ПОЕТОВІ

“Навіщо це Тобі?”
М. Голод

Зневірений, засмучений поете, не страждай,
Тому що дрібняки юрбі кидати часом треба,
Яка чекає даровизни від творця, як манни з неба,
Яка шукає лиш дешевої розваги й насолоди,
Не любить бурі, грому, блискавиць, негоди,
Чужий для неї творчих поривань тягар,
Житя юрби – суєтна метушня й базар.
Тобі припав великий дар від Бога,
Співаючи, зближатися до вічности порога,
На самоті тихенько з Богом розмовляти,
Хвалу Йому творити, вірші віршувати,
Тож користуйся ним свобідно, без обави,
Юрбі кинь пару дрібняків для втіхи, для забави,
Для себе Слово Правди в серці зберігай,
Дерзай, Шукай, твори, пиши, не нарікай!

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

ПОЕТОВІ Кобзарю! Не дивись ні на хвалу темноти, Ні на письменницьку огуду за пісні, І ласки не шукай ні в духів, […]...

ПОЕТОВІ Зима. Мороз. Сніги і вітер, Замерзло слово на льоту, Упало на папір між літер, Сковзнулось по буття льоду. Заснуло все […]...

“Тихенько відійди…” Тихенько відійди, відколивайсь, як звук, – холодний блиск води уже торкнувся рук. Це осінь почина дочасно брати квит – її […]...

ПОЕТОВІ В собі ти знищив рожі кущ дощенту. Ти вже не є – метелики, нашпилені на плюш. Душа твоя – паперу […]...

ПОЕТОВІ 1. Сьогодні я поклав на долоню листок і подумав про тебе, Богдане Ігоре Антоничу : не було б затісно в […]...

“Перемагати непомітно – то найбільше…” Перемагати непомітно – то найбільше; Вростати звідусіль, просторитись, і потім Покрити все собою, все непевне – взяти, І нищитись, як […]...

ДО МУЗИ + 1 Навіщо ти прийшла до мене Й застукала в вікно? Навіщо серце б’є шалене, А думка з ним водно. […]...

ПОКОБЗАРЩИНА Не славте кобзаря словами золотими, Повісьте ви над ним його тридцятиструнну, Нехай між липами пахущими, густими Із вітерцем веде розмову […]...

“Є вірші – квіти…” Є вірші – квіти. Вірші – дуби. Є іграшки – вірші. Є рани. Є повелителі і раби. І вірші є […]...

ПАМ’ЯТІ БАТЬКА Прощай навіки, батьку, і прости, Не часто я писав тобі листи, За суєтою невідкладних справ До тебе в гості рідко […]...

ПОЕТОВІ Шануй в людині душу – не талант. Талант нерідко мають і лакузи. Я проклинаю ті наївні муз, Які дають негіднику […]...

ПОЕТОВІ-ЛАУРЕАТОВІ Як ми втішалися малі, Коли в роки давноминулі Борець заїжджий брав з землі І рвав угору мідні кулі! Що той […]...

ПОЕТОВІ-ЛАУРЕАТОВІ Як ми втішалися малі, Коли в роки давноминулі Борець заїжджий брав з землі І рвав угору мідні кулі! Що той […]...

1N Жінка що віддається не часто І таїть у собі стриманості красу – Ніби собі самому – каже – що своє […]...

“Я люблю обличчя зміненість…” ХVІІІ Я люблю обличчя зміненість І ще щось, що в тобі Я люблю твоїх губ рубіненість І ще щось, що […]...

“Дали рабам державу…” Дали рабам державу… Навіщо, Боже мій?! У раба кров іржава Чи замість крові – лій… На що йому держава? Навіщо, […]...

“Ми восени таки похожі…” Ми восени таки похожі Хоч капельку на образ божий, Звичайне, що не всі, а так, Хоч деякі. Крутий байрак, Неначе […]...

АНТИТЕЗА Не вірю я громовідводу, Не захистить мене від бід і не прикриє у негоду холодний цей громовідвід. Його підносили до […]...

ПІСНЯ МАНДРІВНОГО СПУДЕЯ Агов, мої маленькі чортенята! З-під свити я вас випущу на світ – туди, де кров з любов’ю черленяться, де пристрастей […]...

