Змалку вдихнув те, що вдихнув, решту – із книжки, Пишуть, що ми – люди із тьми, браття-опришки. Пишуть: не знав. […]

Раптом світ в зіницях затремтів так, немовби я заледь не скоїв смерть комусь. Я руки опустив. Я відходжу від злоби […]

На єдиному березі його безпросвітної, старості його заморської сива ходить вівця… А вовну її першу повезли в бесагах за море, […]

Бродиш, коли Грегіт замело, п’єш каву, коли впали сніги на плечі й нові падуть. Слова живого не випустиш, гейби з […]

Тоді ми зникли в лісі… Кроків шість – і там твій сміх і крок! Слабого світла пучок з-між віт – […]

Спасителем чи сином необнятим у Чорнім лісі приспані вітри? Я знаю, моя мила, ти була там. Це ти тоді промовила: […]

На березі Він вогонь розклав. Петро в човні не знаходив місця і кинувся в море, добрався вплав апостол, що тричі […]

Не зло і не зламане в хащі крило хитнули у вірі, а те, що піднесло, а потім пішло морозом по […]

Зіпершись о стіну з гнилих бервен, він солов’їні згадує рулади: “О будь благословен! Навік спасен, хто йшов з тобою в […]

Коли моя мати заходить до церкви, вона нікого не помічає, доки іде на своє місце. Вона зупиняється маленькою дівчинкою, майже […]

Багато небесної сходить краси на кичери лисі, на наші обійстя і наші ліси… І тихо у лісі. Один прилітав на […]

Іванові Остафійчуку Хтось грає за лісом на скрипці. Спасіте його. Чи скрипку з-за шраліса чути? Та швидше з могили. То […]

Любові Голоті Любові Голоті Приснилися вірші 81-го. Згадалася кожна пора того року так, як жодна інша. Згадалися тижні і дні […]

Ще б кілька слів, хоча би зо два, і все – на місці, все – як слід. Лежить у голові, […]

А Марічку габи взєли, поглинула річка… Вони ще діти в білих рантушках, у плесі темнім, дебрі темній граються, а вже […]