Серед гір і заметів Колимського краю, Де морози у зашпори й душу беруть, Вже сім літ я задарма в неволі […]

Я жду чогось – якихось перемін, Хоч зміни обстановки чи погоди,- Моя душа підводиться з колін І тягнеться до рідної […]

Були і вдачі, і невдачі, І рідне – в затишку – село. Казки і витівки дитячі, Але дитинства – не […]

Уже сніги розтанули, і серце Прокинулось – печальне і сумне. В неволі час невидимо несеться, Як вітер, з ніг збиваючи […]

По радіо – сцени баталій, Нема ні спокою, ні сну,- Замучені в’язні – і Сталін У рамці на цілу стіну. […]

Як вутлий човен, кинутий у бурі, Я у неволі б’юся за життя, Шукаю в ньому точки опертя, Беззахисний, як пагонець […]

І дні, і літа пропливають поволі, Як хмари осінні – холодні, сумні,- Сухоти, як шашелі, точать в неволі Застуджені груди […]

У сірих бушлатах, німі, як раби, Голодні, знесилені, гнані, Ми зносим нестерпне знущання, аби Сконати у тому знущанні. Невладний над […]

Посвітлішали хмари, зігріті весною, І над горами гливий туман посвітлів,- Вже й колимська зима не здається страшною, Зм’якла сила її […]