“масам муки – тіло…”
масам муки – тіло
привид – ярмом зіниць
це сон
озирнися у кару думок ясу
є і повторена рана
минула путь
тупа луни мана ран
ерот вопіє усякому дураку
я – син ризоносець
цинізмом ряди
вир – політику масам
(2 votes, average: 3,50 out of 5)
Related posts:
- “Когда, изнемогши от муки…” Когда, изнемогши от муки, Я больше ее не люблю, Какие-то бледные руки Ложатся на душу мою. И чьи-то печальные очи […]...
- “Нема – як муки ностальгії…” Нема – як муки ностальгії, Нема – як смерть на чужині,- В тривожних споминах – завії Ще й нині плачуть […]...
- “Мою смереку хто послав на муки?” Мою смереку хто послав на муки? Сніг на неї обтрусив – ховав свій слід. І пада сніг з її колючих […]...
- Я помню длительные муки Я помню длительные муки: Ночь догорала за окном; Ее заломленные руки Чуть брезжили в луче дневном. Вся жизнь, ненужно изжитая, […]...
- “Я тікаю від себе, від муки і втоми…” Я тікаю від себе, від муки і втоми, Від крикливих окатих міст. Я самотній бреду в білу папороть снів, Я […]...
- “Надрывается сердце от муки…” Надрывается сердце от муки, Плохо верится в силу добра, Внемля в мире царящие звуки Барабанов, цепей, топора. Но люблю я, […]...
- “Течуть сторучайно дюни…” Течуть сторучайно дюни, Піски суховійно дмуть, Буруни, бутні буруни Мою замітають путь. Як смерчі – димучі зарви. Як вихор – […]...
- МАДРИГАЛ Крихітно пола мана моя дама. Тремтить дробина очей в очах. Мана уст на мені. Дрижить. Дотиків сніг за сипав на […]...
- “Не сарказм закрасен…” Не сарказм закрасен, А так само маска та – Масам. А за мого богомаза – Оксамитово ти, маско,- Уса пса […]...
- БРОНЗОВЕ ТІЛО В мене бронзове тіло На білім піску Скільки іскор горіло На яснім струмку Скільки плямок тремтіло На обличчі води В […]...
- Твоє тіло твоє тіло розлилось морем по берегах моїх чуттів сп’янівши хвилями виплескує музику по прибережних камінцях потопаю ціла в твоїх водах […]...
- “Як русалчине – іноді тіло….” – Які холодні руки… – Зате серце гаряче… Часто мовлене Як русалчине – іноді тіло. Як в Галатеї: Навіть зігріване […]...
- “Вимите тіло – з води…” Вимите тіло – з води – рипить під руками, мов яблуко… І солодка вода стікає на брови, у напіввідкриті вуста, […]...
- “Мужчино, смирися, бо стервом є мужеське тіло…” Мужчино, смирися, бо стервом є мужеське тіло, Бичів йому мало, і мало нещасть, щоб смирити, Все прагне безоглядно стрічні жінки […]...
- МУКИ СВ. КАТЕРИНИ Як зв’язали Діву Катерину Посіпаки в храмі на стіні, Рвали біле тіло, щохвилину Припікали рани на огні. Обертає мов блакитні […]...
- “Біла далеч – немов труна…” Біла далеч – немов труна. Устає сухостій хрестами. Невідчутних пустель мана Не кладе на розпуку тами. Біловир по гінких горбах […]...
- “Я приходжу у гості…” Я приходжу у гості До старезного дерева ! розмовляю Як з прадідом – Доброго вечора, прадіду! Як ваше здоров’ячко? Чи […]...
- Самоспалення саду, і ця нетривка погода З циклу “Нотатки фенолога” Самоспалення саду, і ця нетривка погода, і розмита в деталях телевежі тупа стріла… Повз ряди манекенів, […]...
- ЕСКІЗИ 1. МАДРИГАЛ Крихітно пола мана моя дама. Тремтить дробина очей в очах. Мана уст на мені. Дрижать. Дотиків сніг за […]...
