ДЗЕНЬКИ-БРЕНЬКИ (Поетичний жарт)

Related posts:

1. 5. ВІРШОТВОРКА ВИСТУПАЄ В ТРИГОРСЬКОМУ Ну що йому твоя манірність, Велечериві словеса. Він знав поезії безмірність, В її піднявшись небеса. І що йому ці дзеньки-бреньки, […]...
2. ЖАЛЬ Як настане весна божа, Степ зазеленіє, Яких тільки нема квіток! Аж серце радіє; Ряст, барвінок, чебрець, зорі, Васильки і рута. […]...
3. ПОЕТИЧНИЙ ХЛІБ Такого хліба треба б замісити, щоб в нім було і злетів, і покор, щоб був їдою хворим, їддю ситим, – […]...
4. ДАВНІЙ ЖАРТ Підмостивши під щоку шапку й рукавиці, У вагоні дядько спав на вузькій полиці. Раптом поїзд загарчав і спинився в полі. […]...
5. “Поезія – не жарт…” Поезія – не жарт… Вона – Це теж космічна битва. Вона і мати, і жона, Присяга і молитва… Є тіло, […]...
6. КВІТКОВЕ ВЕСІЛЛЯ. Алегоричний жарт У вишневому садочку, Під вербою, в холодочку, Щоб лихо прогнать І щоб долю звеселити, Заходились наші квіти Весілля гулять. Не […]...
7. FRS POETICA Мій вірш повинен бути хмільний Як плід земний Німий Як перстень на руці старий Тихий мов з-під вікон двох Камінний […]...
8. ТОПОЛИНІ СНІГИ Летять тополині сніги, зриваються, падають косо. Лягають на брови і коси густі тополині сніги. Ходімо, ходімо в поля, де вітер […]...
9. “Велосипед ночує на балконі…” Велосипед ночує на балконі, наставив роги на туманне скло. Сміються всі ретроспективні коні, уздрівши ту пародію – сідло. Сміється кожна […]...
10. ВОНА СПІВА Вона співа – і серця поривання У згуки ті вона перелива, Горять огнем безмірного кохання Її пісень пекучії слова. Вона […]...
11. “Човен хитається серед води…” Чом в Тебе Дівчино Уста солоденькі Човен хитається серед води,* Плеще об хвилю весло. В місячнім сяйві біліють сади, Здалека […]...
12. “Не забуду я… о ні!..” Не забуду я… о ні! І тепер, коли згадаю, Бачу ночі весняні, Чую шум далекий гаю. На траві, в шовку […]...
13. ЕЛЕГІЯ 3 РЕФРЕНОМ Коли мені легко-легко на серці, тоді я знаю, чого воно так зробилось: сьогодні з-за океану на кінчикові світанку вернулись додому […]...
14. “Раскиньте крылья, птицы” “Раскиньте крылья, птицы”, Как время далеко! По выцветшим страницам Бежать вам так легко. И говорить, что скоро (Вы знаете, когда) […]...
15. ЧАРИ НОЧІ Сміються, плачуть солов’ї І б’ють піснями в груди: “Цілуй, цілуй, цілуй її, – Знов молодість не буде! Ти не дивись, […]...
16. ЛІТО У ГІНЦЯХ Неблизько до Лубен, до Києва далеко Лежить собі село на Удаї-ріці. Отам було мені і затишно, і легко, Спасибі вам […]...
17. “Голос милого далеко…” Голос милого далеко Чує серденько моє, Оленятком скаче легко І на хвилюку не стає. Він до сарноньки своєї Через гай […]...
18. УТЕШЕНИЕ В СЛЕЗАХ “Скажи, что так задумчив ты? Все весело вокруг; В твоих глазах печали след; Ты, верно, плакал, друг?” “О чем грущу, […]...
19. “На полустанку вікна світяться…” На полустанку вікна світяться, Сміються, плачуть солов’ї. А навкруги, бліді від місяця, Лежать поля, стоять гаї. Безлюддя. Спокій. Аж не […]...
20. БЛИЗНЯТА (Квітень) Люблю я й досі присмерки прозорі Квітневих вечорів, і чорну сіть Вишневих, яблуневих верховіть, І по калюжах різнотонні зорі. […]...
