ЗАЛІЗО
Як шалено росте залізо,
Лізе в танки, в ракети, в броню,
Лізе в тіло і в душу лізе.
Чим цей ріст його зупиню?!
Лізе в доповіді і в спічі
З нутровини, з ядра землі.
Став залізним я втричі аж вдвічі,
Ми, з заліза, залізні і злі.
Бо залізо залізло повсюди,
Людство глухне од скреготу зла.
На мої на залізні груди
Аж заточується бджола.
Я залізно зимую у літі,
Залізняк я села і зела.
Од заліза на лютій орбіті
Аж заточується Земля.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)Related posts:
- “Аж сюди, над залізо й бетон, пронеслося…” Аж сюди, над залізо й бетон, пронеслося раннє вітру зітхання, тужливе, осіннє, і мені заплело у волосся своє тихе квиління. […]...
- Я ГАДАВ Я гадав, що лиш у Римі Торгуються лихом, А то і в нас, в Цареграді, Сумирно та тихо Підточуть корінь […]...
- Я ТЕШУ ЗАЛІЗО Тешу й стругаю чоло сталеве, Аж загоріли щоки! А в небі хмари – невпинні леви – Біжать у світ широкий. […]...
- Зі збірки “ЗЕМЛЯ Й ЗАЛІЗО” (1930)НАПИС НА КНИЗІ ВІРШІВ Напружений, незломно-гордий, Залізних імператор строф – Веду ці вірші, як когорти, В обличчя творчих катастроф. Позаду – збурений Батурин В […]...
- “Нам часто кажуть – це жіночі сльози…” Нам часто кажуть – це жіночі сльози Рятують людство у тяжкій біді. Для них ростуть обставини тверді, Немов для квітів […]...
- ДОН-КІХОТ ІЗ ЛИМАНУ Надивитись на все в Україні, І рукою махнути на все… На старій деренчливій машині На Обухівське вийти шосе. Був би […]...
- ПОКИ СПИТЬ ВЕЗУВІЙ …Проснувсь Везувій – і нема Помпеї… Та я в кіно дивлюсь-таки на неї, Хоч на відкопану, а все-таки дивлюсь: Неначе […]...
- СОН Здригнулася од поштовху земля, Вжахнулися дерева, трави, люди, Міста і села – на камінні груди, І тільки сивий попіл кружеля. […]...
- “Помру під тином…” Помру під тином… Тільки під яким – Під межовим чи за колючим дротом? Упившись поту смородом гірким, Я землю гризтиму […]...
- Ізяслав і поділ України Золоте, незлобне серце Мав у грудях Ізяслав, – Все він думав, все молився, Все він вірив і прощав. І дитячою […]...
- ІКВА Де верби низько посхилялись – Долина в травах вздовж села. Раніш вона Іквою звалась, В Дніпро водицею текла, Її по […]...
- КРИЛО І КОЛЕСО Коліс природа не створила І навіть не дала ідей. Зате були у неї крила, Що в небо кликали людей. Здригнулося […]...
- “Я – Леда, ти – цитаделя…” Я – Леда, ти – цитаделя, Закопана напоказ… Ув орбіті брову Я – Воркун у кров… І мажорно сон рожам, […]...
- “Кричать кажани, пойнявши дерева…” Кричать кажани, пойнявши дерева, Підводи гудуть на тьмянім узбоччі. І глухне земля, і втома сталева На плечі лягає мороком ночі. […]...
- “Як у нашому селі…” Як у нашому селі Кращі в світі ковалі Що майстри вже, то майстри: Ремонтують трактори, Лагодять поїльні, А ще на […]...
- ПОЕМА ПРО ВІТРИНИ Скляні очі кам’яниць, над ними чола балконів, рійний, стрійний танець світла красок, тонів. О місто, місто, місто – гігантний заліза […]...
- “А все ж приємно жить на світі…” А все ж приємно жить на світі, Цікаво жити, чорт візьми! …Земний супутник на орбіті. Ядро штурмується людьми. От-от зорю, […]...
- ГІПОТЕЗА Мій предок землю копирсав сохою. Сів спочивать і задивився в море. Колючий вітер лемешем перевертав блакитні скиби хвиль – від […]...
- “Що ж далі? Задубіння жил…” Що ж далі? Задубіння жил, Подагра, пам’яті судома. Від того, чим ти досі жив, Тобі лишилась тільки втома. Навчись дивитися […]...
