Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Вже бракне слів. Важка хода пера…”

Вже бракне слів. Важка хода пера.
Рипить воно, немов правдавній спомин.
Але мені ще не прийшла пора
летіти в ірій над осіннім полем.

В саду душі іще не весь ренклод
упав в долоні стомленого листя,
і я ще прийду в світ його щедрот
із небуття п’янким дощем пречистим.

Та й відшукаю у пожежах днів
незнищеної пам’яті вустами
твої уста, щоб знову зазорів
надій овид, можливо, не востаннє.

І буду знов ловити щастя мить,
й не озирнусь на спогади печальні.
…А за вікном підкралась ніч й шумить
дощем в моїх обіймах самоспалень.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 4,67 out of 5)

“Вже бракне слів. Важка хода пера…” - ЧИР НЕСТОР