“МАЛА ЖАРИНКА ЗВІРОБОЮ…”
Мала жаринка звіробою,
Ой, як же тепло із тобою
На цій беззахисній землі,
Де із яруг вповзає морок,
Де сотню перемнож на сорок –
І то не всі мої жалі.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Любов – то завжди є нещастя. То – мала річ…” Любов – то завжди є нещастя. То – мала річ. Як блиск оголення, як пісенька в забаві, Як лінія двох […]...
- МАЛА МАЛЯРКА Малював картину тато, Квач у фарбу умочав, Потім вийшов із кімнати І обідати почав. Тупу-тупу, хтось тупоче, Відчинити двері хоче… […]...
- МАЛА ЛЕГЕНДА Корився він по норах і печерах, та ніжности у камені замало : старих світів коричневе череп’я його безсилі стопи протинало. […]...
- МАЛЮНОК Недавно від дочки одержав я листа, Мала вона, писати ще не вміє, Її кореспонденція проста, Що радує мій зір і […]...
- ПЕРЕСТОРОГА СЛАВОЛЮБЦЕВІ Одійде в морок підле і лукаве, Холуйство у минувшину спливе, І той ніколи не доскочить слави Хто задля неї на […]...
- В шесть сорок В шесть сорок Отбудет поезд. В шесть сорок Наступит расплата Зато, Что забыла вернуться, Что смех у тебя на лице. […]...
- “Чому на мене впало стільки зла…” Чому на мене впало стільки зла В дні миру і в диму пороховому? Земля в моєму баченні – мала, Дрібна […]...
- І ЗНОВУ ПРОЛОГ Маю день, маю мить, маю вічність собі на остачу. Мала щастя своє, проміняла його на біду. Голубими дощами сто раз […]...
- ЕРОТИКА Немов весінній вітер надлетів і радісну в серця приніс відлигу! Благословенне будь, тепло двох тіл, що топиш самоти бездонну кригу. […]...
- ПРИЧИННА ти йдеш одна між лілій сорочки но сиш білі малюєш очі де ревам ти королева де білів коли заходиш у […]...
- “Всі враз!” – Як розрив гранати…” “Всі враз!” – Як розрив гранати, Як гострий короткий стріл Мов меч, що руба навпіл, Десь тяжко брязнув об грати. […]...
- ФАНТАЗІ Близ міста Санто-Домінго В республіці Домініканській, У домі на пальмових палях Живе мала Домініка, Дочка чаклуна місцевого, – Мулатка оливковошкіра, […]...
- “Двадцять років тому…” Двадцять років тому, Тридцять років потому… І не знаю, чому Я приїхав додому. І тебе не зустрів – Де мої […]...
- “Повсюдна присутність у хащах тритонів, драконів…” Повсюдна присутність у хащах тритонів, драконів, грифонів, піфонів і те, як шаліють коти, обернуті в духів, поява комет і циклонів […]...
- КАТАСТРОФИ МІКРОСВІТУ Я – бог життя. Я – суд і вирок долі. Я милую, караю. Я – живу!.. Ступаю по світах і […]...
- ХУДОЖНИК Василеві Перевальському На черені червоний жар тріскоче. Бери той жар і грайся ним, як хочеш. А матінка до печі не […]...
- З циклу “НАЇВНІ ПОЕЗІЙКИ” (1913)ОСІНЬ Осінь похмура йде Хмари дощі тумани Осінь у серце веде Смуток нежданий Холод суне німий В душу вповзає мла Осінь […]...
- БОСИЙ ОЛЕНЬ Віддавна так у світі повелось – Кохання з чоловіка робить щось, Коли блистить вже шкура, а не шкіра, І з […]...
- ВЕЧІР Непевне сонце бабиного літа сіда рішуче за червоний пруг – і поночіє враз… Уже й з яруг солодка тиша крадеться… […]...
- В РАЙОНІ АТОМНИХ ВИПРОБУВАНЬ Небо труси довкруг, землетруси… А дороги лежать, мов обруси, Все до щастя, до кращих часів. По дорогах ревуть бомбовози… Скільки […]...
