ПРИЧАСТЯ
В сирій землі
померкло світло.
Минають дні
з закутаними лицями
і не торкають
моченою в оцті губкою
уста.
Стіни тужать
в порожнечу,
де з ніким їсти хліб,
ні пити кров.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “І ми пішли по незагоїнах землі…” І ми пішли по незагоїнах землі вузькими вулицями до старого міста, переступили браму, де святі лежали на камінних плитах, і […]...
- 14. СУПЛІКАЦІЇ Обмий мене водою з-під Твоєго ребра, – й заголосить світанок в тілі моїм. Звогчи уста мої губкою теплоти, – й […]...
- “Є стіни, стеля…” Є стіни, стеля. Вже заходь до хати. Нема підлоги – вигадать не зміг. А на стіні припала божа мати до […]...
- 1. ПРИЧАСТЯ Алупка молиться Ай Петрі зеленими обелісками кипарисів. Мавританські вежі палацу ростуть у небо, мов готика. Ливанський кедр підносить чашу суплікацій […]...
- “Яка для кого сниться Україна…” Яка для кого сниться Україна… Отим, хто втрапив – їм вона кишеня, Бездонна, повна золотих червінців, Куди безкарно запускали жмені, […]...
- ЗАЙВЕ ПИТАННЯ Миє жінка у квартирі ввечері підлоги. Раптом сунеться Тимоха, ледве тягне ноги. Жінка в сльози: – Знов напився? Де тинявся […]...
- НЕЗБАГНЕННА ЛЮБОВ ДО МЕЛЬНИКУВАННЯ Я додому поїду, В ШтенЕвім млині, де стіни можна їсти, ніби хліб, наймуся мельником і стану заробляти цеберчик кукурудзи день […]...
- ДОВГА ПОЕМА З тобою ніжно ляже тиша ночі, корінням в серце заридають трави, і каменем дозріє чаша днів. Тоді: зірвеш листки холодних […]...
- “Хай би гнив я в сирій землі…” Хай би гнив я в сирій землі, Наситивши коріння клена, Щоб шуміла в блакитній млі Снаговита листва зелена. Знала б […]...
- “Ми – опришки, батьку, як і Довбуш…” Моєму батькові, колишньому повстанцеві, і синові, члену проводу УНА. Ми – опришки, батьку, як і Довбуш, – Доля ця нікого […]...
- ТКАЧ Бережно зняв з верстака я основу, Людям роботу розніс і роздав; То ж мій спочинок; теперочки знову Берди направив, нитки […]...
- “Я жду чогось – якихось перемін…” Я жду чогось – якихось перемін, Хоч зміни обстановки чи погоди,- Моя душа підводиться з колін І тягнеться до рідної […]...
- КАЗКА Колись давно вона була одна у матері і батька. Звалася царівна. ти прийшла до мене кладкою весни, теплі стопи вигрівали […]...
- ЧОТИРНАДЦЯТЬ 1. Зітреш, цілуючи уста, прилипне дотик їй до шкіри, тоді без дотику впадеш в зневіру. Загусне віддих на губах, затиснуть […]...
- 6. ЕПІЛОГ Чотири стіни – не чотири кордони, котрі розмежовують “наше” й “моє”. Чотири стіни – не сімейні канони, не звичка, що […]...
- “Чого мені тяжко, чого мені нудно…” Чого мені тяжко, чого мені нудно, Чого серце плаче, ридає, кричить, Мов дитя голодне? Серце моє трудне, Чого ти бажаєш, […]...
- Божий день хилить голову божий день хилить голову соняшником до заходу усе в ньому було здалека велене: мозоль і танок і ця роса що […]...
- VІ. “На варті шляхетської ватри…” На варті шляхетської ватри Герої нових казок Танцюють весільний танок На гробі убитої матері. Тіло, без жалю пошарпане, Лежить у […]...
- ХЛІБ ТРИДЦЯТЬ ТРЕТЬОГО Жила Вкраїна. Плакала, стогнала. Проте я твердо свідчити берусь: За всі віки безхліб’ям не загнала Нікого в землю Україна-Русь. Від […]...
- ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ДО ПРЕМЄР-МІНІСТРА КАНАДИ БРАЯНА МАЛРУНІ ТА ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРА РОМАНА ГНАТИШИНА ВІД ТРУДЯЩИХ КОЛГОСПУ “ШЛЯХ ІЛЛІЧА” (закреслено) “ШЛЯХ ІЛЬКОВИЧА” Ми тут не можем ні пити, ні їсти, Ані читати газети й книжки, Доки квебецькі сепаратисти Тіло твоє деруть на […]...
- ОЧІ Оббіг, як струм, солодкий щем ніким не звіданого щастя: лилося із твоїх очей на мене золоте причастя. Лилася з неба […]...
- ВЕРЕДЛИВИЙ ЖЕНИХ Перед свайбою жених завітав до хати І майбутній тещі він став таке казати: – Завтра підемо у загс я і […]...
- АРІКА Вітре пустині, ти сушиш Уста й приносиш Келих молитви. Іржею мосяжну в долоні Водорості рудаві У зморшках предвічних вод. Не […]...
- ЧЕТВЕРТИЙ КУТ (Віра, надія, любов. – Ч. 1) О, вічно тужать людські душі, час принесе поразку. Хай нам шепоче янгол в уші […]...
- ГОЛОСІННЯ По тобі на постелі форма задубіла, і я сама! Не можу збутися слідів твоєго тіла, ні кинутись у наготі грудей […]...
- ВІРШІ ПРО МІСТО 1 Я іду зустрітися, та місто затягнулось каменем, не йде мені напроти. 2 Я чекаю, поки стопляться під місяцем на […]...
- ДОН ХОЗЕ Такі, як перше, профіль цей І руки, і дитячі плечі, Та з чорних, дорогих очей – Байдужість, глум і порожнеча. […]...
- НАВІЩО ЖИТИ? В країні людожерів, де Матвій- Апостол мав звіщати слово Боже, Живеш, і палахкоче розум твій – З таким життям змиритися […]...
- Я УТВЕРЖДАЮСЬ Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була. Яка біда мене, яка чума косила! – а сила […]...
- ЛАМАЄМО СТАРУ ХАТУ І крокви, й сохи поточила шашіль, У землю вгрузли стіни по віконниці… Ти вибачай нам, добра хато наша, В тобі […]...
- ХЛІБ Є відкриття, яких не вкриє мла… Нехай минуть віки, тисячоліття, А жінка та, що вперше хліб спекла, Залишиться безсмертною у […]...
- МОНОЛОГ СТАРОЇ ХАТИ Я відслужила на землі своє. Хоч промінь світла ще по стінах бризка, вже сволок, де була твоя колиска, прогнувся низько […]...
- “Зажурились галичанки через тую зміну…” + *** Зажурились галичанки через тую зміну, Що відходять усусуси та й на Україну. Хто ж нас поцілує в уста […]...
- “Відцвітають роки пелюстками жоржин…” Відцвітають роки пелюстками жоржин Над дівочими лицями наших дружин, І сипнуть від очей промінцями морщин, Що в них гріються з […]...
- Сотворіння саду …ми сад в якому виросли дерева уста в уста мов білий подих саду де слива ледь волога і рожева цвіте […]...
- ЛІЛІЯ І Цілуються з тобою всі, ліліє, Хто світ побачив у твоїй ограді, – Метелики легкі, жуки важкії, Піддаючися красоти принаді. […]...
- “Гадалося….” Гадалося, З роками вгомонюсь У клопотах практичних, А тим часом, З наївністю побравшись, Юний дух Живе в моїй оселі, Наче […]...
- “Про зяючі дні непрожиті…” Про зяючі дні непрожиті, про дні дуплуваті на спогад лишилися кім’яхи вати. Проціджуєш подих крізь неї, згортаєш, мов іграшки, дати: […]...
- СМАК ЯБЛУКА Ви їли яблука з моєї України? Ні, ви не їли… Їхній смак пізнати Тоді лиш можна, як в тюремні стіни […]...
- ГЕЙ, БРАТТЯ ОПРИШКИ Гей, браття опришки, налийте горілки, До ватри довержте ще дров. Настрійте ми горло голосом сопілки, А я вам співати готов. […]...