Автор: БРОВЧЕНКО ВОЛОДИМИР

Дмитрові Павличку Ти говорив про невмирущість хліба – І в пам’яті розвиднилось село. Зневажливі юпітерові німби, Світилося бліде твоє чоло. […]

Де Пильва серед пагорбів і лісу Братається із птаством голосним, Нам відкривав до таїни завісу Уранці секретар райкому Нимм. Я […]

– Мав би ти в серці хоч трохи жалю. Думаю, де він… Ночі не сплю. Вітер гуде. Злива і грім. […]

Ми знаємо іздавна три лічилки, Як граємось у вічного жмурця. Ховаємось в бузку, що на причілку, В садку, в хліві, […]

БІЛЬЯРД Мускулисті хлопці і високі На арену вийшли з перескоком… Нібито і немудряща штука Кругляком поцілити в кільце, Тільки б […]

В кучеряву зелену пору Прихилилося літо до двору. Навстіж – очі, і двері, і вікна! Хай природа до мене звикне. […]

Рідний світе! Мила ненько! Хвиля в берег хлюп та хлюп… Ятрань, Ятранько, Ятренко! Трепет серця. Трепет губ. Дайте духу, всипте […]

Там, де зливаються Висі, Мала і Велика, Жив чоловік. І не було ні в степу, ні в лісі Щасливішого чоловіка. […]

Соромимося ласки матерів, Та і самі живем без сантиметрів. Не раз вогонь чуття в тобі горів, А от відкритись не […]

Пошли нам, доле, тої миті, Коли на всесвіт ми – одні, Щоб серце зойкнуло в одвіті, Зачувши серця позивні, Щоб […]

Вчені доводять, що в образі творця Всесвіту в Сікстинській капелі Мікеланджело зобразив свого ворога – Геніального Леонардо да Вінчі. Що […]

Здається, скільки того острівця… Була ж уся країна полем брані. Про Брест не все ми знаєм до кінця, Та що […]

Ні, молодість безслідно не розтане, Хоч менше слави мали, ніж хули… Із Пушкінської вулиці платани Мене до тебе знову повели. […]

В степу, як належить, зникали поволі Стіжки – колоскові ряди пірамід, Що з ранку горбато ще мліли на полі І […]

А нині на вулиці я заточивсь, Схитнувся, як від удару. І ніби ж горілки не пив – розучивсь, Й не […]