Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ВАРИВОДА

Увійшов поважний дядько до їдальні зранку.
Пильним оком подивився на офіціантку.
– Скиньте, – каже, – цей передник в білому крохмалі,
А надіньте фартушину, всю в олії й салі.
Розпустіть своє волосся, хай звиса до носа.
Не дивіться так привітно, а спідлоба й скоса.
Принесіть мені тарілку бовтаного супу,
Перепалену котлету і картоплі купу.
Молода офіціантка знизує плечима.
– Ви хильнули чи, можливо, інша є причина?
– О, причина, – мовив дядько, – багатьом відома.
Почувати себе хочу в їдальні, як дома.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2,00 out of 5)

ВАРИВОДА - ГЛАЗОВИЙ ПАВЛО