СНИ
Літа. Безвихідь. Колима.
І погляд голоду тяжкого…
Усе забулося – нема
У мене гніву ні на кого.
Забув і кривду у житті,
І настороженість недремну,
Вже в душу спомини – і ті
Вросли, мов камені у землю.
І тільки сни тих лихоліть,
Страшних, як трупи на морозі,
В безсонні ночі – мимохіть
Мені привиджуються й досі.
Ті сни – як вироки судьби,
Що мучать душу до нестями,-
Я все віддав би їм, аби
Вони не снилися ночами.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Дівчина, як тернова ягода на морозі…” Дівчина, як тернова ягода на морозі, Пострічалась мені у дорозі, Чорні очі вологі, великі, круглі В ніч передноворічну (вогонь у […]...
- ГРАЮТЬ В ДРИМБИ ВІТРИ Грають в дримби вітри, Грають в довгі ночі теменні, Грають в дримби майстри Безіменні. Грають в дримби, добре грають, І […]...
- ТРИ КАЗКИ Дві казки про тебе недавно я вигадав: казку про ніч і казку про перстень. Купальської ночі за жеврієм вигону спорснули […]...
- БАЛАДА ПРО СТРАЧЕНОГО Того вечора вона принесла до нас мисочку грибів. Тихо поставила на лаві. – Просив зварити вчора… Не діждав їсти… Ти […]...
- КРОВ І ЗОЛОТО Золото сліпить серце захланне Вглибишся, вглибишся – моторошно стане. Золото мите – Кров’ю полите, Кров брата, друга… (Підступ, наруга). Чорні […]...
- НЕКРОЛОГ КУКУРУДЗЯНОМУ КАЧАНОВІ, ЩО ЗГНИВ НА ЗАГОТПУНКТІ Не чути голосінь. Іржавіють оркестри. Оратори втомились від кричань. В труні лежить не вождь і не маестро, А просто – […]...
- “Що ти, хто ти…” Що ти, хто ти? Сеї ночі Наді мною нахилялось, Удесяте а чи всоте Тихо в душу переллялось. Не збагнути: Чи […]...
- ЩЕ ТВОЇ Я ПОЦІЛУНКИ Ще твої я поцілунки На устах гарячих чую, А твої обійми душу Ще хвилюють молодую. Серце в грудях ще стукоче, […]...
- СУПЕРЕЧКА Кажеш ти, що марно я згораю, що життя повз мене проліта, що примарна, як видіння раю, ця моя затята суєта. […]...
- “Чудовні очі весняної ночі…” Чудові очі весняної ночі Так любо з неба землю озирають: Тебе зробили любощі мізерним, Вони ж тебе й угору підіймають. […]...
- ПРО ДУШУ НЕ МОВ МЕНІ Про душу не мов мені, мила, Подай коралеві уста, Рам’ям обвинися щосила, Красуне, сміхуне пуста. Я в душу красуні не […]...
- СЕСТРІ Маленька річка попід гаєм, Вузенька стежка через луг. І трави з квітами навкруг, І ми до ночі в них блукаєм. […]...
- “ПІДЛЯГАЮТЬ ЗНИЩЕННЮ…” Підлягали знищенню специ і наркоми, Знані літератори й душі невідомі, Бойові соратники (вороги народу), Села Україною – білі, чорноброві, Офіцерство […]...
- “Кати, обманці, здирці, хижаки…” Кати, обманці, здирці, хижаки! Чи вам і досі грабежів замало? В цей гнівний день, піднявши калатало, Ідуть на вас колгоспні […]...
- НАД КНИЖКОЮ ПОЕЗІЙ Люблю не раз вертатись до старого табурету, де кілька книжечок лежить завинених в газету. Коли з-за неба виринає ніч назустріч […]...
- “Куди тобі, сонечко…” – Куди тобі, сонечко? – До зими. – Ось моє віконечко! – Підвези. – Де ж ті везли-везлики, Як нема? […]...
- “Це не чудо, це чад, мені страшно такого кохання…” Це не чудо, це чад, мені страшно такого кохання. Чорна магія ночі, скажи мені голосом рік – ця тривога, ця […]...
- * * * (Анатолієві Дністровому) Майже люблю ці ночі. Не довші – більші. Ця нагота зветься чомусь – листопад. Діти моїх ровесників пишуть вірші, випірнувши […]...