21. ВІДГОМІННЯ Світлій пам’яті брата Федора Я жалів і жалітиму юні літа, Хоч вони вже далеко, далеко, Де у синьому небі і […]...
22. Душа – невидимка Душа – невидимка. Где ты живешь? Твой маленький домик, Наверно, хорош? Ты бродишь по городу, Бродишь одна, Душа-невидимка, Ты мне […]...
23. ВЕЧЕР Когда настанет вечер ясный, Люблю на берегу пруда Смотреть, как гаснет день прекрасный И загорается звезда, Как ласточка, неуловимо По […]...
24. “один вірш після мене залишиться…” один вірш після мене залишиться один вірш вписаний в партитуру берести молодої березової кори навесні напровесні коли плаче верба коли […]...
25. ЯРОСЛАВ ГАРСІА ЛОРКА Ти прогнав пегасика, мов пасинка, най собі летить конячка панська! Сніг упав, як піна з вогнегасника. Вірш запах, як пасіка […]...
26. “Коли я далеко від тебе…” Коли я далеко від тебе – ти думаєш у мене все чудово. Купаюсь у променях слави, пишу нові вірші. Коли […]...
27. “Пожовтіла тополя. І клен збагрянів.” Пожовтіла тополя. І клен збагрянів. Осінь надворі. Пора сумувати. І видіння з тобою проведених днів (З тобою! Посеред розквітлих лугів!) […]...
28. “Сама тільки можливість…” Сама тільки можливість існування конвою свідчить про страх людини перед свободою, – зате присутність конвою викликає нестерпучу конечність бунту і […]...
29. У ЛІСОВОМУ КАБІНЕТІ В кабінеті лісовому, На кленовому пеньку, Після зливи, після грому Риму я кував дзвінку. На всі боки – вікна, двері! […]...
30. ОСІННЯ ОБНОВА Терпкий, неначе тютюновий, На пальцях запах хризантем… Пора осінньої обнови – Вже час нових шукати тем. І ти від свіжих […]...
31. “Диха гірко, по-весінньому…” Диха гірко, по-весінньому Вітер білий. Що намисто темносинєє – Ллються тіні. Ніби глечиком полив’яним Вщерть налили, Потопили гори в синь […]...
32. “Хай буде легко. Дотиком пера…” Хай буде легко. Дотиком пера. Хай буде вічно. Спомином пресвітлим. Цей білий світ – березова кора, по чорних днях побілена […]...
33. ВЛЮБЛЕННОМУ Как вести о дороге трудной, Когда-то пройденной самим, Внимаю речи безрассудной, Надеждам розовым твоим. Любви безумными мечтами И я по-твоему […]...
34. “Конвалії цвітуть у молодій траві…” Конвалії цвітуть у молодій траві, тремтить роса на вічках дзвонів білих. І зацвіла весна у мене в голові, і в […]...
35. БЕРУ ОБЕРЕМОК ПРОМІННЯ Беру оберемок проміння Жовто-пухкої кульбаби, Стелю і лягаю. Коло мене коса, Молоток і мантачка. Бриль золотий захищає від спеки… А […]...
36. “Глибова течія котить холод донизу, донизу…” Глибова течія котить холод донизу, донизу, теплі води стоять десь далеко, далеко, далеко, і жовтець посвятився у жмут пересохлого хмизу, […]...
37. ЩО ТАКЕ БАЙКА Син-школяр читає книжку. – Тату, таточку! – гука. – Ось написано тут байка. Це матерія така? – Ні, то вірш, […]...
38. “До нас прийшов лелека…” До нас прийшов лелека З косою на плечі, Води напився з глека Та й сів на спориші. І так сидів […]...
39. “За морями далеко ти…” За морями далеко ти, Болю рідних земель. Тільки й чути крізь клейкоти Нарікання осель. Крячуть суздальські ворони, Виє пагуби звір. […]...
40. СКРИПАЛЬ Старий скрипаль на п’яному банкеті, Серед нових господарів життя, – Дивлюсь – і викликає співчуття Незграбна постать в сірому жилеті. […]...