- СМУТНІ КАРТИНИ Убогії ниви, убогії села, Убогий, обшарпаний люд, – Смутнії картини, смутні-невеселі, А інших не знайдеш ти тут. Не став би […]...
- “Ще поки людство не дивилося кінофільмів…” Ще поки людство не дивилося кінофільмів, Бог йому дав геніальну підказку: Найдивовижніші фільми (жахів, кохання, тривог і захоплень) біло-чорні і […]...
- О КОСМОСЕ ВЕЛИКИЙ НАШ О Космосе великий наш, безмежжя розпрозорене! Ми із Землі блакитної мчимо у далі зоряні. Ми всі до тебе звикнемо, раніш […]...
- “Пильніше й глибше вдуматися в себе…” Пильніше й глибше вдуматися в себе… Ти звівся й стверд у лютій боротьбі, З кісток і тріщин викладений склепе, Маленький […]...
- “За свободу воюють залізні чеченці…” За свободу воюють залізні чеченці, Рвуть пута московські, не знаючи страху. А Вкраїну штовхають комуністи-збоченці На узбіччя історичного шляху....
- ДОРОГА ВІКІВ Не потрібні попутні машини – через поле грунтівка лягла. Ми з тобою, мій сину, мужчини, нам іти від села до […]...
- ПЛЕСО СПИТЬ Плесо спить. В очерет Тікають перелякані брижжі. Келех ночі налив у плав, Келех ніччю по вінця – мла. І от […]...
- “Ще просонню сповиті…” Із палицею пілігрима У нові села й городи Простує тінь неутомима Григорія Сковороди. М. Рильський Ще просонню сповиті Дніпрові береги… […]...
- “Дача була край села…” Дача була край села, Срібно тремтіла трепета. Господи, як ти знайшла Посеред ночі поета! Як ти несміло ввійшла, Як дарувала […]...
- “Мабуть, ще людство дуже молоде…” Мабуть, ще людство дуже молоде. Бо скільки б ми не загинали пальці, – XX вік! – а й досі де-не-де […]...
- “Все залізло в кубельця, наїлось новин…” Все залізло в кубельця, наїлось новин і поснуло. Лиш я на сторожі один. Ні, таки не один – списа лагодить […]...
- ВЕРЕСЕНЬ Обсіялось. Зерно ще не зійшло. Поля лежать, мов скупані в блакиті. Край шляху зупинилося село І гріється у бабиному літі. […]...
- ІІІ. SIC TRANSIT На європейському цвинтарі погасили ліхтарі; Заграла на своїй гітарі Скажена кров в німій отарі, Здригнулись вівчарі. На європейському цвинтарі погасли […]...
- БРАТЕРСТВО Людство бачиться древом: У кожної гілки Своя пташка, У кожної пташки Своя мова. А разом – древо, А спільно – […]...
- БІЛКА В КОЛЕСІ На орбіту зоопарку вогником кружляє шпарко білочка у колесі – у своєму космосі. Мимо, мимо – пружні кроки, мимо – […]...
- “Все бурхливіші крила негоди…” Все бурхливіші крила негоди, І тривожніший все я, ждучи: Вік героїв величний надходить, І щоночі на небі мечі. І щоночі […]...
- МИСЛИВСЬКА ЛЕГЕНДА Плесо спить. В очерет Тікають перелякані брижі. Келих, наповнений ніччю вщерть, Келих ніччю по вінця – смерть, і от Над […]...
- “Ну навіщо стільки заліза…” Ну навіщо стільки заліза – Нари, двері, гратовані рами? Все одно я зненацька пролізу Крізь щілину тюремної брами. Все одно […]...
- ВЕРЕСЕНЬ Приходять дні, що яблуками пахнуть, Золоченими у садах тінистих, Відходить літо, достигає осінь, У верес одягає сиву пущу. Угорі, під […]...
- ПРИСТРАСТЬ Твоє тіло слизьке як пристрасть І виблискує ніби “Відьма” Ропса Воно викликує таку безмежну пристрасть Як твір Хеопса Я звіром […]...
- ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ Радіола в клубі грає, У танку і старі, й малі. Половина села гуляє, Половина лежить в землі. Вітер Вічний вогонь […]...