- 21. О БЛАГОРАСТВОРЕНІЇ Помолімся, щоби одчинився простір, і потекло з небесної зіниці тепло у земне лоно й вигріло його з неплідности. Помолімося, щоб […]...
- “У синьому небі та в синьому морі…” У синьому небі та в синьому морі Посходили зорі та й стали в дорозі. Палають скорботно, освідчують болем За тими, […]...
- ВЕСНА Земля витягає тепло з сонця, як птах хробака з землі, грунт белькоче тихенько, п’ючи вчорашній дощ, мов немовля, щасливе в […]...
- “Поле чорніє. Проходять хмари…” Поле чорніє. Проходять хмари, Гаптують небо химерною грою. Пролісків перших блакитні отари.. Земле! як тепло нам із тобою! Глитає далеч. […]...
- ПЕРША ЯЛИНКА Пригадай, Мариночко, Дівчинко мала, – Отака ж ялиночка І торік була. Волохаті гілочки, Зелені голки, На вершечку – зірочка, На […]...
- ІСКРА Вона б ще жевріти могла, Та більше жевріть не схотіла, – Ураз всю міць свою взяла, Всю ніч осяяла і […]...
- “Чому з тобою ми не хвилі?..” Чому з тобою ми не хвилі? Удвох за руки ми б взялись І в край щасливий полетіли, Де ждала нас […]...
- “В хмаринці пахощів, раптово пролетілій…” В хмаринці пахощів, раптово пролетілій, В м’якому шелесті розкиданих тканин, В куточку кожному, в дрібниці кожній милій, В хисткому маренні […]...
- “Я вчився сорок літ, та не навчився досі…” Я вчився сорок літ, та не навчився досі Губити подих свій в жіночому волоссі, І гудзики дрібні розстібувать на спині […]...
- ЗА ТОБОЮ На човнах золотих Заплива молодик За тополю… За тобою лечу, Журавлино ячу За тобою… А туман-ворожбит Зав’язав мені світ Ворожбою. […]...
- DAS EWIG WEIBLICHE Я – земля, сповнена ласк, щедра своїм багатством. Тепло моє – життєдайне. Черпай із нього, мов воду цілющу, мужність, силу, […]...
- “Ніч була розбурхана та тьмяна…” Ніч була розбурхана та тьмяна, Вітер грав і рвав пом’яті струни, Я пила самітньо аж до рана Темну розпач – […]...
- “Далекими світами…” Далекими світами Вночі і по ночах Горбатими морями Летів додому птах. Його мала голівка Боялась над крилом – Та зацвітала […]...
- ПОЕЗІЯ ЗЕМЛІ Поезія землі не мре ніколи: Коли у спеку, линучи з верхів, Повільно мовкнуть жалощі птахів, – Сюрчанням коник покриває доли. […]...
- “Чатує вітер на останнє листя…” Чатує вітер на останнє листя старого дуба, що своїм корінням тримає схили урвища… А знизу, по глинищах, по збляклих травах […]...
- ПІСНЯ ПРО ГОЛУБКУ Я мала голубку – і вмерла вона. Я думаю, вмерла з обновки: Зв’язала їй ніжки та нитка міцна, Яку я […]...
- ОСІНЬ. КОПАННЯ КАРТОПЛІ Копали картоплю. І відра хмеліли од дзвону. Варили із кропом борщі, золоті і червоні. Палили городи. І вчора, і завтра, […]...
- ДО МУДРОСТІ Тим, хто дарує людям Вічну Мудрість книг – присвячую. У тиші Храму, де живуть слова І мови, й пісні рідної […]...
- “Не починайся. Ні з очей…” Не починайся. Ні з очей, Ні з губ мені не починайся. В Холодній Балці сон тече – Не снись. Не […]...
- СИНОК Оббивати чорним двері увійшло у моду. А за тими за дверима сидить син народу. У приймальні під стіною від вікна […]...