- ПРИТЧА ПРО СОНЦЕ Лежало сонце в тихім броді – Вся армія була в поході. Важкими чобітьми солдати Хотіли сонце розтоптати. Вони ступали темні […]...
- Осінь з маленькими деревами наша осінь з маленькими деревами дуже швидко минула скільки ж бо треба того часу для рудого листя щоб опало воно […]...
- 13. РАЙДУГА ЧЕРВОНА Б’є гармата, кучно б’є – Трудимось від рана, З кожним залпом устає Райдуга багряна. І розгойдують вітри Лиш вогненні мітли, […]...
- ДНІПРО Де печенігів черепи гниють І тарпани гасають табунами, Шумить Дніпро широкими степами, Через пороги прометавши путь. Над ним хвилясті марива […]...
- “Гей, за дальнім небосхилом…” Гей, за дальнім небосхилом, Де громи ревуть, Їдуть хлопці наші милі У далеку путь. Приспів: Гей, гей, гей, дорого дальня, […]...
- ОЛЕГОВІ ЛИСЯКОВІ (напис на книжці) Настане той день неневзначай Із ночі і темноти. У ряди за стрілецький звичай Стануть такі, як і […]...
- СОЛДАТСКАЯ ПЕСНЯ Путь далек у нас с тобою, Веселей, солдат, гляди! Вьется знамя полковое, Командиры впереди. Солдаты, в путь, в путь, в […]...
- ЖУРАВЛИНИЙ ХРЕСТ Як рана в душі – Журавлів відліт. Це хрест на померлому літі. Померла людина – Втрачений світ. Кохання – Це […]...
- Знову лежу Знову лежу серед сонних ромашок, Поглядом птиць проводжаю І на тополі два імені наших Понад собою шукаю. Ось вони – […]...
- “А та – хихата…” А та – хихата, А та – пипата, А та – пупата… І зараза на заразі. Діваха лаха від Умовин […]...
- ВІЗІЯ Вітри од краю до краю, Од рана до рана дмуть. Дерева, дахи зривають, Пісок і тріски несуть. На подвір’ях клунки, […]...
- “Сосновий ліс перебирає струни…” Сосновий ліс перебирає струни. Рокоче тиша на глухих басах. Бринять берези. І блукають луни, людьми забуті звечора в лісах. Це […]...
- ЛИСТ НА БАРВІНКОВОМУ СУВОЇ Я пишу тобі раннього рана. Перше слово виводжу – Оксана. Друге слово виводжу – Оксана. Третє слово виводжу – Оксана. […]...
- ОТ І МСТЯТЬСЯ ТРУНИ От і мстяться луни, Будуть турку труни, Людям нашим струни, Добрії фортуни, Як Давид заграє, Дух святий ширяє: Вірте, що […]...
- “Вода в озерах потемніла…” Вода в озерах потемніла, Ліси дрімота облягла. Трава поволі без тепла Зашерхла, зблякла, посіріла. Не лопотять пташині крила, Минула вирію […]...
- СВОЇМ БРАТАМ В далекім, о браття кохані, од мене ви краї, Та душу свою я із вашими щиро єднаю, Одні в мене […]...
- “Повіяли теплі вітри…” Повіяли теплі вітри, Минула зима з холодами, І тільки вершина гори Спокійно біліє снігами. Навічно вони залягли, Однакові в липині […]...
- ОНА В своей бессовестной и жалкой низости, Она как пыль сера, как прах земной. И умираю я от этой близости, От […]...
- КОВПАКІВЦІ В ЯРЕМЧІ …Із них кожен дивився Мужньо смерті у вічі: Є що друзям згадати – Путь була нелегка… Найтепліші обійми, Найсердечніші стрічі […]...
- ДИДАКТИЧНЕ Світ неубутний, новий повсякчасно; у ньому все доцільне, що прекрасне. Закон один панує всевладущий, єднаючи повітрям усяк сущих, даруючи неспокій, […]...
- ПІСНЯ Кинув чумак село рідне, щоб шукати долі інде. В сірій свиті, йде не хутко ще й з верби пригубив дудку. […]...