ПЛЕСО СПИТЬ

Related posts:

1. МИСЛИВСЬКА ЛЕГЕНДА Плесо спить. В очерет Тікають перелякані брижі. Келих, наповнений ніччю вщерть, Келих ніччю по вінця – смерть, і от Над […]...
2. “Поля синіють вечорами…” Поля синіють вечорами, Ріка говорить з берегами, І так таємно На небі білії намети Димлять: Вечеря вариться борам. Все ближче, […]...
3. 05. ПІД ДАХОМ ЛІСУ Ой піду я до бору, до бору, подивлюся на сонце крізь тінь. Піднесуться дерева угору, угору, і на землю впаде […]...
4. “Злягло та й спить…” Злягло та й спить… Хай спить, допоки спиться, І не будім, і не тривожмо сну, Тривожно й так, жорстким часто […]...
5. МІСТО СПИТЬ Місто спить. Млою густо повиті, Маячать кам’яниці жахні… Знишкло все; тільки збещені, ситі Ще чигають на втіхи смачні; Наласуючи за […]...
6. “В моїй душі глибоке плесо сліз…” В моїй душі глибоке плесо сліз, Таке глибоке, як печаль народу, З яким я жив, з яким тужив і ріс, […]...
7. “Ой зацвіла черемха, зацвіла…” Ой зацвіла черемха, зацвіла Ярим цвітом. Там прощався та й стрілець січовий З білим світом. Там прощався та й стрілець […]...
8. ДО БЕРЕГІВ До берегів уквітчано-зелених Пригнали човен мій буруни злі. Шепоче очерет: спочинь на сій землі. Спали човни. – Спини свій льот […]...
9. “Вечорами, коли спить село…” Вечорами, коли спить село І віє з лугу щемним духом м’яти, Виходим з батьком, як колись було, На тепле сіно […]...
10. “То фортеця чи ожеред…” То фортеця чи ожеред Із грудневих лугів прогляда? А довкола сухий очерет, Наче там залягла орда. Наче стріли стирчать увись: […]...
11. ПОКИ СПИТЬ ВЕЗУВІЙ …Проснувсь Везувій – і нема Помпеї… Та я в кіно дивлюсь-таки на неї, Хоч на відкопану, а все-таки дивлюсь: Неначе […]...
12. ПЛЕСО БАТТИКАЛОА До вуха – долоню, До серця – долоні. Дослухайте! Щоб ні звуку від вас не втікало. Чуєте? Десь на далекім […]...
13. 09. СВІЧКА В малій кімнаті стіни, наче руки, тримають полохливу тишу в жмені. Сіріють тіні просиво-зелені, самітня свічка блимає зо скуки. Шушукають […]...
14. ГЕТЬ НЕНАВИСНУ СОРОЧКУ Геть ненависну сорочку! Шовк – тут грубе полотнище! До грудей хай ближче груди І до серця – серця ближче! Геть […]...
15. ЗАЛІЗО Як шалено росте залізо, Лізе в танки, в ракети, в броню, Лізе в тіло і в душу лізе. Чим цей […]...
16. ЗАКЛЯТТЯ Сиди, і думай, і печальсь, і все питай себе: чому і ти катуєшся: “чому?” – а відповіді не даєш; коли […]...
17. “Спить Вкраїна та руїни…” Спить Вкраїна та руїни Нові щодень лічить, Гина слава… та й ту славу Усяке калічить. Не вернеться дідівщина… Нехай не […]...
18. БУТИ МЕТЕЛИКОМ Огорне тишею, обпеленає снігом, до нитки сивої прив’яже – хилитайсь. Допоки кокона дощу ласкавий ніготь не доторкнеться лагідно до нас. […]...
19. “Спить по дощах земля обвагітніла…” Спить по дощах земля обвагітніла, І сняться сни небесним берегам. Блакитна злива гордо гомоніла Родючим нивам і дівич-борам. Парує повінь. […]...
20. “Пиймо, друзі…” Січова антифемінстична Пиймо, друзі, грай, музико, Нам вже все одно. Бо правдиві в світі тільки Музика й вино. Був собі […]...
