ТИХИЙ ЕТЮД
Що несеш мені в тихому імені,
В зливі кіс, перевитій, важкій?
Що нашепчуть вуста твої стримані
Несповитій тривозі моїй?
Чи над каннами над пломенистими,
Де я пісню твою перестрів,
Знов розсиплешся аметистами
З-під холодних і зламанних брів?
Що з твоїми словами невмілими,
Хто їх трунком гірким напоїв?..
І біжать між березами білими
Білі руки в тривоги мої…
(3 votes, average: 2,67 out of 5)
Related posts:
- “тихий дощ у долоні” тихий дощ у долоні прощанням точиться вже скоро будуть пригорщі повні очі – звірята карі звірята біжать тебе запам’ятати а […]...
- СОНЯШНИЙ ЕТЮД Де котиться між голубих лугів Хмарина ніжна з білими плечима, Я продаю сонця – оранжові, тугі, З тривожними музичними очима. […]...
- “Може, я на морському родючому дні…” Може, я на морському родючому дні Серед трав і серпів Народилася в серпні. Було ж море в Карпатах в непам’ятні […]...
- ПТАХ НЕ СИДИТЬ НА ГІЛЦІ Не прилетів птах до гілки, видно на ній тільки місце для його ніг, довкруги неї порожнечу, подібну до саду, купи […]...
- ПЕРЕД ЯСЛАМИ Перед Твоїми яслами, малий Ісусе, Стоїть багато білих і чорних овець, З якими Ти любиш гратися. З їх кучерів Твоя […]...
- ЕТЮД КОХАННЯ Кохати – нові землі відкривати, Нюанси свіжі і відтінки нові. Кохати – це щомиті дивуватись, Це – задихатись з подиву […]...
- МУЗИЧНИЙ ЕТЮД Помаранчева стигла палітра Горизонту вина подає. Запрягає музика три вітра, Щоб процокати в серце твоє. Вибухають сонати високо В епіцентрі […]...
- ЛЕБЕДИНИЙ ЕТЮД Ты белых лебедей кормила, Откинув тяжесть черных кос… В. Брюсов Одягни мене в ніч, одягни мене в хмари сині І […]...
- НІЧНИЙ ЕТЮД Не кров з молоком, а кров із ніччю – Про тебе задумуватись весняною порою І сльози збирати по твоєму обличчю […]...
- ЕТЮД ПРО ХЛІБ Яйце розіб’є, білком помаже, На дерев’яну лопату – та в піч, І тріскотітиме іскрами сажа – Мініатюрна зоряна ніч. На […]...
- ВРУБЕЛІВСЬКИЙ ЕТЮД Він мав печальні всевидющі очі – В орбітах диких голубі дива. В них світ буденний, темний і порочний На полотні […]...
- МАЇВКА Білі черешні, рожеві морелі Травневого вечора Рядком біжать на маївку, Гублять віночки. А біла хата на горбі, Мов господиня в […]...
- ТИХИЙ Досить шептатися, тише! Хай заговорять громи! Гнів наші душі колише, В груди вдаряє крильми. Хто ж наполяже сильніше? Хто, як […]...
- “Мой тихий сон, мой сон ежеминутный…” Мой тихий сон, мой сон ежеминутный – Невидимый, завороженный лес, Где носится какой-то шорох смутный, Как дивный шелест шелковых завес. […]...
- ТИХИЙ ШУМ Когда в приморском городке, средь ночи пасмурной, со скуки окно откроешь, вдалеке прольются шепчущие звуки. Прислушайся и различи шум моря, […]...
- “Поза тихий за Дунай…” Поза тихий за Дунай, Де мій сокіл пробував, Лети, гадко, в чужий край, Де го туга обгортає. Неси душу там […]...
- “Цей тихий край, озерний світ…” Цей тихий край, озерний світ Я над усе люблю – Як жолудь любить пружність віт І як зерно – ріллю; […]...
- “Що від мене хочеш, тихий смутку?” Що від мене хочеш, тихий смутку? Чим і перед ким я завинив?.. Не впаде землі сирої грудка Ще на мене […]...
- “Тихий берег понад морем…” Тихий берег понад морем Темна нічка обіймає. Виплив місяць із-за хмари, Море стиха промовляє: Хто се ходить? Чи безумний, Чи […]...
