ПЕРЕДЖНИВ’Я
Токи в степу за вибалком стругають,
Дбайливо постіль стелять для зерна.
І думка моя збуджена шугає,
У піднебесся жайвором зрина…
В обіймах у пісенного роздолля
Послухаю, як дихає земля,
І сивий степ – отець моєї долі –
Зі мною, наче з сином, розмовля.
Підстережу, як ніч червнева нишком
Шовкову ковдру стеле на лани…
Чумацький Шлях мов вишита манишка…
Теплінь і тиша… Тільки на обніжках
Взялись гострити коси цвіркуни.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- 25. ПРОСТИРАЯЙ НЕБО Простели небеса і закутай нас, наче в пеленку. Ми притулимо небо до щік, наче ковдру, й голубизна закропить нам очі. […]...
- ВЕСНА І Я щоночі виходжу в двір, Прислухаюсь: в ранковій млі, Із далекого півдня, з-за гір, В край дніпровий летять журавлі. […]...
- “Дорога в стежку перейшла…” Дорога в стежку перейшла І стала вже самим міжтрав’ям… І степ – немов суцільний шлях, Шумкий і зелен-кучерявий. І трави […]...
- “Надихаюсь полем, вітром перепився…” Надихався полем, вітром перепився Настояним на золотих медах, Землі прарідній знову поклонився, Став глибше в незагублених слідах. Вертався поночі, світився […]...
- МОГИЛА Десь далеко в чистім полі Могила стоїть, Округ неї на роздоллі Та тирса шумить; Степ широкий розіслався, Небо та земля; […]...
- Туди, де в синім неба морі Туди, де в синім неба морі немов тремтить Чумацький Шлях, я понесу тебе над зорі в моїх закоханих піснях. Любові […]...
- ОДУЖАННЯ Осідає дим тривоги марної, перетятий променем різким. І летять над сонною лікарнею шелесткі вишневі пелюстки. Срібне листя зблискує у просині, […]...
- “Перегорю…” Перегорю, Переболю. Усі недуги пересилю. І кров’ю окроплю свої надії перестиглі. На крем’яний Чумацький Шлях по сіль розвіяну полину. Збагну, […]...
- ГОЛОД Нагодуйте мене, зогрійте!.. Підійміть з очей моїх перевесла побряклих вій!.. Ви налякаєте мене крихтою хліба, а я вас бліддю своїх […]...
- РАДІОАКТИВНИЙ КИЇВ II Ясніє Чумацький шлях, скриплять мажі сузір’їв, тягнучись у майбутнє, лисніє старий Дніпро, мов лисий Шевченко, думаючи про минуле, не грайте, […]...
- ДО ЛИТВИ І Лину на крилах зозулі… Наді мною пташина дорога – Чумацький Шлях. Лину – душа завмирає. І піді мною дорога […]...
- ПАРТИЗАНСЬКІ ДУБИ Платонові Вороньку Цей спомин ваш донині не пригас: летіли кули чорними степами, крізь хащі в серце мітили не раз. А […]...
- ГУЦУЛЬЩИНА Красо моя, п’янка чарунко мила, Гуцульщино, розумнице моя! Смарагдами лісів тебе обвила Щаслива доля й пісня солов’я. Чумацький Шлях вгорі […]...
- Такий я ніжний, такий тривожний Такий я ніжний, такий тривожний, моя осінняя земля! Навколо вітер непереможний реве й гуля… І хвилі моря, далекі й близькі, […]...
- ВІЙНА І Кладусь я спать. Три янголи в головах стоять. Один янгол – все бачить. Другий янгол – все чує. Третій […]...
- АСТРАЛЬНА ЧУЖИНА Така безодня! Вічна порожнеча В чужому небі. Не зоріє даль. Не сяє Марс на темряви розталь. Мовчить безмежжя, як журба […]...
- “В Холодній Балці ніч відьмяча…” В Холодній Балці ніч відьмяча, Чорти в зеленому чаду, І на вогні стегно теляче Чортам обслинює губу. В Холодній Балці […]...
- “Гей, летіли, мчали дужі коні…” Гей, летіли, мчали дужі коні! Стрічний вітер розсікали гриви І китайки віялись червоні За шапок палахтінням тріпотливим. Пронесли несамовито коні […]...
