СТИХ V
Не тіла ради, не тіла
Терпів Спаситель знущання
І випив чашу страждання –
Не тіла ради, не тіла!
Його кервавиця змила
Твою душевну проказу,
Твої душевнії врази
Його кервавиця змила.
Тому не марнуй ідеалів,
Не кидай черні під ноги,
Нехай не топчуть безроги
Поривань-ідеалів.
За них прийдеться платити
Багато, дуже багато!
Шануй же бісери-злато –
За них прийдеться платити!
***
(2 votes, average: 3,00 out of 5)
Related posts:
- Я ПРОСНУЛАСЬ Я проснулась На світанку Сон – це? Сонце! Сонця світ! Спалах сонця! Сонця спалах! Слава сонцю На весь світ! О, […]...
- Осінь з маленькими деревами наша осінь з маленькими деревами дуже швидко минула скільки ж бо треба того часу для рудого листя щоб опало воно […]...
- НЕДОБРЕ Багрим, недобрим колом, Так, мов його не треба, Так, як іще ніколи, Сонце упало з неба. Дням голова відтята, Захід […]...
- ПЕДАГОГІКА з дітьми треба строго замість одежі дрантя прибери дрантя загорни дрантя шануй дрантя це дрантя то моя праця мої надірвані […]...
- СТИХ IV Душе вбога! Кинь нікчемну Житейську страсть, а глянь в таємну Безодню сльоз! Барвінок, мирт і лавр пахучий – Усьо колись […]...
- СТИХ III Всьо минеться, всьо розрушить Вир буття і міль часу, Студінь смерті всьо зморозить; Славу, честь, добро, красу Втоплять сльози; Всьо […]...
- СТИХ VI Як ранній легіт, цілує очі Ніжний, розкішний туман конання. Обрій темніє, на крилах ночі Несеться любе dolce* розстання. Небесний отче! […]...
- СТИХ І Не жаль мені, що люті муки Мене женуть в сиру могилу. Мене давно, давно втомило Життя гірке. Поро розлуки, Вітай! […]...
- СТИХ VII Як гляну в прогалину горя На шлях, що покрився хрестами, То серце стинається жахом І очі заходять сльозами. О горе! […]...
- СТИХ II Як ф’ялка, розцвівшись у краплях роси, Вже вечором плаче по втраті краси, Потім конає,- І людське життя, ся веселка із […]...
- ДИПТИХ І За все, що взяв од пирога життя, Платити доведеться по рахунку: За перший успіх і за краплю трунку, За […]...
- НАД ЛІТОПИСОМ В минулому нічого не змінити, Воно минуло, і на цьому край. Але шануй, вивчай і пам’ятай Його суворі й мудрі […]...
- “Любове, творчости наснаго…” Любове, творчости наснаго, Веди людей до Каджураго, Нехай у камені уздрять Палання тіла, раю благо. Нехай розпалений самець Оголить пристрасти […]...
- Нехай уже не нам – солодкі ягоди Нехай уже не нам – солодкі ягоди й вода з ключа, шовкова і правічна, і дві легкі долоні, спраглі злагоди […]...
- “Дощ на світанку стих, але за мить…” Дощ на світанку стих, але за мить він перейшов у вариво огненне. Сполохано ти горнешся до мене, а я тебе […]...
- “Дощ на світанку стих…” Дощ на світанку стих, але за мить вія перейшов у вариво огненне. Сполохано ти горнешся до мене, а я тебе […]...
- Свободный стих Приманной легкостью играя, Зовет, влечет свободный стих. И соблазнил он, соблазняя, Ленивых, малых и простых. Сулит он быстрые ответы И […]...
- Все повторяю первый стих “Я стол накрыл на шестерых…” * Все повторяю первый стих И все переправляю слово: – “Я стол накрыл на шестерых”… […]...
- “Мой русский стих, живое слово…” Мой русский стих, живое слово Святыни сердца моего, Как звуки языка родного, Не тронет сердца твоего. На буквы чуждые взирая […]...
