КРІЛЬ І ЕРОЛЬ. За Гете
Через ліси, через гори –
Недоле моя! –
Їде батько з своїм сином
В неділю до дня.
– Чого ж бо ти, мій синочку,
Голівку сховав?
– Гой, таточку, голубочку:
Кріль Ероль там став!
– Ні, синочку, дитя моє, –
Нічо не стоїть
– А тото що – у коруні?
Адіть, о! Адіть!!
“Хлопчику, гоя!
Гайда зо мною:
Прекрасні гри му
Грати з тобою!
Прекрасні квіти
В моїм садочку!
Дасть тобі неня
Білу сорочку!”
Ой, таточку, голубочку,
Він мя зачіпат:
Каже, що дасть сорочечку,
Ще й будет ся грать!
– Цить, сину мій малесенький,
Цить соколе, цить:
Тото вітер буйнесенький
У листі шумить!
“Хлопчику, гоя!
Гайда зо мною –
Возьмуть тя доньки
В танчик з собою.
Мої донечки
В Зельмана грають,
Ще й заколишуть,
Ще й заспівають!”
– Гой, таточку, голубочку,
Дивіться – оя!
Кріль Ероля пишні дочки,
Мабіть, то стоя?
– Ні, синку мій, дитя моє;
То кладений пліт –
А то верба кучерява
Піт плотом стоїть!
“Хлопчику, гоя!
Гайда зо мною, –
Я тебе возьму
Силов з собою!
Твоя урода –
Моя подоба.
Рушай зо мною
В мою господу!”
– Вай, таточку, голучочку!..
– Цить, синку мій, цить!
– Хоче мене король Ероль,
Таточку, убить!!!
– Ні, синку мій, дитя моє…
Недоле моя!..
…Не йдіть, люди, у дорогу
В неділю до дня!
Мина гори, мина доли,
Мина чорний ліс…
Батько сина неживого
Додому приніс.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)