Сумев отгородиться от людей
Сумев отгородиться от людей,
я от себя хочу отгородиться.
Не изгородь из тесаных жердей,
а зеркало тут больше пригодится.
Я созерцаю хмурые черты,
щетину, бугорки на подбородке…
Трельяж для разводящейся четы,
пожалуй, лучший вид перегородки.
В него влезают сумерки в окне,
край пахоты с огромными скворцами
и озеро – как брешь в стене,
увенчанной еловыми зубцами.
Того гляди, что из озерных дыр
да и вообще – через любую лужу
сюда полезет посторонний мир.
Иль этот уползет наружу.
1966
(3 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Не нам той рух, що до людей оглух…” Не нам той рух, що до людей оглух, Не нам та вольність каменюки-лежня… Живи в мені, свободи вічний дух, Живи, […]...
- Для багатьох людей мета життя Для багатьох людей мета життя – Це iснування в трьох координатах: Одна – це грошi, друга – це ниття, А […]...
- НАД ОЗЕРОМ ЩИРБСЬКИМ “Молодій музі” І Над озером Щирбським ні пташка не пирхне, Край плеса ліщина не шепче, Ні рожі не дишуть, вітрець […]...
- В ІМ’Я НАРОДУ, ДЛЯ ЛЮДЕЙ! Все піддається праху, смерті: Людина, сталь, Багатство, міць, І слави п’ятаки затерті, І золоте перо жар-птиць. Людина й сталь, Багатство […]...
- “Я тікав від людей…” Я тікав від людей, Щоб з деревами поговорити – Добрий спомин мене Й поза гратами не полиша. Задивлялись у воду […]...
- “Я тікав від людей…” Я тікав від людей, Щоб з деревами поговорити – Добрий спомин мене Й поза гратами не полиша. Задивлялись у воду […]...
- “Не для людей, тієї слави…” Не для людей, тієї слави, Мережані та кучеряві Оці вірші віршую я. Для себе, братія моя! Мені легшає в неволі, […]...
- “Люблю людей. Але моя любов…” Люблю людей. Але моя любов Клубком кривавим запеклась у грудях. Оглянуся – і помічаю знов: Чогось істотного бракує в людях. […]...
- “Серед людей – як у пустелі…” Серед людей – як у пустелі. Душа – залишена оселя. Меланхолійні акварелі У серці, нібито в постелі, Поснули любо. Чому, […]...
- “Я в людей не проситиму сили…” Я в людей не проситиму сили, я нічого в житті не просила, як не просять гранітні схили, щоб у спеку […]...
- “Вивозять людей. Відривають…” Вивозять людей. Відривають Від рідних осель, від села, Від сили прароду й пракраю, Від кореня і джерела. Стоїть над душею […]...
- Затих утомительный говор людей Затих утомительный говор людей, Потухла свеча у постели моей, Уж близок рассвет; мне не спится давно… Болит мое сердце, устало […]...
- Как тяжело ходить среди людей Там человек сгорел Фет Как тяжело ходить среди людей И притворятся непогибшим, И об игре трагической страстей Повествовать еще не […]...
- ОБЪЯСНЕНИЕ Жизнь вернулась так же беспричинно, Как когда-то странно прервалась. Я на той же улице старинной, Как тогда, в тот летний […]...
- Я быть устал среди людей Я быть устал среди людей, Мне слышать стало нестерпимо Прохожих свист и смех детей… И я спешу, смущаясь, мимо, Не […]...
- “Людей, звичайно, більше, ніж народу…” Людей, звичайно, більше, ніж народу… Коли виспівує на цілий сход Любов до людства… з сотого заходу, – Згадай, нарешті, і […]...
- “Люблю я всіх людей,- крізь них не раз Господь…” Люблю я всіх людей,- крізь них не раз Господь Показує свою найвищу ласку І зрозуміння світу робить нам ясніш. Люблю […]...
- “Тут цілий день, у казанах закутий…” Тут цілий день, у казанах закутий, Кипить асфальт задушливо-тяжкий, І білий пил, колючий і густий, На легені спадає, як отрута. […]...
