“Я вірші пишу…”

Related posts:

1. “Як живу – я пишу…” Як живу – я пишу, (хоч пишу – як дихаю), Але маю права, як трава під кригою, Все болить голова […]...
2. “Є вірші – квіти…” Є вірші – квіти. Вірші – дуби. Є іграшки – вірші. Є рани. Є повелителі і раби. І вірші є […]...
3. ПИШУ СТИХИ Пишу стихи. Нет, не устал, Хотя работа адова… Взойдут ль они на пьедестал? Не думал, не загадывал. Диктуют Музы или […]...
4. “Не я пишу свои стихи?..” Не я пишу свои стихи? Ну, хорошо, не я. Не я кричу, что нет строки? Не я. Не я боюсь […]...
5. “Приснилися вірші 81-го…” Любові Голоті Любові Голоті Приснилися вірші 81-го. Згадалася кожна пора того року так, як жодна інша. Згадалися тижні і дні […]...
6. Опять пишу тебе, но этих горьких строк Опять пишу тебе, но этих горьких строк Читать не будешь ты… Нас жизненный поток Навеки разлучил. Чужие мы отныне, И […]...
7. “Удосвіта – вірші. Слова молоді…” Удосвіта – вірші. Слова молоді, хоча й непривітні. І ти прошепочеш отак, як тоді: в сімнадцять, у квітні. І знову […]...
8. ЛИСТ На одному з малих полустанків я чекаю поїзда зранку. Влаштувалась в кутку на лаві, щоб мене не знайшли цікаві. Протяг […]...
9. “То так і я тепер пишу…” Привикне, кажуть, собака за возом бігти, то біжить і за саньми. То так і я тепер пишу: Папір тілько, чорнило […]...
10. СТАРОВІЦЬКІ ВІРШІ * Сидиш одна у білій вежі до наших покликів німа. Вирують пристрастей пожежі, а ти сидиш у білій вежі, немає […]...
11. МОЄ МІСТО Місто моє, закосичена квітко, Серця відрадо, бентего душі, Зором сягаю в минувшину, звідки Кличу на світ синьоокі вірші. Голос їх […]...
12. “Про море вірші не вдаються…” Про море вірші не вдаються: Бліді слова, бліді думки. Перед очима чайки в’ються, А в думках – степ і колоски. […]...
13. “Сумують, тобою не читані вірші…” Сумують, тобою не читані вірші, для тебе написані… І зів’яли іще не розкриті, в бутоні, намріяні квіти від тривалого, немилосердного, […]...
14. ДИТЯЧІ ВІРШІ Моя душа – налякана дитина, А наді мною кат стоїть. Мене Він б’є. Дубова паркет ина – І кров моя, […]...
15. КОЛЮЧІ ВІРШІ Вірші колючі, мов їжаки, Руки – до крові, душу – до крові… Повитягаю із них голки, Зшию деревам плаття паперові. […]...
16. * * * (Анатолієві Дністровому) Майже люблю ці ночі. Не довші – більші. Ця нагота зветься чомусь – листопад. Діти моїх ровесників пишуть вірші, випірнувши […]...
17. ВІРШ ПРО ВІРШІ + Чоло в долоні похили, чоло в долоні похили. В вазах строф цвітуть слова пахучі, мов квіти, Крізь шибу туги […]...
18. “Найліпші вірші родяться вночі…” Найліпші вірші родяться вночі, Коли на світ приходять мудрі діти, Чиїм думкам у битвах володіти, Нести на подвиг правоти кличі. […]...
19. 19. “Ветерани, що пишуть вірші, скарги…” Ветерани, що пишуть вірші, скарги, одаліски, що поночі йдуть на лови, аноніми, що вкупі становлять черги, франкмасони, що в’ють павутини […]...
20. ІРПІНЬ На балконі Довженка сидять голуби, Про Малишка нагадує кожна стежина. І пливе, наче спомин, туман голубий Над гаями, які обезсмертив […]...
21. ГРОБНИЦЯ НАПОЛЕОНА В Будинку Інвалідів, між колон, Покоїться твій прах, Наполеон. А скільки знав ти воєн, знав походів, Під чобіт свій підм’явши […]...
