“І в’яне в неволі дівоча краса…”
І в’яне в неволі дівоча краса, Грубіють їх ніжні спрацьовані руки, Жіночість – і та поступово згаса, Немов кам’яніє з […]
І в’яне в неволі дівоча краса, Грубіють їх ніжні спрацьовані руки, Жіночість – і та поступово згаса, Немов кам’яніє з […]
З погідними думками на чолі Я йду собі ходою пілігрима, Іду, хоч очі – гострі, мов шаблі, Услід мене просвердлюють […]
Поле – тихо й п’янко до нестями, Як в степу – ні цяточки ніде, Тільки жайвір в небі над житами […]
Хтось за стінкою в камері тихо співа, Виливає свої затамовані болі, Та приглушена пісня в бездушній неволі, Як молитва, з […]
Йому не вірили – і розп’яли За те, що він шукав у них довіри, Цинічно душу мацали, коли Воскрес,- бо […]
Моїй дружині 1 На Колимі, де урвища і скелі Змагаються з потугою вітрів, Я так тебе негадане уздрів, Як подорожній […]
Дивлюсь на небо – сіре, однотонне, Як і життя в неволі, і мені Той сірий колір десь у глибині Душі […]
Як не жилось мені – не заздрив я нікому, Я тільки ним живу і житиму незмінно,- Воно мені – як […]
Неначе птах з ключами журавлів, Нежданий спогад з півночі прилинув, Торкнувсь мені до серця – й на хвилину Зашерхлий біль […]
Я пізнавав життя в полоні ностальгії, В тужбі за волею, у вогнищі сухот,- Як потопельник, плив із каменем на шиї, […]
Як домовина – темна і страшна Ця камера в два метри довжиною,- Зроблю лиш крок – і вже переді мною […]
1 Недавно ти була ще молодою, А вже стоїш похилена й сумна, Як та верба, що гнеться над водою І […]
Не раз, повернувшись з роботи й, мов камінь, Упавши скраєчку тривожного сну, Я довго ще слухаю стомлений гамір, Що кане […]
Колони й колони – в німій чужині, Знеможені й гнані, ідуть крізь хуртечі, Ідуть і не чують, як зори стальні, […]
Здається, що гори горять,- вечоріє. Вже сонце сховалось за їхню гряду. І, взявшись під руки, як в сонній замрії, Я […]