О, весна без конца и без краю

Related posts:

1. ВЕСЬ – ВЕСНА “Мой милый! – ты сказала мне. Зачем в душевной глубине Ты будишь бурные желанья? Все, что в тебе, влечет меня. […]...
2. Жизнь – без начала и конца Жизнь – без начала и конца. Нас всех подстерегает случай. Над нами – сумрак неминучий, Иль ясность божьего лица. Но […]...
3. “Без краю топкі болота..” Без краю топкі болота, Без краю пагубні озерця. Перед очима встала та, Що рицар звав би: дама серця. Не у […]...
4. ВЕСНА З-за теплого моря Вернулась весна, І сталася з гаєм Така дивина: Шпаки і зозулі, Чижі й солов’ї Шукають загублених Друзів […]...
5. ВЕСНА (З Баратинського) Весна, весна! Яка блакить, який кругом прозор! Садками ходить брунькоцвіт, а в небі – злотозор. Весна, весна! Який […]...
6. ПЕРЕД СУДОМ Что же ты потупилась в смущеньи? Погляди, как прежде, на меня, Вот какой ты стала – в униженьи, В резком, […]...
7. ВЕСНА Весна прийшла, весна – цариця. Усе цвіте, усе цвіте. І щастя наповняє серце, І зелено навкруг усе. 9.ХІ.1915...
8. ВЕСНА (“Тече весна, й бадьорі сажотруси…”) Тече весна, й бадьорі сажотруси, мов щиглі, на дахах, і мла зелена. Дівчина, що кохає полісмена, співа на площі, де […]...
9. “І знову надходить весна…” І знову надходить весна, І ріки з-під льоду скресають. Заклично цвіте далина, І з вирію птиці вертають. Летять вони вдень […]...
10. “Забарилась весна…” Забарилась весна, Забарилась. І ясна далина Засмутилась. І морози тріщать, Як у січні. І сніги мерехтять Споконвічні. Під снігами сосна […]...
11. “Я вижу тебя, весна…” Я вижу тебя, весна, В мое двойное окошко. Еще ты не очень красна И даже грязна немножко. Пока еще зелени […]...
12. “Весна зіткала вчора гобелен…” Весна зіткала вчора гобелен у лузі – з трав, із квітів, з верболозів. Зіткала вітер і зіткала клен, грози зіткала […]...
13. “Україно, мій рідний краю…” Україно, мій рідний краю, Вічна туго, предвічна кров! Чи дійду до твого розмаю? Чи побачу Славуту знов? Чи вернуся з […]...
14. “Оця весна, оця гроза пресчиста…” Оця весна, оця гроза пречиста, Над містом галопуючі громи… Серця бруньок розпурхуються в листя, Між цього і відроджуємось ми. Високо […]...
15. ВЕРНОСТЬ ДО ГРОБА Младый Рогер свой острый меч берет: За веру, честь и родину сразиться! Готов он в бой… но к милой он […]...
16. “Я блукав колись по ріднім краю…” Я блукав колись по ріднім краю Раю. І шукав на сім земнім надолі Долі. Приблудився під стріхату Хату. Там дівчину […]...
17. “Рідного краю запахи й звуки…” Рідного краю запахи й звуки В серці лишають роз’ятрений слід… Коси безжально упали на луки – Блиснув ромашкам світ. А […]...
18. “Ні кінця їй не видно, ні краю…” Ні кінця їй не видно, ні краю – Все війна, і війна, і війна. Я доріг, думав, тисячу маю, А, […]...
19. ВЕСНА (“В загравах лун виходять ранки з нетрів ночі…”) В загравах лун виходять ранки з нетрів ночі плямами багрів трояндять зломи пошарпаних нам персами землі примар сонце в хомуті […]...
20. “Десь надходила весна…” + Десь надходила весна. – Я сказав їй: ти весна! Сизокрилими голубками У куточках на вустах Їй спурхнуло щось усмішками […]...
