ми проколені потребою любови нещасливить нас потреба щастя виголоднює невтримний голод щоб не зникнути всечасно ми тримаємось життя любов’ю порожнієм […]

Мідь мускулів нап’ята на косах і серпах. Солоним потом скроплена земля. Жінки вмивають сонцем рамена і груди, співаючи пісні: хто […]

Вселившийся в утробу жінки, Ти приймав у себе смертність, відчував, як з дня на день штивніли в тілі жили, як […]

Гарячка спалила землю, яка лежить, натягнувши на очі присмерк, і тяжко дихає. Під веретищем неба повніє місяць, і яснішає на […]

Марті Грегем Вони були одинокі в городі. Внизу, назовні від зеленої межі, де сколихнувся в темряві місяць, розливши біле світло […]

Розсипаєш над землею тьму і встановлюється ніч. Звірі розсувають хащі і бредуть крізь темінь. Підносиш понад видноколо лик і встановлюєш […]

Гранітний стогін вітру, зелений шум Адірандакс, хлипання озер – вриваються розіпнутим вікном і тонуть в білому житті між білими ліжками, […]

ти ділиш з ними паперове тіло даєш їм білу паперову кров відходячи цілуєш паперовими устами і йдеш у другий паперовий […]

глибоке око гір дивиться постійно вгору бачить сонце місяць зорі часом тіло птиці що падає в його зіницю часом тіло […]

1 Я пишу, щоб Ти прийшов до мене стежкою рядків, бо я тебе не знаю. Але Ти повинен існувати, бо […]

Налий жалю в ваші серця за тих : що прикуті до ложа тугою за небесним, що спраглі правди Твоєї впали […]

Як тіло приросло до дерева хреста, і витекла з очей живиця зору, тоді дощами зашморгнулася сльота і вимила з обличчя […]

Душу мою зо сну ізбуди і занур у полонці світанку. У долонях її обтули, щоб пустила коріння у тіло Твоє […]

1 Як ніч прозріє і загляне моноклем місяця з-під зір до найтемніших місяць землі, ти схочеш, щоб тебе кохала. гарячим […]

Щоб зодягнутисяв Тебе – стягну тіло своє з рамен, біллю вимию кості й вибілю болем уста. Щоб освітитись Тобою – […]