22. “Я вийшов. А за мною – мати…” Я вийшов. А за мною – мати. Та батько у сорочці білій. Птахи над обрієм летіли, І пахла м’ята. І […]...
23. ОСІНЬ МІЖ ГІР Пустіє між гір І щовечірньо осінь ходить над бухтою Зорі холонуть. Звідки звідки ти вітре холодний? Звідки твій шепіт шепіт […]...
24. ВІРШІ ПРОЩАННЯ – Цикл 1. Блукаю по відсутнім літі, – порозкидане гаряче листя пропікає душу. Запізніла жовч заходить у мою свідомість і гіркотою тривожить […]...
25. МОЛОДИМ СПІВЦЯМ Сонячні панелі, ранки золоті, – Що ж ви невеселі, друзі молоді? Звідки в вас ті жалі? Звідки той мотив? Вам […]...
26. “Люблю поетів з їх вогнем в очах…” Люблю поетів з їх вогнем в очах, Що пишуть серцем на папері мертвім, Люблю отих невтолених прочан В молитві їх, […]...
27. КРАЇНА СОНЦЯ Убивця знахарює під місточком, безокий стереже серця й корони, банкір складає вірші про листочки, поет громаді шиє панталони; повії, співаки, […]...
28. “В двадцятий вік не просто жити” В двадцятий вік не просто жити, Де неспокійна кожна мить, Де можна атом поділити, Але душі не поділить На половину […]...
29. КОПІЮВАЛЬНИКИ Грунтують білі валики тканину день і ніч. Корплять копіювальники, спадає втома з пліч. Тут фарби кілограмами відважують під звіт. Мазками […]...
30. Роздуми Зелені яблука нестиглі Всю ніч вітри обтрушують І почуття приносять дивні, І щохвилини думать змушують. І сумніви усе не тануть: […]...
31. ЕЛЕГІЯ ДЛЯ КОХАНОЇ Розпусти свої коси дівчина чорнокоса, В білій сорочці вийди у ніч, Як цвістиме жасмин у саду, Як цвістиме жасмин… Тебе […]...
32. ІІ. ODI PROFANUM VULGUS! Вони сидять серед базарів І продають дрантивий крам, – Нікому непотрібний хлам Перед ними храм краси захмарив. Сидять щовечора, щоранку, […]...
33. ПРАГНЕННЯ БІЛИХ НОЧЕЙ Я ними снив, я прагнув їх давно, Вони всякчас жили в мені, мов казка, Якої я наслухався малим, Якою я […]...
34. “ГОЛУБ НА ГАЛУЗЦІ ЯБЛУНЕВІЙ…” Голуб на галузці яблуневій – Аж сипнуло в очі переквітлим. Біло-сині хмари ген у небі Гоять день зітлілий гойним світлом. […]...
35. “Сивий дід…” Сивий дід Садить дерево. Ледве тримає в руках лопату – Садить. Ніхто не питає, Навіщо він садить Дерево. А дід […]...
36. “На березі моря, на жовтім піску…” На березі моря, на жовтім піску, На березі моря, на сірім камінні, На березі моря, на гальці і піні, На […]...
37. ВІРШІ (Частина 5) 154. Ω мл(д)нцахъ доро слы(х) сплющы(х) вку пЂ на εдины(х) ложа(х) с(ъ) мт ε(р)ми свои ми Мно го и таки […]...
38. ВІРШІ (Частина 2) 46. Ω утЂка ючихъ z долго въ Нεдо брЂ и то(и) собЂ зго ла поступа εтъ: ко(т)ры(и) надо(л)жившисA лю дя(м), […]...
39. “На черешні, що зрубана…” На черешні, що зрубана й спалена давно, малий хлопчик до стовбура прихилив чоло. Якщо добре придивитися – можете уздріть на […]...
40. ВИСТУП У ПОЛІ Слухають поезію колгоспниці, Молоді й немолоді жінки. Полишивши норми й буряки, Слухають поезію колгоспниці. Очі в них довірою горять, На […]...