько, літа кінець, Діток твоїх би […]...
- “Як добре те, що смерті не боюсь я…” Як добре те, що смерті не боюсь я і не питаю, чи тяжкий мій хрест. Що вам, богове, низько не […]...
- “Ой любов, солодка муко…” Ой любов, солодка муко, Молоде вино! Більш не зможу я постукать У твоє вікно. Не розквітне сніг узимку – Маками […]...