Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



ПІЗНІ ВОГНИЩА

Їх запалюють аж тоді, коли і найбільші верхи від учора – під снігом. Вони горять повільно, високо здіймаючи свій дим, […]

ОСІННІ ПСИ КАРПАТ

Іду – немов траву чиюсь толочу – отак мені. Не погляд і не зойк з гущавини. Та озирнутись хочу, поглянути […]

“Є різні ватри. Є ватрИ…”

Є різні ватри. Є ватрИ, що з довгими прийшли ночами. Горять в снігах під небесами на голому джубрі гори, горять […]

ДИДАКТИЧНИЙ ЕТЮД II

Все-таки непросто зрубати високу і горду смереку. То тільки так здається, бо легко її обняти. То вже й тобі так […]

“Запахли яблука у сіні…”

Запахли яблука у сіні – на молодість, на перший гріх. Містечка галицькі осінні. Є щось феллінівське у них. Когось повік […]

ІЗ ВІРША

Коли дорогу свою знаєш, тоді бездумно вдивляєшся у знайомі погрози вигадливих ранніх сутінків, ніби на цвинтарі предків укотре перечитуєш зітерті […]

ГОЙ

Великий ворожбит живе в Карпатах. Він ще живе. Його назвали – Гой *. Він ще не має права помирати – […]

“…І заклинання мольфарів…”

…І заклинання мольфарів промовив бахур. І знову не почули слів, хто ждав метафор. Лиш забрязчала тьма оков, і знову – […]

“Зронила шиття…”

Зронила шиття і навіть не глянула долі. Про нитку найтоншу не знає найтонше єство. І чорна коса, як ворон на […]