“На луг лягло благословіння снігу…”
На луг лягло благословіння снігу – Хитливий переплив і перелив сніжин, – І я мовчу, немов читаю книгу Великих, тихих, […]
На луг лягло благословіння снігу – Хитливий переплив і перелив сніжин, – І я мовчу, немов читаю книгу Великих, тихих, […]
В хмаринці пахощів, раптово пролетілій, В м’якому шелесті розкиданих тканин, В куточку кожному, в дрібниці кожній милій, В хисткому маренні […]
Я тягнусь до тебе в ночі й дні останні, Шепочу до тебе в синю дальню даль. Це журба в коханні, […]
Юрій Гагарін загинув за день до сторіччя з дня народження О. М. Горького Співець породи соколів сміливих, Їх мужності, їх […]
Мов скарб старий – цей місяць-білозір, Мов сни старі – ці хмари білопінні. І бачу я: в тривожному тремтінні Поганська […]
До яру підійшли, і одностальні тіні Погнулися від їхніх тіл назад. Риплять вози, ладнаючись у ряд, Колеса грузнуть в глей […]
В безлюдній далині, самітна й одинока, Жовтіє лампочка. Її слабки вогонь Оточує навкольна тьма глибока, Недобрий, хмурий шир, осіння оболонь, […]
Б’є космогрудий кінь копитом на припоні. Кипить на дні подовбаних барил Солодке молоко розпалених кобил. Пахілля пахнуть, дикі та солоні. […]
Це – дім Його життя, буремного, як вік, Безмежного, як світ, у розмаху своїм. І люди входять в цей врочисто […]
Мене зелених ніг, тіл тюль люля хміль. О, хто зазирає ввечері на зорі в хвиль сльотну толь? Маг гамм втом […]
…Настала ніч жаска і химородна. Купальська ніч. Знамення і дива. Кружляючи зіницями, голодна, На трухлім дубі ухає сова. Гризня і […]
Жахтить земля, жахтить іржа і пил, Як жар фурункулу чи виразку трахоми, І сонце над усім – як вибух плям […]
Ніколаю Тихонову Давно – як давно! – ще за юності, жагою змужніння зболілої, Напився із чари твоєї міцної гірчавої браги, […]
Ю. Я. Підноситься зневажливо рука, І щерблене перо, неначе шпага, гнеться, І пада, зломлений, в покресленій чернетці Рядок, мов щогла […]
І Труський, як лихоманка, дощ. Осіння ніч, їдка та чорна. І б’ється на квадратах площ Людина й тінь її потворна. […]