21. “Далеко від рідного краю…” Далеко від рідного краю, На лоні розлогих степів Злітає у далеч безкраю Журбою окрилений спів. Як пташка за літом у […]...
22. ЧТО ТЕБЕ ПОЖЕЛАТЬ? Что тебе пожелать? Могу сердце отдать Вирш тебе подарю я на память! Пусть твоей жизни стать Хранит ангелов рать, Пусть […]...
23. ПОЛЕВЫЕ ЦВЕТЫ Полевые цветы на зеленом лугу… Безучастно на них я глядеть не могу. Умилителен вид этой нежной красы В блеске знойного […]...
24. “Я наравне с другими…” Я наравне с другими Хочу тебе служить, От ревности сухими Губами ворожить. Не утоляет слово Мне пересохших уст, И без […]...
25. ПРОЩАЙ, МІЙ КРАЮ! Прощай, мій краю! В хорих грудях Проснулася болюча нута, І я зриваю з волі пута І йду у світ – […]...
26. “Ви чуєте, на вулиці – весна…” Ви чуєте, на вулиці – весна! Ранкові сурми звуть у високості І млостю переповнені у снах Старих дерев корякуваті кості. […]...
27. “Зима… Нема їй ні кінця, ні краю…” Зима… Нема їй ні кінця, ні краю, у сизій хмарі просвітку нема. Струною снігу білий вітер грає. Зима в душі. […]...
28. СРІБНА ВЕСНА Юний травець повік не воскресне, але нам ще далеко іти. І цвітеш ти, як сива черешня, у тривожному світлі фати. […]...
29. “Дюнами шлях мій – без краю…” Дюнами шлях мій – без краю. Дихає далеч вогнем. Довго і спрагло згораю Над переможеним днем. Неба скорботна Сагара Зорі […]...
30. “Однажды, покачнувшись на краю…” Однажды, покачнувшись на краю всего, что есть, я ощутила в теле присутствие непоправимой тени, куда-то прочь теснившей жизнь мою. Никто […]...
31. ЦВЕТЫ Цветы росли в оранжерее. Их охраняли потолки. Их корни сытые жирели и были лепестки тонки. Им подсыпали горький калий и […]...
32. КОЛИМСЬКА ВЕСНА Посвітлішали хмари, зігріті весною, І над горами гливий туман посвітлів,- Вже й колимська зима не здається страшною, Зм’якла сила її […]...
33. “На рябому коні прилетіла весна…” На рябому коні прилетіла весна, Снігу сорок лопат їй прикидало плечі. На рябому коні що везла – не везла, Але […]...
34. “Нежно-небывалая отрада…” Нежно-небывалая отрада Прикоснулась к моему плечу, И теперь мне ничего не надо, Ни тебя, ни счастья не хочу. Лишь одно […]...
35. СОН Застонал от сна дурного И проснулся тяжко скорбя: Снилось мне – ты любишь другого И что он обидел тебя. Я […]...
36. ВЕСНА І Я щоночі виходжу в двір, Прислухаюсь: в ранковій млі, Із далекого півдня, з-за гір, В край дніпровий летять журавлі. […]...
37. В ЛЕСНОМ КРАЮ Грозою до блеска промыты чащи, А снизу, из-под зеленых ресниц, Лужи наивно глаза таращат На пролетающих в небе птиц. Гром, […]...
38. “Вітер із рідного краю…” Вітер із рідного краю Ніжно в обличчя війне. Батька старого згадаю: Як він чекає мене! Нікого більше чекати, Доля судилась […]...
39. ВЕСНА Розцвітає весна божа, Змінились морози, Все дерево набростилось, Розвилися лози. Скрізь, де глянеш, гарно в полі, – Радість після горя; […]...
40. “Весна виникала, де тільки могла…” Весна виникала, де тільки могла: трава на фронтонах, дощі і сухоти, і тепла бруківка. Весна була зла. Блукаючі танки і […]...