21. “То я та вітер в дикім полі…” То я та вітер в дикім полі, Отруйні стріли, сагайдак,- Таким міцним солодким болем Наповнить їх смертельний знак! Кому, однаково, […]...
22. ПАШПОРТ І Осінній вітер в лузі свище, Вербу хитаючи тонку; А я схиляюся ще нижче Себе побачити в струмку. Давно з […]...
23. ЗЕЛЕНЕНЬКИЙ БАРВІНОЧКУ Зелененький барвіночку, Стелися низенько! А ти, милий, чорнобривий, Присунься близенько! Зелененький барвіночку, Стелися ще нижче! А ти, милий, чорнобривий, Присунься […]...
24. “О Україно! Хай нас людство судить…” О Україно! Хай нас людство судить, – Тобі одній – думки і кожній рух! Твоїм щитом – гарячі наші груди, […]...
25. XLIII. “Де ти?” Де ти? У лябіринті твого тіла тебе шукаю. Немов луна, літають мої руки по білих коридорах твоїх членів. Знайти, як […]...
26. ПРИТИСНУТИЙ Ще нижче поклонись! Ще кланяйсь, кланяйсь! Вони здобутки всі зараз тобі дали – І Ігор, і Бальмонт, і Білий, і […]...
27. “Тепер на півночі горять сніги…” Тепер на півночі горять сніги… Стрункі на півночі біжать олені… І, знак північної снаги, Високі заграви студені Сліпучо міняться… Повій […]...
28. СЕРПНЕВІ СТРОФИ Літо тане, як віск. Догоряє підскарбій-серпень. Смертна постеля його – золото пізніх плодів. Не поспіває строфа вслід легкостопій Евтерпі – […]...
29. ПЛАЧ КАМІННОЇ ПРАБАБИ Як вибігали джинсові хлопчиська ватагою хмільною та й не близько – у степ наш предковічний вибігали і галас розсипали, наче […]...
30. ПОЛІНЕЗІЙЦІ Сизим ранком збігайте, стрункі юнаки, До човнів, на лягунах замерзлих! Хай зірвуться вони, як прудкі павуки, Розсипаючи лапами перли. В […]...
31. V. “Приходиш…” Приходиш, наче протяг. Приносиш зі собою вітер і шелест листя. Робиш прозорими стіни, і кліматом весни наповняєш помешкання. Забираєш всю […]...
32. ДВЕРІ У СТІНІ Цей сон на яві ніби бачив я: Нараз потухли шуми пароплавні, Лиш очерет, та ясновербні плавні, Та многовода дужа течія. […]...
33. “Коли турбуюся, що я помру…” Коли турбуюся, що я помру І мозку творива перо не скосить, І скарб не ляже в книжному бору, Неначе в […]...
34. “Отут поставимо намет…” Отут поставимо намет, В наметі заночуєм. Шумить на вітрі очерет, Гуляєм, не сумуєм. Блищить під місяцем ріка, І виграє гітара. […]...
35. ВОСКРЕСІННЯ І хай буде здано на мить фортецю, І зжовкне знесилля жорсткий курай. І хай буду зранена в грізнім герці, В […]...
36. “Великі дерева самотні…” Великі дерева самотні, Великі люди самотні. Я про це десь читав, Але я не згоден. Великим деревам ближче до сонця. […]...
37. МАЗЕПА VIII В тривозі хан. І серце в’яне. Оксана зникла. Все дарма. Він од любові, наче п’яний… А раз нема його Оксани, […]...
38. МАЗЕПА VI Кого це кінь несе у полі З скаженим тупотом у синь? І за конем у далі голі Між довгих трав […]...
39. ПРОРОЦТВО Вітаю з Новим Роком Усе, що молоде! Нехай бадьорим кроком Вперед, вперед іде! Під снігом спить рівнина, У ріках спить […]...
40. КРИЛО І КОЛЕСО Коліс природа не створила І навіть не дала ідей. Зате були у неї крила, Що в небо кликали людей. Здригнулося […]...