- “Хто в час пожежі край свій кине…” Хто в час пожежі край свій кине І, як боюн, в чужий втече, Того весь вік огонь пече І проклін […]...
- СОН Приснивсь мені Михайло Орищук, Псевдонім “Сойка”, друг мій од малого, В УПА пішов не від чужих принук, Але на поклик […]...
- ЖУРАВЛИНА БАЛАДА Гойдаючи утому на крилі, Верталися додому журавлі. Назустріч їм по самі виднокола Пливла земля, засніжена і гола. Вони минали села […]...
- УМЕР БЛОК В глухой стене проломанная дверь, И груды развороченных камней, И брошенный на них железный лом, И глубина, разверстая за ней, […]...
- КРАСУНЯ РІЦА Поблизу Головного Кавказького хребта є дивної краси озеро, що за легендою отримало назву від імені дівчини Ріци. Де підвелися гори […]...
- СПОГАД ПРО СВІТЯЗЬ Цей всесвіт – озеро, а світ у ньому – острів. А доокола всесвіту – боги. Творили просто, спочиваєм остро, І […]...
- ДО НЕЇ “Ти плачеш, моя душко? Чей же не на мене? Вшак знаєш, красавице, що люб а – не воля. Як я […]...
- ОЙ, ТРЕМБІТИ, ГРАЙТЕ ЛУНКО (Під коломийки) Ой по горі, по горі Гонять вівці вівчарі. Гой-гай, хлопці, грай, Прийшла воля у наш край! А по горі Горяниці […]...
- КОЛИСКА КОЛАСА Із доброчину Янки та Максима Та гостювалось добре в тім куті, Де Коласа колиска неспалима Гойднулась на вервечці золотій. Вона […]...
- ЯКЕ НАМ ДІЛО ДО ТОГО? Яке нам діло до того, Що дикий злюка козакує? Аби не руйновав добра мого, А ближнього нехай собі руйнує, Яке […]...
- KENNST DU DAS LAND*? Чи знаєте ви край, де вічна тьма неволі Вергла на скорбний люд полуду сліпоти? Де. з міліонів хат глядить опир […]...
- “Люба, ми з тобою ідемо…” Люба, ми з тобою ідемо. Озеро, немов трюмо… Голуб політав-літав і сів. Чую здалеку і зблизька передзвони голосів… 1966...
- СТУКАЧ …ав …ив …ів …ав би …ив би …ів би той того той того той того товаріщ майор коли мій колєга […]...
- ТУТ ЛЕНІН ЖИВ (З дорожнього блокнота) За Ленінградом, знана змалу, Є станція Разлів. Сюди Щодня з Фінляндського вокзалу Робочі ходять поїзди. Північний край! Такі не скрізь […]...
- ДАЛІ! Далі, о далі звідусіль! Махом останніх зусиль Рвати кайдани гнилої моралі, І далі!.. І далі!.. І далі!.. В край, де […]...
- КОЛИЗЕЙ Собирал Колизей много веков И друзей, и врагов. И стоит у стен гул – Камень до сих пор не уснул […]...
- Девочка-сон Девочка-сон Она, девочка-сон, Живет только во тьме. А днем стоит, повернувшись к стене. И только ночью попадает в страну, Где […]...
- “Ти знаєш, що ти – людина?..” Ти знаєш, що ти – людина? Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя – єдина, Мука твоя – єдина, […]...
- ВЕРХОВИНО Верховино, світку ти наш! Гей, як у тебе тут мило! Як ігри вод, плине ту час, Свобідно, шумно, весело. Ой […]...
- “дівчина в синіх черевиках тихо крадеться…” дівчина в синіх черевиках тихо крадеться навіть їй самій не почути того я беру павутинку за край якусь мить вагаюсь […]...
- “О чем я думаю? О падающих звездах…” О чем я думаю? О падающих звездах… Гляди, вон там одна, беззвучная, как дух, алмазною стезей прорезывает воздух, и вот […]...
- “Десь опвночі раптом присниться…” Десь опівночі раптом присниться Сивій яблуні юна жар-птиця, Що з край світу до неї літала І в любові навік присягала. […]...