- “Зозуля кувала серед ночі…” Зозуля кувала серед ночі, вві сні здригнулась липа мовчазна. У чарах тиші голосом пророчим сполохано озвалася луна. Чого не спиться […]...
- “Гурби-журби… Щось тут на горбах…” Гурби-журби… Щось тут на горбах Наче прокляте, наче закляте. Це безлюддя, ні жодної хати, Мовчазна віковічна тужба. І доріжина ця […]...
- ДИВНІ ХОЛОШІ Розмовля високий дядько з продавцем Наумом, Потрясає перед носом дорогим костюмом: – Як купляв, тоді здавалось, ніби річ хороша, А […]...
- Заповіт Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій, Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі […]...
- В ДОРОГУ Курантів замовкає тоскний хрип І туркіт горлиці в розколині бійниці, І кронам довисотніх гордих лип Досвітній сон медово й мирно […]...
- СТЕП Ходе Степ. Замислений Степ. А на ньому синій, синій жупан. За туманом – туман і татарські загони… Розсипається Степ синім […]...
- СЕЛО Село. І серце заболить від ж алю! Хрести на вікнах – вимертя печать. І люди – наче тіні зі шпиталю, […]...
- В КРИМУ (уривок) Осріблені місяцем гори блищать, Їм кедри і сосни казки шелестять, І дивні пісні їм співають вітри, Що нишком підслухали в […]...
- СПОРТСМЕН Розмовля онук маленький з дідусем Семеном. – А я знаю, а я знаю! Ви були спортсменом. – Та від кого […]...
- КЛЕОПАТРА я забула чия в мені кров блудило мене обмануло в обіймах чужих вождів сохне крона Єгипту де твоя вишина вітчизно? […]...
- ЗАБОЛЬНИЦЯ За болем, далі – Забольниця… Лікарня на горі стоїть. В мені клубок чуттів роїться, Що кревний біль в собі таїть. […]...
- ПОВОРОТ Вернувся я, де вільхи й риби, де м’ята, іви, де квітчасті стіни; і знов цілую чорні скиби, припавши перед сонцем […]...
- ПЛАНЕТАРІЙ вчимося бути далекоглядними недільного дня тяжіємо до повчальних розваг і видовищ розглядаємо небо зі сферичної башти випнутої мов око циклопове […]...
- ЛИХЕ ОКО Молоденький лікар вперше хворого прийма. Розмовля баском солідним, щоки надима. Хворий стогне: – Весь розбитий. Занепав чомусь. – Лікар каже: […]...
- “Земля така гаряча…” А я тому журавлю Києм ноги переб’ю, переб’ю. Пісня Земля така гаряча, Така руда земля. Маленький хлопчик плаче: Не бийте […]...
- “Завтра випаде дорога…” Завтра випаде дорога. Ковдру з кемела старого ти відкинеш. Наші ноги розплетуться, як коса. Ми не знаєм, що втрачаєм. Губи […]...
- БІДНИЙ ПЕТРУНЬО БІДНИЙ ПЕТРУНЬО Івась і Катруся гуляють аж гей, І хата весіллям лунає; Петро стоїть мовчки в фрамузі дверей І сумно […]...
- БУРЛАЦЬКА БУРЛАЦЬКА Мати вмерла десь в острозі, Батька сам не знаю: Як береза при дорозі, Дико виростаю. Нещаслив я, гей! З […]...
- Ніке Самофракійська Кожна складка твойого легкого убрання Випромінює сяйво тріумфу велике. Вічна тайна твоя за межею пізнання, О велична і горда, божетственна […]...
- МОЯ ОСНОВА Я звідтіля, де мій Південний Буг з моїм Дністром русявим розмовляє. Поміж річок оцих така земля є, де кожен горбик […]...
- РАНОК ЮНАКІВ Вилітають – лиш стопи дзвенять, аж майдан задрижав, розспівався. Наче курява, стукіт піднявся, мов туман, коли вітер шугне, буря кроків […]...
- “Шум вітру згасав… то спалахував зримо…” Шум вітру згасав… то спалахував зримо, то ніби зазубрини лісу рівняв, то наче чіплявся повісмами диму за вістря ялини і […]...