УНДА
очистивши золото
зі спокійною душею
гладить коріння
сопок
інколи затаєну
золоту блискітку
викине із жовтої жмені
у пісок
а то й віддасть
у жертву
змізерніле срібло риби
щупла
легко проходить
між лещатами дамб
навздогін волі
заінеїні коні і корови
шукаючи заниклу
свою щоденну
бурятську Йордань
в ополонках
а згодом
розкута
пригадує давню сваволю
сп’янілим
злим язиком
злизує плекані луги
(2 votes, average: 3,50 out of 5)
Related posts:
- КОНІ Івану Драчеві Івану Драчеві Коні-гривані – блискавки! Коні булані – лиск! Коні – у небі висянім, Коні – в Парижі […]...
- КОРОВИ Вмирають корови голодною смертю, Загнаті із волі в тюрму на мученнє. Як дощ починає – вмирають по сотні, І рев […]...
- Липень. Поле Липень. Поле. Чорно-білі корови І чередник молодий На коні. Трави ще не прохололи – Мабуть, у пояс мені. За лісосмугою […]...
- ВЕРТАЮ В КАЗКУ Вертаю Як сторонній спостерігач У давню казку Про себе. Казку про голубий дощ на дорозі, Змоклу парасольку… Казку про ненаписані […]...
- 4. Ясь Жеревецький звечора замикаю свою стайню сідаю в хаті і дивлюся в вікно так ніби свою білу паню визираю я не боюся […]...
- БЛУДНИЙ СИН В Лос-Анджелесі, просто на газоні, Впав чоловік в травицю долілиць І бачить крізь планету: грають коні І грає Роська в […]...
- ДНО ПЕЙЗАЖУ Корови й дині. Білий янгол на лопуха зеленій плахті. Хто будить в серці тужну п’янкість і хто колише темний страх […]...
- КОНІ В мерехтливому світлі неоновім, На тлі пишних реклам і вітрин – Чи здалось, чи привиділось: Коні, Батькові коні побачив син. […]...
- АЕРОПЛАН Верби гойдались над ставом і тихо дзвонили в повітрі. М’яко котилися хвилі над полем у злотому морі, Коник дзюрчав у […]...
- ПОГОНЯ Тільки серцем тривожним почую, Як вітчизну оплакує плач, – Гостру Браму згадаю святую І комонник, що ринуть навскач. В білій […]...
- “Закрию очі…” Закрию очі, – Поринаю У блакить очей твоїх. На лекціях – Тільки про тебе мрію. Коли дзвінкий, Мов чисте небо, […]...
- НА ОБОЛОНІ На Оболоні паслись коні, Цвіли луги на Оболоні. А де ті коні? Хто їх знає! Народ живе і не питає. […]...
- МОРАВІЯ Колись тут ходили брати із Солуні, І слово рум’яне, як те немовля, У крижмо зелене, в розгорнуте вруно Приймала уперше […]...
- ВОДНОЛИЖНИЦЯ Дівчина по хвилях пронеслася, А за нею – чайка навздогін. І радіє мрії, що збулася, З потойбіччя Олександр Грін....
- МОТИВ СТАФФА – 2 Коли згадаєш злочини й сваволю, Які народам нелюди чинили, Мертвіє серце од німого болю, Жадають помсти мовчазні могили. Горить свіча […]...
- ТИ ПИШНУ КОСУ РОЗПЛЕЛА СВОЮ Ти пишну косу розплела свою – Нараз війнули пахощі на мене Прив’яле сіно і трава зелена. Ти пишну косу розплела […]...
- Із циклу “ВЕСЕЛКА” ОСТАННЯ ПІСЕНЬКА – Веселко, Веселко, чи маєш свою Вкраїну? – А моя Вкраїна – то небо синє після чорного. – […]...
- ВЕЧОРОМ Пою коні при Дунаю Та й думаю, та й думаю: Коні карі, коні сиві, – А я молод, нещасливий. І […]...
- “Ні жінки, ні хати тієї нема…” Ні жінки, ні хати тієї нема, Старі лиш валяються капці, Та вітер зі степу несе у лиман Осіннє насіння акацій. […]...
