“Поле широке…”
Поле широке –
У два крила.
Жито високе –
У погляд орла.
Житом
Іде
Дівчина
Біла-біла,
Як мати породила,
І не боїться коня.
А білий-білий кінь
Покладе їй голову білу
На білу грудь.
І засумує жито,
Що вже поспіло,
І стрепенеться крилами
Поле широке.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Біле – біле – біле поле…” Біле – біле – біле поле. Чорний гомін. Вороння. Посідало та й замріялось про убитого коня. Скаче кінь, копитом цокає, […]...
- “…ця жінка – музика…” …ця жінка – музика мелодії смеркань і тиша смутку – листя золоте де біла квітка в кришталевій вазі де сон […]...
- БІЛА ДОРОГА Білі дерева, Біла дорога, Білий ліс. Зайдеш за стовбур – З-під ніг випурхне біла пташка, І починається срібна музика, Наче […]...
- НЕВОЛЯ Дайте мені коня мого, Дайте вороного; Пустіть мене, пустіть мене В поле на дорогу. Я уздою золотою Коня зануздаю; Вітром […]...
- ЛОШАДИ В ПОЛЕ Лошади в поле, Трава высока. Лошади в поле Под утренним светом. Быстро росинки бегут до рассвета, Надо успеть напоить всю […]...
- Ратай викохує поле Ратай викохує поле, Пілот підіймає небо, Пісню метець плекає, Що у народі живе. Але- Поле родить ратая: А небо – […]...
- ПОЛЕ МОЄ ДУХОВНЕ Поле моє духовне другого тисячоліття – десь під самим вершечком, в самім озоновім шарі пружилось розростатись посеред ракетних вибухів… Поволі […]...
- Липень. Поле Липень. Поле. Чорно-білі корови І чередник молодий На коні. Трави ще не прохололи – Мабуть, у пояс мені. За лісосмугою […]...
- “На світі все боїться часу…” “На світі все боїться часу, Та час боїться пірамід, – Казав мудрець, пізнавши Схід, – На світі все боїться часу”. […]...
- Понеси мене, коню, в чисте поле Понеси мене, коню, в чисте поле, Чисте поле – чисте від болю… Ні! Неси ліпше в прірви-вирви, Збайдужіння з грудей […]...
- “Ой піду ж я в чисте поле…” Ой піду ж я в чисте поле, Вкрите рожами надій. Там розвіється на волі Нерозлучний смуток мій. Там розсію дрібні […]...
- “І кінь тебе поніс через потік…” І кінь тебе поніс через потік. Для тебе ліжник на коня накинув панашко. Він коня твого зарік на воду й […]...
- РОЖЕВЕ ПОЛЕ Синок біжить в червоній сорочині на захід сонця, у рожеве поле. А я в ярку надибала ліщину і оббираю. Поле […]...
- “Все мне мерещится поле с гречихою…” Все мне мерещится поле с гречихою, В маленьком доме сирень на окне, Ясное-ясное, тихое-тихое Летнее утро мерещится мне. Мне вспоминается […]...
- ДОЩ Не дощ, – а кінь. Гнуздечки брязкотять, То чалий кінь Чвалає темним містом І гречно клонить голову додолу, То сонний […]...
- БІЛЕ ВИДИВО ЗИМИ Вишиває сніг черешню, двір і нашу хату. Біла хмаро, де береш ти пряжі так багато? Брате яворовий, снігу в мене […]...
- ГУЛЯЙ-ПОЛЕ Лежить Гуляй-Поле в крові і в сльозах, Потоптане, смертю розоране, В бомбових кратерах і черепах, В гільзах, В ожугах, В […]...
- Дивлюся в поле обсіяне зорями дивлюся в поле обсіяне зорями і я – порошиною всесвіту я дишу ним він увесь у мені колись невагома і […]...
- “Вечір, ніч, безмовне поле…” Вечір, ніч, безмовне поле, Профіль жінки у вікні. Підіймається, мов полум’я, Повен місяць вдалині. А під тим розлогим місяцем По […]...
