“ЛИБОНЬ УСЕ ЖИТТЯ НА ПЕРЕХРЕСТЯХ…”
Либонь усе життя на перехрестях,
У пам’яті – стежки, шляхи, путі,
А серце вперто знов таки береться
Лихою звабою – світ за очі піти!
Туди, де, стрінувшись негадано-неждано,
Нам знов судилось навмання іти
Алеями, де з лагідних каштанів
Злітало квіття на твої й мої сліди,
Де у мінливім надвечірнім світлі
Пелюстки пролітали переквітлі,
І в ловах чи у любощах пташиних
Петляли ластівки – провісниці дощу,
Де хмелем росяним упившись досхочу,
Бурштинні шершні меркли на жоржинах…
О, птича цупкість пальців дорогих,
Шаленість дотиків, плеча тонкого трепет,
Цілунків та очей звабливий гріх…
І шепіт. Боже мій! О, що то був за шепіт!
(2 votes, average: 2,50 out of 5)
Related posts:
- НАЗУСТРІЧ Росте хлоп’я, мов кущ малини, підкови на шляхах дзвенять. Ось ластівки в книжках пташиних записують початок дня. Запрягши сонце до […]...
- “Ах, життя моє – кругле, як м’яч…” Ах, життя моє – кругле, як м’яч. Пружне й палюче – як любов. Падай. Злітай. Смійся. Плач. Цілуй дужче, знов […]...
- Слово до життя Білим снігам доручаєш збереження, блиском сльози пересвітлюєш речі, радісні звістки вапном безіменним, здавлюєш золотом сіль у копальнях, червінь цвяхів у […]...
- Ах життя моє дороге Ах життя моє дороге, Хто мені дав тебе, тепле й сильне? Бігти берегом, бігти геть, Бігти холодною вогкою рінню. Занести […]...
- НЕЗАКІНЧЕНИЙ ВІРШ Як повні відхлинуть, як потоки, відбурхавши, окреслять береги струмками, річками і ріками – перші грози відчинять двері теплому дощу. Тоді […]...
- ГЕСІОД І Між неуцтва і між маразму, неначе мухи на листі, виконуємо і не раз ми слова безвольні і пусті. Та […]...
- “У СОНЯШНИХ ГАЛЯВИН ТИШІ…” У соняшних галявин тиші Осіння править благодать, Прудкі бурундуки чутніше Опалим листям шарудять. Я до сухого шарудіння, Завмерши, прислухаюсь мить, […]...
- ЖИТТЯ /Василеві Куриленкові/ Зловіщий брязкіт днів, що б’ються на кавалки, І жах ночей, що затискають плач. Ти, зраджений життям, яке любив […]...
- ПРИВІТАННЯ ЖИТТЯ І день і вік однаково минають. Не задержать нам хвилі. Кожна мить знов родить другу мить, і перша в другій […]...
- ЛАСТІВКА Я давно-давно не бачив ластівки Давно не бачив цієї простої еластичної пташки Ви подумайте – пройшли роки роки Як не […]...
- “І знов обвугленими сірниками…” І знов обвугленими сірниками на сірих мурах сірі дні значу, і без кінця топчу тюремний камінь і туги напиваюсь досхочу. […]...
- “Ластівки літають, бо літається…” Ластівки літають, бо літається, І Ганнуся любить, бо пора… Хвилею зеленою здіймається Навесні Батийова гора. Гнуться клени ніжними колінами, Чорну […]...
- ЖОВТЕНЬ Тріпотять на вітрі явори, Шурхотить і опадає листя. Проти сонця світяться бори, Наче з бронзи чи із міді литі. В […]...
- “На батька бісового я трачу…” На батька бісового я трачу І дні, і пера, і папір! А іноді то ще й заплачу, Таки аж надто. […]...
- “Ластівки тікають із Європи…” Ластівки тікають із Європи. Що поробиш? Скрегіт, регіт, рев. Чад, бензин, вібрації, галопи, – птиці мертві падають з дерев. Може, […]...
- ШУМ ОСИК Бентежний шепіт, трепіт – шум осик Під теплим цим передосіннім вітром Посеред ще незгаслої краси, Де буйно так перецвітає літо. […]...
- ОСІНЬ МІЖ ГІР Пустіє між гір І щовечірньо осінь ходить над бухтою Зорі холонуть. Звідки звідки ти вітре холодний? Звідки твій шепіт шепіт […]...