- Чоловік замислений стоїть на сходах чоловік і спостерігає як обіймаються у небі дві помаранчеві хмари потім він починає лаштуватися в дорогу […]...
- “На майдані коло церкви…” На майдані коло церкви революція іде. – Хай чабан! – усі гукнули, – за отамана буде. Прощавайте, ждіте волі, – […]...
- ЗАЛІЗНА ДИВІЗІЯ (Написано під враженням книги) Згадувати треба, трудно – не трудно. Заплачено тяжко за Очі візії. Я бачу: ростуть Драконові зуби. […]...
- “Наростаюь коні в дзвоні-перегоні…” Наростають коні в дзвоні-перегоні, Після того, як звели більшовики. Знов пасуться коні, фуркають в долоні, Воду п’ють з бідової ріки. […]...
- ВОЗОВИЦЯ Що ж, запрягай корівок, Трохиме, пора вирушати! Хмар порідшало, тільки на грецькому темно ще. Як же Всім дощі ці увірились! […]...
- БІЛА КОНЮШИНА Невибаглива, Стежила, В лузі з травами дружила. Не отак, Як та – рожева: Їй подай рожеве поле, Хоч на нім […]...
- Наше кохання наше кохання подерте на зустрічі і клапті випадкових днів що тріпочуть залякано на вітрі шукаючи пристані у наших тілах...
- “І” І вітер, що жене по руннім полі, і дощ, що жне руді хмар руна в млі, і злотий усміх зір […]...
- У синім безгомінні У синім безгомінні задуми скрізь печать. Мелодії осінні в душі моїй звучать. А листя веремія несе свою печаль. На чорному […]...
- “Цю грозу не забуду ніколи…” Цю грозу не забуду ніколи: З ріг корови стікає в краплинах сонце. Босий батько заганяє качок у комору. 1964...
- “Сіріють води в темних берегах…” Сіріють води в темних берегах, Блукають коні в місячних лугах, І ніч така глибока і осіння, І десь далеко піють […]...
- ЗЕЛЕНЕ Дощі шепітливими вустами Цілують зелену землю. Так я цілував твої зелені очі, Коли ти поверталася з лісів. Зарошена м’яким галасом […]...
- РІДНИЙ КИЇВ Дніпр широкий, пісня солов’їна, На каштанах голуба роса… Рідний Київ – серце України, Наша слава, гордість і краса! Розлилися вулиці […]...
- “Боже, Владарю душ, не дозволь нам у пиху вбирати життя…” Боже, Владарю душ, не дозволь нам у пиху вбирати життя, Не дозволь у брехливість надуту вбирати сваволю, Дай тверде, і […]...
- УКРАЇНА (Пісня) Ридала, плакала бандура, Бриніла стомлена струна. То Україна вільнодумна Вставала з попелу сумна. О Боже, дай набратись сили, Воскреснути з […]...
- “Як солодко дурманить зарошений жасмин…” (Рубаї) Як солодко дурманить зарошений жасмин Серед садів Шіранзу, левадник низовин! Моє ж самотнє серце пече пекельна згага… Отак Фаргад метався, […]...
- ВИСОКА ЧЕСТЬ Ще будучи єфрейтором, у давню годину Узяв Сидір дружиною доярку Марину. А коли він дослужився аж до генерала, Жінка глянула […]...
- “Кари кар – невимовно мало…” Кари кар – невимовно мало! Сном німотним, світе, не спи! Під чужим очамнілим чвалом Застогнали мої степи. І розкрита, ненатла […]...
- ПІСНЯ Не плач, дівчино, По своїй долі, Що не вийшла заміж, Зате ж ти на волі, Як пташечка тая, Що всюди […]...
- “За чорно-синьою горою…” За чорно-синьою горою, на схилку радісного дня, Малює хмари пурпурові якесь веселе чортеня. Зеленим пензликом тополі – кривенькі кігтики в […]...
- Дим крови розмитих облич далечінню дим крови розмитих облич далечінню ховає пісню у матір яка з чорної корови вигонить ніч у поле пощербом тихого ляку […]...