- З ВІКНА Синиця в шибку вдарила крильми. Годинник став. Сіріють німо стіни. Над сизим смутком ранньої зими Принишкли хмари, мов копиці сіна. […]...
- “Ой майнули білі коні…” Ой майнули білі коні, тільки в’ються гриви, Тільки курява лягає на зелені ниви. Пронеслись, прогупотіли, врізалися в небо, Впала з […]...
- ЕТЮД Вулиця мокра морок ліхтар Відблиски світла випадок кут Ковнір піднявши рухається цар Ходить ходою бризкає жмут Зрідка візник торохтить нудливо […]...
- ЕТЮД ЗІ СВІЧКОЮ І знов мені дорога дальня По картах випала. Іду. …Горить свіча в твоїй вітальні Одна-єдина на виду. Запахло воском від […]...
- РАНКОВИЙ ЕТЮД Як хочеться красивих слів Своїх, твоїх, чиїх завгодно, Такий от настрій і погода, Що хочеться красивих слів. І гарно так, […]...
- КАРПАТСЬКИЙ ЕТЮД Над Карпатським плаєм Місяць срібноликий Зачепився рогом За вершок осики. Розлилось довкола Акварельне плесо Й світ підперезало Білим перевеслом. Мовби […]...
- ЕТЮД З НАТУРИ За артистичністю ховаєте байдужість І догми з виглядом премудрим речете… Такі не сивіють з нервового напруження, Ви просто так, від […]...
- ГІРСЬКИЙ ЕТЮД Мов дівчата худенькі, ялини Розбрелись по безпліддю гір. Дерев’яна гірська хатина, Чорних буйволів повен двір. І хазяйська дочка-мадярка Виносить мені […]...
- ДИДАКТИЧНИЙ ЕТЮД I Коли в тобі зрубали щось високе і горде, і воно впало на душу, мов колода, і не анабш, куди її […]...
- ДИДАКТИЧНИЙ ЕТЮД II Все-таки непросто зрубати високу і горду смереку. То тільки так здається, бо легко її обняти. То вже й тобі так […]...
- ФАНТАСТИЧНИЙ ЕТЮД На ту стаєньку вийшов я вночі. За мною – голий ліс. Пора – квітнева. Та зацвіла вже гілка черешнева й […]...
- ЕТЮД З ВОРОНАМИ На цьому світі стільки ірреального шукаємо тверду земну основу грудневе пиво біля кафедрального і сірий день мугиче боса-нову відлига як […]...
- ЕТЮД САМОТИ Ображений, зневажений, На самоті з думками, Сидиш, підперши голову Крутими кулаками. А десь радіють недруги, І мед-вино кружляють, І зле, […]...
- ТРАВНЕВИЙ ЕТЮД Бузок скрипів, перегорів, Пошумував, та й годі. А птах зрадів, гніздечко звив І пух послав насподі. Така пора: кому – […]...
- ЖУРНАЛІСТСЬКИЙ ЕТЮД Далекі села і міста, Дорога – як струна. Недоціловані уста. Події. Імена. Вокзали. Візи. Суєта. Готельні номери. І дні складаються […]...
- ПІДМОСКОВНИЙ ЕТЮД По двійко лиж – і навпростець лісами, в сніги, у сосни, в тишу – без лижні. Сполохать ніч дзвінкими голосами, […]...
- В НАЙТЯЖЧУ МИТЬ. Драматичний етюд Дія відбувається після того, як кубинські повстанці, висадившись із “Гранми”, потрапили в засідку батістовців і були покошені кулеметним вогнем. З […]...
- ВУЛИЦЯ Під рев сирен, Під завивання лун Біжать, січуться, мечуться в ударах Огні… Огні… Туди, де втопла шхуна В крові на […]...
- ЕТЮД ТРАВНЕВОЇ НОЧІ Прибилась пташка до вікна, На підвіконні сіла. А ніч була ясна-ясна І вся од цвіту біла. Ми пташці сипали пшона, […]...
- ЕТЮД ДО ПОРТРЕТА СЕЛЯНКИ Маленька, легенька, старенька, сама, – Ні плоду, ні роду – нікого нема. Город, та криниця, та кілька сусід, – Здавалось […]...
- ЕТЮД РАННЬОЇ ВЕСНИ Що з того, що ще вода холодна І рогіз лежить, мов ковила? Лиска в чорне зодяглася модно – Мов княжна, […]...