- В голубом небесном поле В голубом небесном поле Светит Веспер золотой – Старый дож плывет в гондоле С догарессой молодой. Воздух полн дыханья лавра, […]...
- “Осіння ніч. Безмовне поле…” Осіння ніч. Безмовне поле. Під місяцем блищить ріка. І хрестять сиві виднокола Невтомні руки вітряка. Земля замислена і строга, І […]...
- “До передмістя поле наплива…” До передмістя поле наплива, І кібернетики, лаштуючи комп’ютер, Вслухаються, як шелестить трава, Як пахне рута, терпко пахне рута....
- БЕЗТАЛАННЯ Скажіть мені, добрі люди, Навчіть мене, братця: Як у світі поміж вами З лихом розминаться? Бо куди я не ударюсь, […]...
- “От і знову в позолоту…” От і знову в позолоту Одягаються Карпати – Літо скінчило роботу, Літо хоче подрімати. Ти ж трудися на здоров’я, Люба […]...
- КОЗАК Куда ж ти, козаче, на карім на коні – Ци з орли в заліжку, ци з вітром в погоні? Ні […]...
- “Вечір, поле, дорога в пшениці…” Вечір, поле, дорога в пшениці, Коні мирно бредуть до села. Придорожня криниця – мов сниться – Журавлем над колоссям спливла. […]...
- “Поле чорніє. Проходять хмари…” Поле чорніє. Проходять хмари, Гаптують небо химерною грою. Пролісків перших блакитні отари.. Земле! як тепло нам із тобою! Глитає далеч. […]...
- Червоні дими крови живлять сон орла червоні дими крови живлять сон орла на похиленій у зелень молитви голові Родогаста закляклим ляком чорного коня у чистому кроці […]...
- “Розкажи, розкажи мені, поле…” Розкажи, розкажи мені, поле: Чого рідко ростуть колосочки? – Ой дощів мені б треба, дощів, а не поту, Бо той […]...
- ВИЙДУ Я В ПОЛЕ Вийду я в поле. Може ще вбита Мрія воскресне! Йду над ручай. Тихо дрімає сірий лан жита, Річка так тихо […]...
- МІННЕ ПОЛЕ Мій друже, фрази містиків ніколи не заміняли справжнього знаття. Ти бачив нескінченне мінне поле, за межами якого – небуття. Але […]...
- “Десь на дні моїх ночей…” Десь на дні моїх ночей Горить свічка біла Йшов вітер не погасив Йшов віл не погасив Йшов кінь з гривою […]...
- “Через поле стежка до села…” Через поле стежка до села, А навколо – океан пшениці. Добре йти з думками наодинці У краю, де молодість пройшла. […]...
- “Синіє гай, і зеленіє поле…” Синіє гай, і зеленіє поле. Живи і знай, що не мине ніколи Ані зерно, що родить хліб насущний, Ані руно […]...
- “На поле – плуг, на воду – лодь…” На поле – плуг, на воду – лодь, Простуй, рости з добою; Земельну сить, озерну плодь – Підбий рукою бою! […]...
- “Поле – тихо й п’янко до нестями…” Поле – тихо й п’янко до нестями, Як в степу – ні цяточки ніде, Тільки жайвір в небі над житами […]...
- БІЛА ПАННА І Полями журними, як сни, Блукає, лине Біла Панна – Моя печаль неподоланна В безмежжі зим і чужини, Моя солодкая, […]...
- “Вийду в поле, стану серед жита…” Вийду в поле, стану серед жита, Задивлюся в небо голубе. Земле рідна, скільки буду жити, Стільки і любитиму тебе. А […]...
- “Бджола не літає у поле по взяток…” Бджола не літає у поле по взяток. Птахи одспівали. Озимі зійшли. Труди, перелиті в добро і достаток, Лягли короваєм на […]...
- “Кульбабо пам’яті, таке зелене поле…” Кульбабо пам’яті, таке зелене поле, так широко, аж боляче мені. Мов ртуті стовп, піднявсь по губи голос, аби здмухнуть пушинки […]...