- ГОЛОС МОРЯ Мов гамір труб і бубнів, псалма дзвонів, Мов водоспад, що вниз невпинно рве, Мов тисяч львиць, що кожна з них […]...
- “І знов нестерпно тихо настає” І знов нестерпно тихо настає якась чужа зухвала веремія, де тінь моя мене не впізнає, де голос мій – і […]...
- КАПЛИЧКА Я знаю капличку на закруті вулиці, До неї щоночі моє серце прилітає І ластівкою, що з гнізда випала, Припадає до […]...
- ЗАСУХА Десь хмари бродять (без дощів), Десь блискавка (і дуже близько), Неначе вовк серед кущів: Не видно – лиш очима блиска. […]...
- “В моей беспокойной и трудной судьбе…” И. Т. В моей беспокойной и трудной судьбе Останешься ты навсегда. Меня поезда привозили к тебе, И я полюбил поезда. […]...
- “Земля парує… На безмежжя голе…” О земле рідна, дай напою. Щоб колосився спів! 1938. (З вилученого) Земля парує… На безмежжя голе Пролився дощ, краплистий і […]...
- БАТЬКО Ходить батько в саду мiж грядками, Оглядаэ уважно цвiт. Опадають на плечi батьковi Бiлi тpaвнi прожитих лiт. Травень, батьку! Промiннiсть. […]...
- МІКРОФІЛЬМ ЖИТТЯ На сірій плівці мозку мініятурними буквами крови записаний мікрофільм мого життя. лежить звинений на шпулі минулого в темній коморі підсвідомости, […]...
- Полотно життя Я не приємлю лестощів єлею, Дарма ти, друже, розум хвалиш мій. Живи на світі мудрістю своєю, Своїм лахміттям сам себе […]...
- ДО ЖИТТЯ Прихилля серця, мови любота, – з твоєї ласки шовк – ніжніше дихать, я маю все, і навіть гіркота, щоб смак […]...
- Так починається життя так починається життя так воно кінчається дощі впадають у води підземні нуртують ключі під бруківкою площі теплі мов пульси мов […]...
- ЖИТТЯ Розбуджений ласкавим сонцепроменем, крихкий листочок дзьобиком гостреньким проклюнувся з липкої шкаралупи, довкола роздивився насторожено. НАРОДЖЕННЯ Укмітив спостережливий листочок своїх зеленоротих […]...
- “Що є життя і що є смерть…” – Що є життя і що є смерть? – У Бога запитав поет. І загриміло в одповідь величне: – Ніщо […]...
- “Життя іде і все без коректур…” Життя іде і все без коректур. І час летить, не стишує галопу. Давно нема маркізи Помпадур, і ми живем уже […]...
- ЖИТТЯ НА ЧАСІ Дівчата сивіють у черзі за “Іридою”, А хлопці повглухали від навушників, Начальство бавиться ідейною коридою. А час, як пес, вишукує […]...
- НА СХИЛІ ЖИТТЯ Ще прийде час, немов холодна криця: Гіркавий досвід питимеш щодня, Скарбів твоїх ще сповнена криниця Дуднітиме порожньою до дна. Останні […]...
- “Життя – як вокзал…” Життя – як вокзал. Хтось приїжджає, хтось від’їжджає. Поцілунки і рани, клунки і чемодани, слова і фрази – все разом. […]...
- ЖИТТЯ В СЕЛІ У бур’янах сміється жовтими зубами осінь. Наїжились солом’яні хати, каправо дивляться крізь шиби в будні. На вітрі шелестять сухі серця, […]...
- СКАРГА ЖИТТЯ Володимирові Шаянові Обшили душу лишаї, Покрили серце жовті струпи… Чиї ж то голосно, чиї Ревуть несамовиті труби? Гудуть – як […]...
- ГІМН ЖИТТЯ Іди в ночі, мій друже, іди вночі на грунь і серце, що в утомі, ти приложи до хвої, по місяця […]...
- КОЛОВИР ЖИТТЯ За тим селом, де я родивсь, на самому краєчку поля з часів прадавніх три тополі живою долею зійшлись. Щоліта крізь […]...
- КВІТКА ЖИТТЯ З темного страху життя проростає, мов злак З грунту глухого. Тягнеться крізь непрозор’я до світла. Як вогник в долонях, тремтить, […]...
- “Я визнаю життя…” Я визнаю життя: коли натхнення Спливає із душі бентежні соки, Коли у серці щире одкровення І злети поєднаються високі. І […]...