РІЗНІ МОТИВИ Не в тишині формується поет, Не в самоті німих чернечих келій. В юрбі людей, бурхливий і веселій, Він розіклав барвистий […]...

КОВАЛЬ З Бальмонта – Ковалю, що куєш ти там? – Кую підкову я. – Нащо ж вона? – А взнаєш сам, […]...

От святаго Ніла. Глава LVIII Брат вопроси отца “Падох блаженне, что творити маю?” – “Востани, чадо”. – “Но втажде впадаю”. – “От тЂх же встани”. […]...

СКРИПАЛЬ Старий скрипаль на п’яному банкеті, Серед нових господарів життя, – Дивлюсь – і викликає співчуття Незграбна постать в сірому жилеті. […]...

Святому Дамаскину вЂрши I Вышнею благодатію во сытость упоєн, глубиною мудрости обилно исполнен, О благодати горней Дамаскин мудрствуєт, Благодатному орлу в слЂд путешествуєт. […]...

КРИВАВА ГОДИНА Тебе не було на термометрах і годинниках, і навіщо було носити пашпорт для слини, навіщо відкривати дерева на краях уст […]...

“Грузинській дівчині, убитій саперною лопаткою” Донечко, доню, як же нам жити, Коли тебе вбито, а свічка жива, Коли тебе вбито і кровію вмито, Коли тебе […]...

“Із вірою в добро сідай за стіл творити…” Із вірою в добро сідай за стіл творити, Пегаса не жени наосліп в забутті. В грядуще прозирай незвідані путі, – […]...

ІНФІНІТИВ У цій юрбі mezczyzn і женщин, В цій боротьбі меншин і menschen. В цій баранячій барадьбі Чим я зарадити тобі? […]...

ГЕТЬ-ТЕ РОЗПАЧІ ВАШІ Конгломерат наш – із рідного і чужого… Більше чого? – не берімо до голови. Із прибитого до порога – з […]...

2 Душе моя, стань лісом, і водою, І тихою вечірньою звіз дою, І вітром, і сопілкою в гаю, Й землею, на […]...

“Червоні буки, сяючі тополі…” Червоні буки, сяючі тополі, Верхи ялин протнули млу жовтневу. Димує озеро в долині. Сніг Лежить на горах по тінястих схилах. […]...

СЛЬОТА Йде дощ від ранку безустанку, Розкисло місто схоже на октопус, Юрба людей на перестанку Чекає на міський автобус. Задумані, утомлені, […]...

ЗАГАДКА З РОЗГАДКОЮ Акростих Розтина блакить, гостроголова, Аж до зір готова досягти; Космонавтики вона основа, Екіпаж споряджено – лети!.. Тут, у вірші, й […]...

За краплею крапля сповзає під лід за краплею крапля сповзає під лід обвиті губами цибаті штативи ми гордо вивчаєм цей жадібний світ як випите з ночі […]...

ГАДАННЄ-ВІЩУВАННЄ Петрівочка – нічка тепленька, ясненька. Мов жемчугом сипле зірками дрібненько. В воді круглолиций пливе-поринає, В саду соловейко голосить-співає, Рибалочки плавлють […]...

“Стати б хоч на менти лічені…” Стати б хоч на менти лічені Характерником мені – Подарую кожній дівчині Лицаря на коні. А тоді ще дати мусив […]...

І ЗНОВУ ПРИСНИЛИСЬ МЕНІ І знову приснились мені мої ненаписані вірші, Малі потерчата з таємного світу казок, Були б вони може від інших поезій […]...

У ХРАМІ Ти, вигнана Богом, стоїш при свічі на чорній землі, питаєшся в Нього: для кого мечі кують ковалі? Не каже, для […]...

“Душа людини – велемовна книга…” Душа людини – велемовна книга, Яку що більше пристрасно читай – То глибше радістю дзвінкою двигай І жни пізнань довершений […]...

“Мені здається, я не знаю…” Мені здається, я не знаю, А люде справді не вмирають, А перелізе ще живе В свиню абощо та й живе, […]...

Related posts: