ТИ ПРИХОДИВ

Related posts:

1. ВІРШ ОСОБИСТИЙ Відходиш у ліс, поміж дерев, скинувши з плеча життя, мов важкий плащ, відходиш у себе, поміж мовчання, з нагим тілом […]...
2. “Невже це ви? Даруйте, не чекав…” Невже це ви? Даруйте, не чекав. Присядьмо. Помовчімо. Пригадаймо. Усе життя я тільки вас кохав, Крізь все життя проніс любов […]...
3. 20. РЦІМ ВСИ Скажімо всім: щоб Богу бути чоловіком треба розминатися з собою поміж вічним і дочасним, між порочною землею, й непорочно-чистою лілеєю […]...
4. “Одну я любив за веселість…” Одну я любив за веселість, Другу я за вроду кохав, А третій за соняшний усміх Квітками дорогу встилав. Ти зовсім […]...
5. “Приходиш, як біла таємна сноява…” Приходиш, як біла таємна сноява – Така невловима й незмірне кохана! І я з боговінням корюсь перед чаром Твоєї принади […]...
6. СХІД СОНЦЯ ЗАХІД СОНЦЯ весна літо осінь зима ти знаєш усі пори але з кожним сонцем мов народжуєшся знову з кожним заходом відходиш трошки...
7. І ПИТАЄШ давши нам життя чому не дав довічного живоття давши нам себе чому не виявив своєї плоті кинувши несмертности зерно чому […]...
8. “Пиймо, друзі…” Січова антифемінстична Пиймо, друзі, грай, музико, Нам вже все одно. Бо правдиві в світі тільки Музика й вино. Був собі […]...
9. СОННА ВЕНУС В широкій рамі, простій і новій, Важкій, як стелі, вікна і портали, Вона лежить на радісній траві, І руки зо […]...
10. НЕ ЗОВИ, НЕ МАНИ Не зови, не мани, я не знаю тебе, Ти не ти, ти мара, ти лиш привид, ти сон, В мене […]...
11. На твоїх устах на твоїх устах цвіте рожево галузка вишні цілую недоспілі пуп’янки й наповнююся червоними овочами така багата така кругла ти зриваєш […]...
12. Не зрозуміло Не зрозуміло чому, зовсім не зрозуміло чому, не зрозуміло, чому поети повинні бути солдатами, адже гармати не віщують побачень. Не […]...
13. УКРАЇНІ ІІ II Поки душею я не втонув іще В нірвану й тіло ще не розпалося, Я можу ще тебе, Вкраїно, Серцем […]...
14. ЧОМУ ТАК РОЖІ ПОСУМНІЛИ? Чому так рожі посумніли, Скажи, скажи, чому? Чому квітки в траві змарніли,- Чи осінь ждуть німу? Чом пташка жалісно співає […]...
15. “Чи прокленем, чи возвеличим…” Чи прокленем, чи возвеличим Ми, солоніючи від поту, Оту непізнану істоту, Яку історією кличем? Чи занімієм з горя-жалю, Коли, не […]...
16. ЧУЖА ВЕСНА Плямистий віл із миршавим конем У парі тягнуть, мов кайдани, плуга. За ним хлопчина монотонно слуха Піщаний скрип над гострим […]...
17. ЧОМУ? Коби я був Дунаєм, Не плив би я на море, Но плив би-м руським краєм Помежи сині гори. Чому? – […]...
18. З Адама Міцкевича ДО НІМАНУ Мій рідний Німане! Куди сплили ті води, Що я в дитячі їх зачерпував долоні, Що ними плавав я по дикому […]...
19. 2. Дядько Лоскотон Але в тому диво-царстві, Зневажаючи закон, Жив у мандрах і митарстві Добрий дядько Лоскотон. Він приходив кожний вечір – Хай […]...
20. “Повіяли вітри буйні…” Повіяли вітри буйні Да над синім морем; Забилося серце моє Перед лютим горем. Повіяли вітри буйні З холодного краю; Розлучили […]...
21. ЯК НЕОПЕРЕНУ ПТАШИНУ Як неоперену пташину, Пустили ви мене на волю, Пустили в світ шукати долі І полягали в домовину. І я пішов. […]...
22. “Для чого в світі живемо…” Для чого в світі живемо, Народжені для чого? Важке історії ярмо, Всі впряжені у нього. За днями дні – роки […]...
23. “Ти зовсім мене не кохала…” Ти зовсім мене не кохала, А я був повинен забуть… Чого ж ти так тяжко зітхала В той час, як […]...
24. ВІДЧУЖЕННЯ Мовчання, як провалля, залягло між нами, А ми, як два горби, стовбичимо над ним, Того, що на душі, не висловиш […]...
25. ОЗЕРО глибоке око гір дивиться постійно вгору бачить сонце місяць зорі часом тіло птиці що падає в його зіницю часом тіло […]...
26. АПОКРИФИ ВЕСНИ Дерева нагнула блакить, і стало тепліше від неба. Ти руки в цвіту намочила і, вимивши тіло, в’язала плоди. Закільчилось в […]...
27. ЩО МІСЯЦЮ ЗІРОНЬКИ КАЖУТЬ Що місяцю зіроньки кажуть ясненькі? Що шепчуть квітки уночі над рікою? Про що зітха вітер? Що чують тумани, Коли гай […]...
28. “Чому з тобою ми не хвилі?..” Чому з тобою ми не хвилі? Удвох за руки ми б взялись І в край щасливий полетіли, Де ждала нас […]...
29. “Сутінь вечірня…” Сутінь вечірня. Хмари осінні. Думи понурі. Серце без бурі. Мертва надія. Погасла мрія. Спить, мов дитина, Радість єдина. Серце повите […]...
30. СОН Лягав у спокої – прокинувсь у тривозі… І той вогонь, що тіло п’ятнував, палив нутро… Я на щоці чув сльози… […]...
31. ВЕРХОВИНИ Дух мій – маятник гіганський Махає із безвісті в безвість. У сонці черпає любовний огонь, То в темінь могильну ненависти […]...
32. ЛЮБЛЮ Друзі, друзі, скаржитись не гоже, Та чому, чому любов мою Ви зустріли хмуро і вороже, Як байстря, що вкралося в […]...
33. “Гаптує дівчина й ридає…” Гаптує дівчина й ридає – Чи то ж шиття! Червоним, чорним вишиває Мені життя. Танцують згуки на дзвіниці, І плаче […]...
34. “Чого мені тяжко, чого мені нудно…” Чого мені тяжко, чого мені нудно, Чого серце плаче, ридає, кричить, Мов дитя голодне? Серце моє трудне, Чого ти бажаєш, […]...
35. ЕРОТИЧНИЙ СПОЛОХ Людмилі Трофимській Білим вінчиком магнолія накрилась, Пелюстки невинними руками Просять їх любити й не займати, І благаючи слізьми запахів плачуть. […]...
36. КАЗКА Ця казка дивна і стара, як пошуки святого руна: Христос приходив до Дніпра, щоби повергнути Перуна. Перун сказав: “Не розіпни…” […]...
37. “Помру – і нерозгаданим лишиться…” Помру – і нерозгаданим лишиться, Чого приходив я у світ земний. Уже на інших людях окошиться Загадок і запитань рій […]...
38. ПИЛЬНОМУ Чого вдивляєшся так пильно й підозріло У тих, хто сумніви свої явля на людях сміло? Якщо ти дійсно служиш правді, […]...
39. ВІСІМ ОЧЕЙ Вісім очей, я маю вісім очей – одні очі, щоб бачити мою шкіру, що жде повороту твоєї із пасовиськ туману, […]...
40. ПРОЩАННЯ Прощай, весела сторона! Я б не покинув України: Твоя пахучая весна, Твої квітчастії долини, Твої веселі небеса, Твої луги, твої […]...