ІРЖАВИЙ ОСІННІЙ ЯВІР
Як пахне явір восени! Як пахне явір! Ще й при потоці, наяву, вві сні, в уяві… Яка роса по кім […]
Як пахне явір восени! Як пахне явір! Ще й при потоці, наяву, вві сні, в уяві… Яка роса по кім […]
Покійник лежить у хаті, а в темних сінях я повис на гаку і кричу: “Я вишу!” І крізь регіт і […]
Я не зрубав її, небогу, я тільки шепотів: “Пади… і перегороди дорогу, смереко, перегороди. Ми ж молимось одному богу, з […]
Ти мусиш танцювати аркан. Хоч раз. Хоч раз ти повинен відчути, як тяжко рветься на цій землі древнє чоловіче коло, […]
Ми на камінь поклали мечі і в ріці наших коней купали, а чужинці прийшли уночі і на березі табором стали. […]
На кичері – хата одна. В хатині тій – жінка одна. За хатою – грядка і паша. Є старші на […]
Жовта нитка буде. Нитка жовта. Жовта барва горбиться, як віск. Ти не щез – на полотні зійшов ти проступаєш, як […]
Здалеку надходять. Із душі тихої – ще жовта й старовинна… Афин запах, потім запах сіна. Потім ночі, дні й роки […]
На сіні, що срібліє над кущами, завмерли дві душі в легких тілах. Я знаю, хто прикидав їх пластами. Нас кличуть, […]
Володимиру Забаштанському Володимиру Забаштанському Мій тато у тифозному бараці читав Старий Завіт. А поруч труп лежав. Іще вчорашній. Наче зруб, […]
Той, хто крадьки зазирає у вікно, хто високий і сивоокий двадцятої осені двадцятого віку, той уздрить, яка дівка чемна до […]
Космач іноді видається мені древнішим від Києва… А в якому столітті загублене його заплічне мале село, де з прадіда всі […]
Важко прокинутись і піти в ранок похмурий. “Де мій коханий?” – питала ти сторожа мурів. Вічна сторожа, звісно, не спить. […]
Прокажені, брате. Колокільця знов озвались… Застеляй столи. На тобі нема живого місця. Застеляй столи – ми вже прийшли. І тебе […]
Василеві Корпанюку (Версія) Василеві Корпанюку Коли немолодий чоловік повертається додому, він іде зарінком, він іде лісом, він іде над потоком, […]