Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



“Про зяючі дні непрожиті…”

Про зяючі дні непрожиті,
про дні дуплуваті
на спогад лишилися
кім’яхи вати.

Проціджуєш подих крізь неї,
згортаєш, мов іграшки, дати:
чужі ювілеї,
свої марнотратні утрати,
безглузді ідеї…
І тішишся думкою –
все надолужити зможеш.
Ще рік… нехай два,
і ти порожнечу
на іншу – таку ж
перемножиш.


“Про зяючі дні непрожиті…” - МОВЧАН ПАВЛО