- “Скажи мені, які у тебе очі?..” Скажи мені, які у тебе очі? Ідуть літа. Ловлю себе на тім, Що образ твій, мов свічка серед ночі, Вгасає […]...
- “Не тополю високую..” Не тополю високую Вітер нагинає, Дівчинонька одинока Долю зневажає: “Бодай тобі, доле, У морі втопитись, Що не даєш мені й […]...
- БАЛАДА ПРО ВУЗЛИКИ Була колись у мене баба Корупчиха, Мені і досі її руки світять. Була баба Корупчиха темна, неграмотна, Мені і досі […]...
- ГІРКЕ ВИНО Мої дні жорстокі та холодні полину навіяли в пісні, потонули обрії в безодні чорної весни. Знов підказує мені до вуха […]...
- “Я іду… Чорна ніч слонить тінню мене…” Я іду… Чорна ніч слонить тінню мене, Вітер спомини звіє по мені, Мов скиталець блудний, човен мій пожене, Гей, на […]...
- БЕЗТАЛАННЯ Скажіть мені, добрі люди, Навчіть мене, братця: Як у світі поміж вами З лихом розминаться? Бо куди я не ударюсь, […]...
- ФОРЗИЦІЯ Форзиція не зацвіла, Бруньки згоріли на морозі, А вже прилинула бджола І стала в квітки на порозі. І сумно грає […]...
- КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ Прекрасне місто і нещасне: Кам’янець – у серпні камінець. Чи живло ти духу незагасне, А чи духу нашого кінець? Бавлю […]...
- ПРИСУД Ані шаблі, ані ножа Не схрестити в останнім герці: Та ж камінно-мертва душа, Те ж безлюбе і чорне серце. Вже […]...
- “Заросли шляхи тернами…” Заросли шляхи тернами На тую країну, Мабуть, я її навіки, Навіки покинув. Мабуть, мені не вернутись Ніколи додому? Мабуть, мені […]...
- СПОМИН Він усмішку солодку Зітер з лиця, як жрець: Підписано “двосотку”[1] – І допитам кінець. Він слідство вів старанно, Але тепер, […]...
- “Весна. Блакить. Бджола дзумить…” Весна. Блакить. Бджола дзумить. Сади в рожево-білім цвіті. Чарує погляд кожна віть, І відчуваєш мимохіть, Яке це диво – жить, […]...
- “Є вірші – квіти…” Є вірші – квіти. Вірші – дуби. Є іграшки – вірші. Є рани. Є повелителі і раби. І вірші є […]...
- НЕ ЛЮБЛЮ ОСІННЬОЇ НОЧІ Не люблю осінньої ночі! Той вітер, як ворон крилатий, Літає, товчеться до хати, Мов плаче чогось, чогось хоче – Не […]...
- БІЛІ НОЧІ (з Ленінградського циклу) До мене сон ніяк іти не хоче – Усе перемінили білі ночі, Змішали ночі й дні, мов розвели Емаллю білою […]...
- “Синичко, синичко…” – Синичко, синичко, А де твоя спідничка, І ти на морозі Ходиш в босій нозі? – Була на весіллі, Була […]...
- “Гори сплять, повиті млою…” Гори сплять, повиті млою. Спить давно уся земля, – Тільки з мукою страшною Не засну до ранку я. В сяйві […]...
- “Після дощу імла разманна…” Після дощу імла рахманна, У морі стишена вода. І ти мені така жадана, Така звабливо-молода. Душа моя, від щастя п’яна, […]...
- “Без тебе світ – це тьмавий морок…” Без тебе світ – це тьмавий морок. Без тебе не біжить вода. Без тебе кожен камінь – ворог, Подушка каменем […]...
- Такої ночі Ніч темна, як ревнощі Отелло, овіяна пахощами лаванди, запахом сосен і моря. Такої ночі впала Троя. Такої ночі прийшли за […]...
- “Підсвічувавсь басейн із двох боків…” Підсвічувавсь басейн із двох боків І, збурений, ще довго коливався. І струм зорі з немислимих віків Мені у душу стомлену […]...
- ТАТАРИН Ніби душу лікую від давніх ошпарин – Років сорок це лихо забути велю: У багнюці конає побитий татарин, Його руки […]...