- Каждый стих – дитя любви Каждый стих – дитя любви, Нищий незаконнорожденный. Первенец – у колеи На поклон ветрам – положенный. Сердцу – ад и […]...
- ВИР ПОГЛИНАЄ вир поглинає: це така ясна днина коли багато срібла і таке воно легеньке що вітерець його перебирає в тій днині […]...
- Лучший стих по мнению Евгения ЮхницыМАЛЕНЬКАЯ ЛИЛИ(для детей) Две маленькие Лили- лилипуты увидели на иве желтый прутик. Его спросили Лили: -Почему ты не зеленеешь, прутик-лилипутик?- Пошли за лейкой […]...
- Лучший стих по мнению Евгения Юхницы”Отговорила роща золотая…” Отговорила роща золотая Березовым, веселым языком, И журавли, печально пролетая, Уж не жалеют больше ни о ком. Кого жалеть? Ведь […]...
- ПРИТЧА ПРО ВЕЛИКУ ЛЮДИНУ І помер один чоловік І тоді, коли його тіло безсило лежало на катафальку, усі, що знали його й прийшли відправити […]...
- “За все доводиться платити…” За все доводиться платити, Ніщо безслідно не мине. Життя у кожного одне, І гідно слід його прожити. Без помилок не […]...
- КІНЧАЮСИ Кінчаючи цієї книги співні, п’янливі сторінки, не думай, друже, що у них я горіти зможу крізь віки. Із поривань, натхнень, […]...
- НІЧНЕ Перший дотик до тіла – бентежного тіла, гарячого тіла (вся душа затремтіла…). Розливається дивне тепло те по твоєму – що […]...
- “В пустелі сизих вечорів…” В пустелі сизих вечорів, в полях безмежних проти неба о, скільки слів і скільки снів мені наснилося про тебе! Не […]...
- ПАТРІОТА ІВАН Що за славний патріота Наш Іван, якби хто знав! Тільки що роззявить рота, Про народ уже й почав; А казать […]...
- ПОЕТОВІ Шануй в людині душу – не талант. Талант нерідко мають і лакузи. Я проклинаю ті наївні муз, Які дають негіднику […]...
- РІЧ Я хтів щоб не розуміли люди щоб з мене завше сміялись щоб замість привітання бачив тільки простягнуто-презирливий палець всі вони […]...
- XXXI. “Затули мої очі…” Затули мої очі лагідними краєвидами рук, загаси полумінь розуму м’якого поцілунку нетлею. Роздягни мене у темряві : нехай блиском тіла […]...
- НАД МОРЕМ Скелястий берег, спокій, забуття, Печери, гроти, голубі затони, Вітрил і хвиль безжурні перегони, Небес і вод заобрійне злиття. Бентежне, щемне, […]...
- НЕДУГ 1 Ходе хвиля по Осколу, Аж на берег скаче; Ходе голуб по берегу, По голубці плаче. Хвиля вдариться об берег, […]...
- ВІВЦІ Чудеснії вівці в загоні стоять. Забиті, голодні – паркани їдять. Голодною смертю здихають вони, І трупи їх топчуть голодні брати. […]...
- П. С Не жаль на злого, коло його І слава сторожем стоїть. А жаль на доброго такого, Що й славу вміє одурить. […]...
- ПОКЛОНІННЯ ІДЕАЛЬНІЙ ЖІНЦІ IV (чи буде вона ще колись доброю?) Вона вішає слухавку і накопичує стоси велетенських телефонів між нами, немов творить провалля, вона […]...
- Новорічне то начебто почнеться маскарад а насправді то він закінчиться і тепер можна хоча б на часинку побути собою бо незабаром […]...
- “Старої казки пісня лебедина…” Старої казки пісня лебедина, нема-нема, а раптом запече. Ішла людина, просто йшла людина, закинувши шарманку за плече. Гули мости, двигтіли […]...
- ЧОЛОВІК РОДИТЬСЯ Хоч ще не став собою, на те, щоб ним стати, виконує своє перше завдання, повзе під гору м’яса, дорогою теж […]...